НЛО на замовлення

Цеперів розташований поблизу траси Київ-Чоп. Від дороги до поля з таємничими колами — рукою подати, у саме село доведеться іти ще хвилин сім. Перш за все ми з фотографом вирішили дослідити незвичне явище. Не встигли ступити на стежку, яку витоптали через усе поле охочі побачити диво, як зустрічаємо мешканку села. Жінка назватись не захотіла. Каже, ми приїхали сюди дарма. мовляв, такі фігури кожен витоптати може, а зім’яте колос­ся в колах від того, що на стежці, нічим не відрізняється... Минув тиждень, другий, балаканина вщухла, а мешканці Цеперова жодних пояснень з приводу витоптаної пшениці не отримали...

Перше, що зауважуємо на місці паранормального явища, — колами малюнок назвати важко. Вимальовується певний візерунок з кулястою фігурою по центру діаметром 12 метрів, від якої відходять «пелюстки» — кожне таке відгалуження 1,5 метра в ширину. Усю цю композицію, чи то пак “квітку”, окреслює коло, загальна величина малюнка близько п’ятдесяти метрів. Колосся всередині фігури прим’яте у різні боки, ідеальної симетрії не спостерігається.

Заходимо в першу хату — до місця “чуда” далеченько, але поле видно добре. Саме тут мешкає головна героїня сюжету про цеперівське НЛО — пані Ярослава. Жінка каже, що зіркою телеекрана стала випадково, літаючого об’єкта на власні очі не бачила, про НЛО говорити більше не хоче, бо люди... сміються.

“А колоски в колах — живі”, — додає пані Ярослава на останок. Як виявилось, очевидцем містичних подій у селі не був ніхто, а вогні, які бачили хлопчаки, повертаючись з дискотеки, могли бути світлом фар цілодобово курсуючих трасою фур.

Найактивніше питанням “цеперівського НЛО” займався місцевий житель Тарас Кісіль — геолог за освітою, до нього й порадили звернутись односельці. “Люди часто сприймають за НЛО літаючі китайські ліхтарики — ті, коли набирають висоту, збираються в купу і можуть долати значні відстані, — розповідає Тарас. — Проте невідомі об’єкти в цих місцях спостерігають вже давно. Наприклад, мій дід у 60-х роках у сусідньому селі бачив незвичний літаючий об’єкт, спочатку сприйняв його за метеорит, але апарат залишив на полі закручені фігури. У 50-х роках документально зафіксували НЛО в Рудках Самбірського району. Тому, коли я почув звістку про кола, подумав, а раптом справді паранормальне явище. Потім, звісно, розчарувався... Але незвичні події таки були. Коли хотів зняти координати GPS-навігатором, одразу пустився дощ. При цьому ніяких магнітних полів не було — компас та телефон працювали нормально. Встиг зробити заміри і кілька знімків, перш ніж почалась сильна буря. Малюнок оригінальний, гарний задум...”.

Питаю Тараса, що він має на увазі під словом “задум”. “Одразу склалось враження, що це витівка людських рук — фігура не надто акуратно зроблена, кутувата, невитримана симетрія, пшениця сильно придавлена, — пояснює чоловік. — У країнах, де фальсифікація кіл не доведена, спостерігаються певні аномальні явища — колосся не зламане, стебла деформовані, на згинах помічене здуття, а візерунок на полі не зникає роками. У випадку цеперівських кіл колоски або зламані і пожовклі, або відживають і ростуть догори, тобто деформації не спостерігається. Ще одним доказом штучного походження кіл, на мою думку, є залишена в центрі фігури ганчірка. Мабуть, жартівники дуже поспішали, аби їх не помітили проїжджі повз автомобілі. Чітко можна прослідкувати й траєкторію придавлення — від центру до периферії. Швидше за все, майстри користувались для вимірів метровою дошкою, таким чином розрахували масштаб. Такий візерунок дві людини можуть зробити за півгодини”.

Цікавлюсь, для чого двом подорожнім серед ночі вимальовувати фігури на полях. Тарас припускає, що подію було приурочено до Дня НЛО — надто вже дати збіглися. “Про всяк випадок звернувся в київ-ську організацію “ЗОНД”, що займається аномальними явищами. Також приїздив вчений-уфолог, не пригадаю звідки... Вони зробили заміри, результатів ще не оголосили, але попередньо дослідники підтвердили думку, що кола — штучного походження. Однозначно кола не можуть зрівнятись з фігурами, що були знайдені у Великобританії чи Австралії”, — резюмує геолог. Підвищення рівня радіації на витолоченому полі науковці не виявили. Ділянку перевірили з допомогою металошукача та спеціальної рамки для визначення біоенергетики. Металевих предметів не зафіксували. Взяли проби ґрунту, відібрали для дослідження колоски і стебла.

Чоловік впевнений, що кола — не справа рук жителів Цеперова. Каже, такі таємниці в селі довго не живуть. “Мабуть, туристи їхали у Львів, пожартували, а тепер сидять і радіють, що справа набрала розголосу. На жаль, селу від такого подарунка ні тепло, ні холодно. Напливу туристів не було, хіба що журналісти час від часу приїздять”, — каже Тарас Кісіль.

До слова, Інтернет кишить посібниками для молодого “сіркл-мей--кера” — людини, що за до-по--могоюспеціальних?