«До Антарктиди взяв забагато теплого одягу – в Україні було холодніше...»

Тільки—но теплолюбну Європу починає сильніше підморожувати, у пресі з’являються іронічні публікації щодо загрозливого глобального потепління. Так було і наприкінці березня — на початку квітня цього року. Якраз у цей час директор Інституту геодезії Львівської політехніки, доктор технічних наук Корнилій Третяк, професор Володимир Глотов та старший викладач Юрій Голубінка збиралися до Антарктиди, на українську антарктичну станцію імені Вернадського. Їхній виліт до найпівденнішого міста світу Шуває на Вогненній землі в Аргентині затримався на три дні через небувалі снігові замети у Києві. Але на учасників експедиції чекав пароплав туристичного класу “Полярний Піонер”...

—У НАС БУЛО ЗАВДАННЯ, — розповідає Корнилій Третяк, — продовжити геодинамічні спостереження, рух тектонічних плит у районі Антарктичної станції з використанням сучасних супутникових навігаційних технологій та провести за допомогою лазерного 3D—сканера заміри льодовиків островів Галіндез та Вінтер.

— Яке це має практичне значення, адже ще зі школи знаємо, що ці плити, своєрідний фундамент Землі, посуваються за рік на якісь міліметри?..

— Вчені довели, що зміни клімату в історичному контексті слід пов’язувати і з тектонікою літосферних плит. За значні проміжки часу рух континентів призводить до зміни площ океанів, напрямку морських течій та циркуляції повітряних мас. Вперше ми спробували використати 3D—лазерний сканер саме для сканування льодовиків поряд з методом фотограмметрії. Щоправда, зіткнулися з проблемою. Товщі льоду, вік яких близько 10 тисяч років, мають темно—сірий колір, і цей лід не відбиває лазерного імпульсу. Навіть на відстані 20 метрів бачимо лише темну пляму. Ці смуги льоду є тільки у нижній частині льодовика, і їх ми знімали фотограмметричними методами.

— А тепер — про глобальне потепління...

— Воно відбувається на моїх очах. Це була моя третя сезонна експедиція в Антарктиду. Минулі були у 2003—му і 2005 р. Тоді за Арктичним календарем там було літо. І температура коливалася у межах мінус 5 — мінус 15. Тепер же — пізня осінь, фактично зима, а на термометрі було від мінус 2 до плюс 6... Взяв зі собою забагато теплого одягу. В Україні на той час було холодніше... Щоправда, наша станція розташована на острівній частині Антарктиди, де морський клімат, де тепліше, аніж на материку. На материковій частині, де містилася ще радянська станція “Восток”, 21 липня 1983 року було зафіксовано рекордну мінусову температуру — 89,2. Попри це, у районі української станції льодовики, які “трималися” 10 тисяч років, катастрофічно тануть на очах, стікають струмочками. Один із гляціологів 1998 року на межі льодовика, на кам’янистому березі провів фарбою лінію і поставив дату. Цей напис зберігся. Видно, що льодовик відійшов від берега на 23 метри... Кліматологи стверджують, що за останні 50 років на цьому континенті потеплішало на три градуси, а площа, вкрита льодом, скоротилася на 25 тисяч квадратних кілометрів.

— Це регіональне явище чи глобальне?

— Глобальне! Уся “кліматична кухня” робиться в Антарктиді, це гігантський холодильник планети Земля. Саме тут 90 відсотків усього поверхневого льоду Землі (30 мільйонів кубічних кілометрів) і 70 відсотків запасів прісної води. Але моніторинг клімату Антарктиди триває лише кілька десятиліть. Вчені мають різні погляди на причини і тривалість глобального потепління, циклічність цих явищ, сперечаються щодо масштабів впливу техногенної діяльності людини на зміни клімату, факторів “поведінки” самої планети, Сонячної активності... Але факт залишається фактом — за час документальних метеоспостережень на Землі теплішає, рівень Світового океану невпинно підвищується...

— Раніше нас лякали так званими озоновими дірами саме в районі Антарктиди. Ця проблема ще актуальна?

— Актуальна! Йдеться про локальне падіння концентрації озону у стратосфері, що посилює проникнення ультрафіолетового випромінювання Сонця. Ультрафіолет призводить до опіків шкіри і сітківки ока. 2003 року у похмуру погоду я не одягав захисних окулярів, бо не бачив Сонця, але ультрафіолетові промені діяли, і я відчув, що зіпсував зір...

— Що являє собою тваринний світ Антарктиди?

— Материкова частина цього континенту — це антарктична пустеля. А от на вузькій береговій смузі, на островах і в океані — розмаїта жива природа, хоча в Антарктиці відсутні сухопутні ссавці і прісноводні риби. З птахів найбільш характерні пінгвіни. Це птахи, які не можуть літати, тільки плавати. Імператорський пінгвін досягає 120 сантиметрів зросту. Поширені морські птахи — чайки, поморники (крадуть поживу інших птахів, їх ще називають шакалами), буревісники, альбатроси. Розмах крил альбатроса — 3,5 метра. Вони нерідко супроводжують кораблі... Антарктичні риби зазвичай повільно ростуть і повільно пересуваються, але живуть довго. Майже усі вони із родини нототенієвих. Ми куштували цю рибку. Зустрічається в антарктичних водах нечисленне сімейство білокровних риб, що вирізняються безбарвною кров’ю через відсутність у ній еритроцитів і гемоглобіну. Доводилося бачити морських левів, морських леопардів (різновид тюленя), які полюють і на пінгвінів, і на своїх родичів — тюленів. Спостерігали за китами завдовжки 15—20 метрів. Бачили і косаток, найрозумніших і найжорстокіших із родини дельфінів, які нападають і на китів, і на тюленів, і навіть на акул. А на людей можуть напасти, якщо є загроза їхнім дитинчатам...

— Антарктида належить усім країнам світу. На 50 років там заборонено будь—яку господарську діяльність, видобуток корисних копалин, промислове рибальство. Але чи є зазіхання якихось країн на цю заповідну територію?

— Сім країн — Аргентина. Австралія, Чилі, Франція, Велика Британія, Нова Зеландія і Норвегія — пред’являють територіальні права на різні райони Антарктиди. А дві найближчі до цього континенту країни — Аргентина і Чилі — окремі сектори цього континенту позначають на шкільних картах як свої території. Але світова спільнота ніколи не змириться з їхніми зазіханнями... Це те саме, що приватизувати Місяць чи Марс...