Харукі Муракамі спричинив «літературне цунамі»

Харукі Муракамі — один із найпопулярніших у світі сучасних письменників, твори якого перекладені більш ніж на 40 мов світу, — випустив новий роман. Письменник довго тримав інтригу: не розголошував сюжет та назву нового роману. Читачі рахували дні до його виходу. У першу ж добу(!) півмільйона примірників було зметено з прилавків, і видавництву довелося в екстреному порядку замовляти додаткові 100 тисяч книг. Незважаючи на це, в книгарнях не зменшуються черги тих, хто прийшов купити нову книгу Харукі Муракамі.

Роман “Безбарвний Тасакі Цукуру і рік його паломництва” повертає читача до ліричного реалізму, тобто, того стилю, в якому Муракамі не писав понад 20 років. Прихильники письменника роблять ставки, чи поб’є нова книга рекорд попередньої — роман “1Q84” вийшов у світ три роки тому і за цей час розійшовся в одній тільки Японії тиражем у 7 мільйонів копій.

Харукі Муракамі був одним з основних претендентів на Нобелівську премію з літератури за 2012 рік, але не отримав її.

На думку українського поета, директора видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Івана Малковича, певна доля ажіотажу пов’язана з модою на Харукі Муракамі у світі, до того ж обсяги книговидання в Японії набагато більші, аніж в Україні.“ Коли ми запускали “Гаррі Потера” і я порівнював світові наклади з українськими, то зрозумів, що наші люди набагато менше читають, — розповів Іван Малкович.- Якщо порівнювати наші наклади цієї книги з японськими, то різниця колосальна — у 8 разів. Причиною цього часто є те, що книги просто не доходять у районні центри, вже не кажу про села. Проте у нас є автори, твори яких користуються успіхом у читача. Книга Ліни Костенко, наприклад, за короткий термін розійшлася накладом 130 тис. примірників. І якщо би покращити потрапляння книжкової продукції у всі куточки країни, то цей показник був би більшим”.

На думку письменниці Галини Вдовиченко, причина тривалої популярності Харукі Муракамі спирається на кілька моментів. «Як його не сварять високочолі критики старшого покоління, звинувачуючи у тому, що догоджає невибагливому читацькому смаку, як не намагаються навішати на нього різного роду ярлики (називають його космополітом, автором, який не зважає на традиції свого народу і таке інше), а все ж Муракамі вперто оре свою нивку, і результати цієї праці раз у раз вражають. Свого часу він цілком усвідомлено узявся модернізувати сучасну японську літературу, справді часом справляючи враження космополіта, але ж треба вміти — відійти вбік і подивитись на свою країну очима чужинця. Для того, щоб Муракамі став собою, певну роль, — переконана Галина Вдовиченко, — зіграв його перекладацький досвід. Він пройшов чудову школу писання, перекладаючи Фіцджеральда, Селінджера… Є багато причин для того, аби зрозуміти читача, який вірно любить книжки Муракамі. На батьківщині, у Японії, його люблять молоді читачі. Можливо, за те, що у його текстах — і легкість, і життєва філософія, і захопливі події, і самозаглиблення. Його романи, повісті та оповідання дуже мелодійні, звучать як музика, автор над цим працює, наче музикант з прекрасним слухом…».