Передплата 2024 «Добрий господар»

Нормальної погоди годі чекати — за аномальної вчимося виживати...

Стихійні лиха вчені пояснюють усе-таки глобальним потеплінням

Погода в Україні дедалі частіше дивує сюрпризами. Міжсезоння — весни і осені — практично немає: зима майже відразу переходить у літо... Неабияк налякали два торнадо в Одеській області та Сімферополі. Стихійні лиха та аномальні погодні явища вчені пояснюють глобальним потеплінням. Який клімат буде в Україні найближчим часом, чого чекати від наслідків глобального потепління — у розмові із заступником директора Українського гідрометеорологічного центру Анатолієм Прокопенком.

— Пане Анатолію, оста-нніми роками в Україні спостерігається нестабільна погода: то потепління, то різке похолодання. Міжсезоння — весна і осінь — практично немає: зима переходить у літо...

— Справді, останні 20 років на території України спостерігається стійка тенденція до підвищення температури. Найбільше — у зимовий і літній періоди. Навесні і восени ці зміни відчуваються менше. Відсутність міжсезоння — одна з ознак глобального потепління. Природа поводиться не так, як завжди. Цього року весна тривала близько 50 календарних днів, хоча мала б бути набагато довшою — 70-85 діб.

— Такими темпами за якихось десять років на Закарпатті почнуть вирощувати банани-кокоси?

— Про це рано говорити. Але років з 20 тому вирощування соняшнику на Київщині було утопією. Він тут не достигав. Нині південь Київської області засіяний соняшником, причому це виробничий посів. Цього року дозрівання озимих культур і ранніх ярих відбувається на 1-3 тижні раніше, ніж звичайно. Усе залежить від наростання тепла. Цього року на 1-3 тижні раніше почали збирати гриби.

— Якщо теплішатиме такими темпами, незабаром можна буде говорити про кілька врожаїв на рік?

— Для того, щоб збирати два урожаї, треба провести велику роботу. Не думаю, що найближчим часом це буде можливо. І раніше можна було збирати так званий другий урожай — посіяну траву на корм худобі.

Гречку повторно сіяли, бо перший урожай збирали на початку червня. Але це все одно був не той врожай, який отримували вперше. Все залежить від наявності опадів — сіяти в суху землю немає сенсу. Це на зрошуваних землях є можливість у другій половині літа отримати врожай багаторічних трав. Та й чи є сенс їх вирощувати для худоби, якої в Україні стає дедалі менше.

— Підвищення температури для сільського господарства — це “плюс” чи “мінус”?

— Однозначної відповіді немає. “Мінус”, бо виростають затрати: необхідно вивести нові сорти, які б давали максимум врожаю в такому кліматі. Почастішали ситуації з погіршенням умов для вирощування сільгоспкультур на півдні країни. Цього року там недобір опадів, високі температури. Врожай озимих культур та ранніх ярих був значно гірший, ніж в інших регіонах. Треба пристосовуватися до тих погодних умов, які у нас спостерігаються протягом останніх десяти років.

— Сільське господарство чи не найбільше залежить від погодних умов. Тож прогноз відіграє вирішальну роль у захисті врожаю від стихійного лиха. На який період синоптики можуть дати точний прогноз?

— Не лише в Україні, а й у всьому світі вважаються достовірними прогнози погоди на 7 діб, плюс консультативні — ще на сім діб. Разом виходить до 15 діб. Тому далі ніж на сім діб важко спрогнозувати стихійні явища. За даними Всесвітньої метеорологічної організації, для того, аби поліпшити прогноз на одну добу, вченим треба працювати протягом 5-7 років. Ще 20-25 років тому найкраще справджувалися прогнози до трьох діб.

— З травня почастішали аномальні погодні умови по всій краї-ні: шквальні вітри, зливи, град, навіть два торнадо... Чого чекати далі?

— Це характерно для літнього періоду, коли атмосфера менш стійка. Проходження атмосферних фронтів створює умови для шквалів. Класичних торнадо у нас немає, є початкове народження смерчів. Один цього року зафіксували відеоаматори в Одеській області, другий — спостерігачі-метеорологи у Сімферополі. Це непоодинокі випадки. Майже щороку кілька таких мікросмерчів спостерігаємо на території України. Аномальні явища у природі — наслідок глобального потепління. Коли поступово підвищується температура, збурюється атмосфера. Це може проявлятися будь-якими явищами — не лише спекою.

— Попри те, що найточніший прогноз на 15 діб, якою приблизно буде погода у другій половині літа, восени?

— За попередніми розрахунками, липень і серпень очікуємо на 1-2 градуси теплішими від норми, опадів буде у межах. Але наголошую: це приблизний прогноз. Останніми роками осінь тепла. Зима може настати і на початку грудня, як торік.

— Особливо у селах і серед старших людей найкращий прогноз — народні прикмети. Ви в таке вірите?

— Апріорі не дотримуюся народних прикмет, бо у мене зовсім інший інструмент для прогнозування. Прик-мети зазвичай розписують помісячно. Народні прикмети складалися тоді, коли клімат був зовсім інший. Можливо, тоді вони й працювали. Нині, коли відбувається стрімка зміна клімату, це не працює.

— Клімат в Україні змінюється по всій території? В яких регіонах найактивніше?

— Змінюється по всій території, але є регіони, де трохи більше. Найбільше це помітно на Поліссі, де кожного року спостерігаємо значне підвищення температури і обмаль опадів. Схожа тенденція на півдні. Західна Україна залишається більш-менш стабільною — там менш інтенсивно спостерігаються зміни.

— Наскільки часто прогнози не справджуються?

— Рідко. Справджуються прогнози десь у межах 93-98%. Тобто на кожні сто прогнозів 2-7 випадків, коли невдало прогнозуємо. Просто вони більше запам’ятовуються...

— Різні джерела інформації дають різні прогнози погоди. Нерідко вони кардинально різняться.

— Закон про інформацію дозволяє будь-кому прогнозувати і розміщувати прогнози у ЗМІ. В Інтернеті є безліч мереорологічних сайтів. Більшість із них не дають попередження, деталізації і взагалі, там ніхто ні за що не відповідає. Ми відповідаємо, бо інформуємо від Адміністрації президента до пересічного громадянина.

Схожі новини