20% пар в Україні – неплідні

З кожним роком населення України зменшується. Українці все частіше стикаються із проблемою безпліддя. На це впливає чимало факторів: екологія, недотримання здорового способу життя, раннє статеве життя... Складна демографічна ситуація диктує необхідність впровадження допоміжних репродуктивних методів.

В. о. директора Львівського обласного центру репродуктивного здоров’я населення, к. мед. н., асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПДО ЛНМУ ім. Д. Галицького Марія Малачинська розповіла кореспонденту “ВЗ” про гостру необхідність вчасного обстеження та сучасні методи лікування безпліддя.

—НАШ ЦЕНТР виконує державну програму «Репродуктивне здоров’я нації до 2015 року», — розповідає Марія Малачинська. — Безплідні пари, вагітні жінки та сім’ї, які готуються до вагітності, мають можливість пройти у нас безкоштовне обстеження на ТОRCH-інфекції. Іноді ураження вагітної жінки деякими інфекціями ТОRCH-комплексу є прямим показанням до переривання вагітності. Вчасне виявлення ТОRCH-інфекцій дозволяє запобігти таким ускладненням як завмирання плоду чи самовільний викидень.

— Процедура внутрішньоматкової інсемінації — це так зване штучне запліднення?

— Парам, що не можуть зачати дитину, можна допомогти з мінімальним втручанням в організм. До таких методів і належить внутрішньоматкова інсемінація — введення спеціально підготовленої сперми чоловіка або донора в порожнину матки. Цей метод максимально наближений до природного запліднення. За допомогою внутрішньоматкової інсемінації вагітність настає у 25% випадків. Умовою є прохідність хоча б однієї маткової труби.

— За даними Міністерства охорони здоров’я, 20% пар в Україні — неплідні...

— Факторів, які спричиняють безпліддя, багато, і вони, як правило, мають глобальний характер. Україна за цим показником не відрізняється від інших країн.

— Не кожна сім’я може дозволити собі екстракорпоральне запліднення в приватній клініці. Чи існує державна програма підтримки таких пар?

— В Україні з 2004 року діє державна програма, за якою сімейні пари скеровують на лікування безплідності за бюджетні кошти. Ця програма дає можливість окремим жінкам безкоштовно отримати лікування (одну спробу екстракорпорального запліднення). Пацієнти можуть звертатись у наш центр самостійно або за скеруванням лікуючого лікаря для комплексного обстеження. Документи розглядає комісія, створена при Департаменті охорони здоров’я, з подальшим скеруванням медичної документації у МОЗ для отримання наказу про проходження лікування в Прикарпатському центрі репродукції людини.

— Прикарпатський центр — єдиний державний заклад в Україні, де можна проводити надскладні репродуктивні маніпуляції?

— В Україні працює п’ять державних центрів: у Києві, Харкові, Одесі, Донецьку та Івано-Франківську. Хотілося б, аби Львівський центр теж мав таку можливість, адже у нас працюють висококваліфіковані лікарі, просторе приміщення. Бракує сучасного медичного обладнання та медикаментозного забезпечення.

— Скільки коштує штучне запліднення?

— У нашому центрі екстракорпоральне запліднення не проводиться, тому точної цифри назвати не можу. З таким питанням потрібно звертатися до приватних медичних клінік. Процедура дорога і залежить від показників репродуктивного здоров’я чоловіка і жінки. Іноді пацієнти, дізнавшись про вартість процедури екстракорпорального запліднення, опускають руки. Проте втрачати надію на батьківство не можна.

— Яка кількість молодих пар звертається у ваш центр для профілактичного огляду?

— Кількість таких пар зростає. Молодь стає більш обізнаною. Тому свідомо приходять у центр, аби оцінити стан свого репродуктивного здоров’я. Жінка спілкується з гінекологом, чоловік — з урологом, сексопатологом. Часто під час профілактичного огляду виявляємо захворювання, про які пара і не здогадувалась.

У молодому та підлітковому віці частіше спостерігаються випадки гормональних порушень менструальної функції по типу аменореї (відсутність менструації) та болючих менструацій, аномалій розвитку матки (дворога, подвійна матка), передменструального синдрому, а також кісти (пухлиноподібні утвори) яєчників та молочних залоз. Це хвороби, які ще 10-20 років тому переважно концентрувалися у дорослому віці, а сьогодні поширені серед дівчаток.

— Часто, коли жінка довгий час не може завагітніти, чоловік звинувачує у цьому лише її. Чи завжди проблема у жінці?

— Чоловіче безпліддя таке ж поширене, як і жіноче, і становить близько 50%. Наголошую, якщо сім’я хоче мати бажану дитину, до лікарів потрібно йти разом. Вагітним жінкам раджу на медичні огляди теж приходити разом із чоловіком. Коли чоловік побачить майбутнє дитятко на екрані під час ультра-звукового обстеження, по-іншому починає ставитись до дружини, оберігає її, підтримує.

— Часто можна чути, що пара не має дітей через несумісність. Як це пояснити з медичної точки зору?

— Імунологічне безпліддя трапляється рідко, у 5-7% пар. Це форма безпліддя, при якій між генами чоловіка і дружини виникає конфлікт, і сперма, що потрапляє в організм жінки, сприймається як стороннє тіло. Жіночий організм виробляє антиспермальні антитіла, які руйнують чоловічі статеві клітини і можуть не тільки перешкоджати вагітності, а й заважати її нормальному перебігу, якщо все ж зачаття відбулося.

— Все більше жінок приділяють увагу кар’єрі і планують вагітність після 30 років. Це має значення для здоров’я жінки і майбутньої дитини?

— Найсприятливіший період для народження першої дитини — від 20 до 30 років. Фізіологія жінки працює так, що зниження функції яєчників починається з 31-го року життя. Суттєво знижується після 36 років, у віці 45-46 років наближається до нуля. Окрім того, з віком зростає ризик супутньої патології, яка може ускладнювати перебіг вагітності.