А над селом «пахне» курячим г...

Миколаївський район, Львівська область

У селі Пісочній люди бунтують, бо задихаються випарами від курячого посліду. Його розкидає по полях німецька фірма «Біорена», яка орендує тут земельні паї. При вдиханні цих «ароматів» у селян, особливо тих, що живуть на вулиці Заболотній, піднімається температура, виникає нудота, блювота, пронос. Найгірше переносять сморід діти. Кілька з них потрапило в обласну інфекційну лікарню. Щоб оборонитися від несподіваної напасті, минулої суботи люди вночі перекрили дорогу транспорту «Біорени», вимагаючи припинити роботи. Якщо «гази» і далі атакуватимуть село, готові до радикальніших дій. Кажуть, перевертатимуть комбайни…

Ми ПРИЇХАЛИ У ПІСОЧНУ о 18.30. Пройшлися центральною вулицею села — чувся запах флоксів і чорнобривців. Зате коли поблизу зупинився самоскид із «курячками» — встояти було тяжко, запах був нестерпним. Та ж сама картина біля крайніх хат, звідки рукою подати до поля і кагатів з «курячками».

Підприємець Богдан Мороз не приховує обурення:

— Німецька фірма закупила на птахофабриці «курячки», складує їх під селом у кагатах. Вночі розвозить їх по урочищах довкола села і розтрясає. Коли вітер дме в бік Пісочної — страхіття! Не можна всидіти в кімнаті, не допомагають і зачинені вікна. У людей погіршується самопочуття: починається гарячка, нудота-блювота. Таке зокрема пережила моя сім’я — дружина, два сини, дві доньки (найменшій — рік). Малеча декотрих сусідів по кілька тижнів лежить у лікарні.

— Неможливо ні наїстися, ні виспатися! — приєднується до розмови депутат сільської ради Ярослав Грица.

Колишня працівниця склозаводу Галина Яремчук, яка живе на околиці Пісочної, каже, що коли «кроплять» сусідні поля, не може вийти з хати. Від «запашків» потерпів Віталій Максимищак і його дитина.

Ледве стримує обурення 40-річний пожежник Богдан Деркач.

— Я живу за сто метрів від поля. Коли «Біорена» кропила свій ріпак, захворіла моя донечка Марічка, якій рік і 9 місяців. Що з’їла — те відразу вирвала, постійно пронос. Коли везли її в лікарню до Львова, температура тіла була 40 градусів. Кілька днів підлікували дитину, привезли додому. А тут трактористи курячий послід розтрясають — від його смороду маленькій знову стало зле, повезли в лікарню. З перервами провела там місяць. Медики діагностували отруєння, але не харчове. Сказали: «щось у повітрі є». Дуже високий показник ацетону у крові. Моя дворічна родичка Юлія Демко теж зі схожими проблемами у лікарні…

Фахівці з агрономії і санітарної медицини кажуть, що кагати з курячим послідом мають бути накриті плівкою, вносити його можна при температурі повітря не вищій +18, коли вітер дме у зворотний бік від населеного пункту. Бажано — за дощової погоди. Протягом 24 годин з часу внесення цих органічних добрив поле слід переорати. У Пісочній стверджують, що орендарі цих вимог не дотримуються.

Керівник ТзОВ «Біорена» Тім Нандельштедт і його напарник Торбен Релфс кажуть, що жодних порушень очолювана ними фірма не вчиняє.

— Є технологічні норми для внесення курячого посліду, — каже пан Нандельштедт. — Зокрема, не можна розкидати свіжий послід. Щоб вивести звідти зайві бактерії, влітку він має пролежати у кагаті щонайменше місяць, взимку — мінімум два. А ті «курячки», які ми вносили, пролежали у кагаті півроку… У Німеччині і в Україні однакові норми щодо курячого посліду. Зокрема, після розкидання його треба приорати або дискувати. Так і робимо… Вдень температура повітря зараз піднімається до +35, тож спеціально розкидаємо послід вночі, коли вона спадає.

Німецькі підприємці кажуть, що в жодному разі не хочуть конфліктних відносин із селянами. Не хочуть зашкодити їхньому здоров’ю. Своїм працівникам і собі — бо живуть поруч, дихають одним повітрям.

— Ми багато чули про начебто завдану шкоду, — додає Торбен Релфс. — Жаль, коли люди хворіють. Але ми хочемо мати документальні факти! Нехай відповідні служби офіційно доведуть, що ми вчинили щось неправильно. Нехай покажуть причинно-наслідковий зв’язок між нашою роботою і цими захворюваннями. Зрештою, я не раз бачив, як ваші люди розкидають на своїх городах ці самі курячки. Але чомусь на сморід не нарікають…

Голова Пісочненської сільради Андрій Кос ще в кінці липня сигналізував у Миколаївську райсанепідстанцію про смороди у селі і наслідки, до яких вони призводять. Відповіді з цього відомства не отримав досі. Головний лікар цієї СЕС Костянтин Левчук поінформував кореспондента «ВЗ» про складну процедуру реакції на таку скаргу. Мовляв, згідно з новим законодавством, її відправили до Львова, звідти до Києва. Столиця має дати дозвіл на позачергову перевірку. Згодом пан Левчук по телефону дорікнув війту, що в його листі не вказано адреси фірми, її керівника. Порекомендував створити свою комісію. А вони — підключаться…