Леви-бандити формували коаліції, щоб скинути вождя прайду...

Ви б наважилися погуляти поміж левами? У сафарі-парку «Тайган» у Білогірському районі Криму можете відчути себе героєм і здійснити таку прогулянку. На огородженій території в 30 гектарів живуть кількадесят левів. Глядачі спостерігають за їхнім життям із містків, розташованих по всій території. Таке собі хижацьке реаліті-шоу. Парк відкрився минулого року. Керівництво хвилювалося, перш ніж випускати левів, — досі вони жили зоопарковим життям. Але хижаки дали собі раду і, відчувши волю, почали формувати прайди. Як живеться левам у «кримській Африці», дізнавалася кореспондент «ВЗ».

У ЗИМКУ хижаків, аби не померзли, селять у клітки. Окрім левів, у «Тайгані» мешкають і тигри, і жирафи, і багато іншої екзотики.

«Фрося, іди сюди!». Два хлопці у робочому одязі підкликали до себе... тигрицю. Фрося — смугаста красуня-підліток. Наче кіт, підставляє голову для ласк, намагається крізь ґрати просунути то вушко, то мордочку. Від задоволення муркоче голосним басом «Мау». Фроська, пояснюють хлопці, балувана. У парку є послуга: левеня чи тигреня в номер. Постояльцям готелю (а на території діє свій готель) приносять «кицьку». Ось ця хижачка і стала пестункою. За кілька кліток — два великі тигри. Величезний грізний тигрисько, як тільки побачив людей, почав... катулятися на підлозі. Хижак, хижак, а як дійде до діла — кіт котом...

У парку на окремій території живуть жирафи. Їх дуже складно везли у «Тайган»: спершу величезним, спеціаль но замовленим літаком до Москви, а звідти автотранспортом до Криму. Ці двоє довгошиїх, кажуть, дуже ніжна парочка. Одне про одного піклуються.

Директор парку «Тайган» Олег Зубков порадив обережно ставитися до хижацьких ласк. «Все, як у «Мадагаскарі». Пам’ятаєте зебру, на яку напав лев? У мене була схожа ситуація. Лев, мій улюбленець, як зазвичай вітав мене, підскочив, обняв лапами, та так сильно, що збив з ніг. 200-кілограмова туша, як-не-як. І тут у нього прокинувся інстинкт, дивлюся, очі кров’ю налилися, не відпускає. Ледь вибрався».

Королівське cімейне життя.

Пан директор каже, що неодноразово рятувався від своїх підопічних. Особливо активно на нього полював білий лев. «Він у парку одинак, невизнаний лідер, — говорить директор. — Кілька разів готував змови. Аби скинути вождя прайду, підмовляв молодих левів. Не вдалося. Ось і залишився самітником».

А от з вождем тайганівського прайду в директора дружні стосунки. «Коли я заходжу на їхню територію, він підходить до мене, ніби вітає». І не дивно, вождю директор колись життя врятував. «Під час одного з «повстань» молоді леви його серйозно поранили, — говорить Олег Зубков. — А він у нас поважний, у ялтинському зоопарку спільно зі своєю дружиною народив 40 левенят. Проте ніколи мене близько не підпускав, завжди нагадував, що він — хижак. А тут дивлюся, лежить, знемагає, рана гноїться, треба рятувати. Обережно підійшов, погладив. І величезний хижак розтанув: почав стогнати, ніби намагаючись розказати, як ці молоді поганці його скалічили». Рану вилікували, а король взамін дарує свою королівську вдячність...

Олег Зубков із левами бавиться, як з кицьками.

Особливо жорсткими стосунки між левами були на початку існування парку. Тоді тільки формувалися прайди, і кожен левисько прагнув стати вождем. Формували коаліції, намагалися гуртом воювати проти «головнокомандувача». Особливо підступними виявилися два гриваті брати. Мали таку стратегію: один підходив до противника і починав задиратися. Інший стежив, доки противник не ляже (або його не положать) на спину. Підбігав і відривав тому чоловіче достоїнство... Бандитів покарали довічним ув’язненням. Їх ніколи більше не випустять у парк. Ті лише сумно дивляться на своїх вільних колег. Єдина втіха — левиці, яких їм час від часу приводять...

Полювати левам не дозволяють — їх за розкладом годують м’ясом. Хоча Олег Зубков каже, що інстинкту мисливців його підопічні не втратили. «Коли ми презентували парк місцевій владі, мали мало часу на підготовку. На цій території ще жили косулі. Моя теща з працівниками отримали завдання цих косуль вигнати, але спробуй це зробити. Три спритниці зосталося. І ось ідемо ми і спостерігаємо таку картину: один хижак жене косулю, інший чекає у засідці. Коли косуля пробігала повз стрибнув метри на три вгору! Чиновники дивляться: «Оце так шоу, так задумано?» Що мені було казати, відповів, що так задумано. За кілька днів леви передусили всіх косуль. Не їли, видно, що це для них була тільки забавка». Щодня ненажерливі леви з’їдають 500 кілограмів м’яса...

Олег Зубков має чимало проектів, але водночас має чимало проблем із владою. «Завжди маю аргумент: не хочуть йти на зустріч, можу прийти до чиновників з левом чи тигром, — жартує він. — Це велике щастя, коли хижак тобі довіряє».

За організацію прес-туру дякуємо Міністерству курортів і туризму Криму та Туристичному прес-клубу України.