Без портфеля до школи пустять, без щеплень – ні?

Якщо написали відмову від щеплень, вашу дитину можуть не пустити на поріг дитсадка чи школи. У Міністерстві охорони здоров’я так і заявили: керівництво навчальних закладів має право не допускати на заняття нещеплених дітей. Або рекомендувати батькам віддавати своїх чад у приватні школи чи переводити на індивідуальну форму навчання. Батьки розділилися на три табори: одні чемно водять своїх дітей на планові щеплення, інші готуються доводити свою правоту через суд, треті — купують потрібні довідки...

За даними ВООЗ, щороку від інфекційних хвороб в Україні помирає близько 350 тис. дітей. Експерти запевняють: 63% цих смертей можна було б уникнути, якби дітей планово щепили. Згідно з Національним календарем щеплень, в Україні вакцинують від десяти інфекційних захворювань: туберкульозу, гепатиту В, коклюшу, правця, дифтерії, краснухи, епідемічного паротиту, гемофільної інфекції, кору та поліомієліту. Проте МОЗ, керуючись рекомендаціями ВООЗ, планує розширити цей перелік ще чотирма вакцинами — від пневмонії, менінгококової інфекції, папіломавірусу людини і грипу.

“Моїй доньці — три роки. Жодного разу не хворіла, попри те, що щеплень їй не робимо”, ­ розповідає киянка Ольга Садова. Жінка не впевнена, що її дочці вколють якісну вакцину: “Перед народ­женням дочки хотіла щепитися від грипу. За вакциною пішла в аптеку. Фармацевт винесла з підсобки теплу ампулу. На моє запитання, чи були дотримані умови зберігання, аптекарка перепитала: “Брати будете?”. Відмовилася. Тоді фармацевт поклала ампулу у холодильник”.

А от жителька Тернополя пані Оля шкодує про те, що не зробила щеплення. Жінка — майстер манікюру. Від гепатиту В не щепилася. “Взагалі не знала, що існує така хвороба і що від неї є вакцина. Думаю, заразилася від клієнтки. Недугу виявили випадково, під час вагітності”. Зараз жінка ­ на четвертому місяці. Запевняє: щепить свого малюка у першу ж добу життя. “Лікар мене заспокоїв. Вірус не зможе “пробитися” через плаценту. А вакцина допоможе запобігти можливому інфікуванню дитини в майбутньому”, ­ каже.

Жителька Хмельницького Іванна Луцьків до поради свого лікаря не прислухалася: “Гінеколог порекомендував щепитися від папіломавірусу. Називав цифри, скільки жінок в Україні щодня помирає від раку шийки матки, лякав, що також можу розділити їхню долю. Здала аналізи у приватній лабораторії. У мене виявили вірус папіломи людини низького онкогенного ризику. Чи варто у такому випадку випробовувати на собі нову вакцину? Лікар так і не відповів на моє запитання. Напрошується висновок: або мене лікує некваліфікований спеціаліст, або він щось приховує”. Своїм дітям жінка зробила усі планові щеплення: “В Україні епідемія туберкульозу. Поліомієліт дає страшні наслідки. Не хочу ризикувати їхнім життям. Після 18 років нехай самі вирішують — треба їм робити щеплення чи ні”.

“Крім України, Націо­нальний календар щеплень діє ще у 176 країнах світу. Фармацевтичний бізнес диктує моду у медичному істеблішменті — спонсорує конференції, з’їзди, симпозіуми, проплачує дослідження, які доводять, що без вакцинації всі загинемо. Світова медицина проросла комерцією як метастазами. За те, аби нам не дошкуляли у школі чи дитсадку, аби наших дітей не вважали “білими воронами”, готові ризикувати їхнім життям та здоров’ям. Кожне щеплення — це гра у російську рулетку. Щодня тисячі лікарів йдуть на професійний злочин, ­ каже президент Ліги захисту громадських прав В’ячеслав Костилєв. ­ Перед тим, як ткнути голкою у дитину, лікар повинен попередити про можливі побічні ефекти. Але навіть якщо запитаєте в лоб, чим загрожує вакцинація, не скаже правди. Ніде у цивілізованому світі, крім пострадянських країн, грудних дітей не вакцинують. Скажіть, для чого щепити новонародженого від гепатиту В, якщо ця хвороба передається лише через кров і статевим шляхом? Щоб покалічити?! Дітей можна щепити лише тоді, коли відомо, що вони не мають жодних дефектів здоров’я, що їхня імунна система справно працює... На Заході виробники “проштовхують” вакцини через рекламу та залякування. А у нас ­ вдаються до примусу: “Не зробите щеплення дитині — шукайте педагога, який буде вчити її вдома!”. Нас запевняють, що вакцина створює імунну броню. Але самі чиновники від МОЗу визнають: імунітет після щеплення формується не у всіх дітей. Складається парадоксальна ситуація: до занять допускають щеплених дітей, які не отримали імунної відповіді, і нещеплених хворих (їм відтермінували щеплення через певні медичні показання). А здоровим і нещепленим наказують сидіти вдома!”.

“Якщо дитина вакцинована, не означає, що не захворіє. Вдасться уникнути трагедії ­ хвороба матиме легкий перебіг і не матиме смертельних наслідків, ­ пояснює к. м. н., лікар вищої категорії, завідувач першого дитячого діагностичного відділення Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні Ігор Гайдук. ­ Щодня дитина контактує з сотнями збудників. Слабка, до кінця не сформована імунна система не завжди може адекватно протистояти їм. В 1% випадків може розвинутися реакція на вакцину, але вона не призведе до смерті дитини. Діючої речовини у препараті замало, щоб виникли серйозні побічні ефекти”.

“Перед щепленням дитина мусить здати аналіз крові та пройти огляд у лікаря”, ­ нагадує фахівець. І додає: “Вакцина мусить зберігатися при температурі від +2°С до +8°С. Але навіть якщо температурний режим буде порушено, вакцина не виявить токсичного ефекту. Просто не подіє”.