Яневський роздумував на тему ОУН

“Представляю вам людину, що від попси прийшла до науки”, ­ так відрекомендував Володимир Єшкілєв львівській публіці Данила Яневського. Заслужений журналіст України прибув на ювілейний Форум видавців, аби презентувати серію історичних розвідок “Проект Україна” та провести лекцію­роздуми на тему “ОУН і український національний рух: партнери чи вороги”. Обговорення болючої теми стали запеклими: скільки пан Яневський не закликав до порядку, але схвильовані історики мало не хапали журналіста за рукави.

Окрім журналістської діяльності, Данило Яневський є доктором історичних наук та автором десятка історчних праць, серед яких «Проект “Україна”: таємниця Михайла Грушевського», «Проект “Україна”: спроба Павла Скоропадського», «Проект “Україна”: крах Симона Петлюри» та «Проект “Україна”: жертва УПА, місія Романа Шухевича». Історик виявився відчайдухом, бо тема його лекції на терасі площі Ринок підняла бурю емоцій серед слухачів. “Порадив би вам обережніше ставитись до джерел”, — сказав Яневському під час розповіді, що переросла у дискусію, науковець­історик Володимир В’ятрович. А все тому, що Данило Борисович поставив під сумнів існування ОУН(Б) та ідейність учасників національно­визвольного руху.

“Досліджуючи архіви Українського національного музею Чикаго, знайшов “спомини” одного чоловіка, ім'я якого зараз не має значення, що датуються зимою 46­47 років, ­ розповів Данило Яневський. ­ У своїй останній книзі я переказав душероздираючу розповідь людей, які свідомо йшли на смерть, описав їхню мотивацію. Навіть зараз, коли згадую про ці страхіття, описані в “споминах”, у мене бігають мурашки по спині. Невідомо, що ці вояки знали про Донцова, Гегеля та Платона, але відомо, що писали в протоколах ті, кого НКВС називало українськими націоналістами. На момент арешту їм було по 17­20 років. Це були прості хлопці та дівчата без освіти, які до того, як взяти до рук зброю, вміли лише батькові по господарству допомагати. То чого вони повстали до боротьби? Бо комуністи наробили їм багато лиха: повісили батька на подвір'ї, вбили, а потім зґвалтували матір, забили до смерті молодшого брата... Це було народне повстання, якого не знав світ! У яке було втягнено 5,5 мільйона людей з шести областей, при загальній кількості 7 мільйонів”.

“Звичайно, більшість простих повстанців воювали не за ідею, а захищали свою хату, — зауважив Володимир В’ятрович. ­ Але були й командири, люди з незакінченою вищою освітою... Їм просто не дали можливості її закінчити. Командири відстоювали високу ідею, вони знали і праці Донцова, і усіх інших”. Попри усі зауваження та критику у свій бік, Данило Яневський залишився задоволеним зустріччю. “Зайнятись цією дискутивною темою змусила цікавість, ­ пояснює журналіст. ­ На подібну реакцію львівської публіки не очікував, але мушу визнати ­ це прекрасно! Це означає, що ми живі мислячі люди. Хоча нам важко підіймати такі теми, готові слухати одне одного і разом шукати правду”. Пан Яневський зауважив, що працює зараз над новою книгою про інтегральну історію руських князівств, вписану в історію Центральної Європи.