Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Будь добрим, та не будь дурним!

«Люди хочуть проявляти доброту, але не роблять цього. Бояться бути ошуканими», — кажуть психологи

У неділю, 17 лютого, у світі відзначатимуть День спонтанного вияву доброти. Безхатченків нагодують, дітям з притулків передадуть солодощі та іграшки, неповносправним подарують протези та інвалідні візочки. Це буде не спонтанний вияв добра, а сплановані акції, які не матимуть продовження наступного дня. Чому так важко залишатися добрим у “злому” світі? Що таке добро?

Колега якось пожалілася славетному українському хірургу Миколі Амосову, як їй образливо бачити на вулиці людей, яким вона врятувала життя і які відвертаються, не привітавшись з нею, або вдають, що не впізнали її. На що Амосов відповів: “Люди не люблять почуватись боржниками. А зустріч з людиною, якій вони завдячують життям, нагадує їм про це”.

“Кожній людині важливо усвідомлювати себе доброю. Альтруїзм закладений у нас природою. Парадокс, але навіть найжорстокіші, найзліші люди, яких називають “звірами”, “породженням пекла”, час від часу роблять добрі справи, — каже психотерапевт Валентина Волга. — Кажуть, світ став злим, людство скочується у прірву пороків. Люди не стали злими — вони стали байдужими. Слов’яни — більш відкриті, щирі, щедрі, ніж, скажімо, скандинави. Закритість, відосібленість нам не властиві. А тут раптом усі почали будувати мури довкола домівок, зводити спілкування до мінімуму... Нас часто дурять. А кому хочеться бути лохом? От і натягують на себе маску злоби (хоча жодної злоби насправді не відчувають). Люди хочуть проявляти доброту, але бояться бути ошуканими. Спонтанний вияв добра, коли людина кидає магазинну решту у скриньку для пожертв чи підбирає бездомну тварину на вулиці, допомагають “зламати” цей страх. Якщо фіксуєте у себе такі “напади” невмотивованої доброчинності, не боріться з ними. Подавайте приклад своїм дітям. Якщо дитина змалку буде оточена любов’ю, співчуттям, у дорослому віці не проявлятиме агресії, не буде поводитися жорстко чи мститися”.

Добру людину часто називають слабкою, не спроможною відмовити, постояти за себе, мрійником, відірваним від реа-льного життя (пригадуєте, як повчали нас бабусі: “Будь доб-рим, та не будь дурним”?). “Слабка людина — та, яка за складних життєвих обставин не отримала належної підтримки і зламалася. Така людина може трактувати добрі вчинки як хорошу інвестицію у майбутнє (колись воздасться — як не на землі, то на небі). Але доб-ра людина — не обов’язково слабка”, — переконаний психолог Віктор Кудрявцев. Люди поділяються на дві категорії — добренькі та добрі. Добренькі нагодують рибою. Добрі — подарують вудку і навчать нею користуватися. Більшість з нас хоче жити на всьому готовому.

Бути добрим не так уже й важко. Достатньо навчитися:

— пробачати. Хто пам’ятає зло, не повторює своїх помилок, але ризикує зустріти старість на самоті, до того ж хворим та немічним — злоба пожирає людину зсередини.

— слухати. Є люди, які хочуть допомогти усім підряд. Вони не задумуються над тим, чи потребує хтось їхньої допомоги і якої саме. “Купаються” у своїй доброті, у той час як іншим від неї — “ні холодно ні жарко”. Іноді достатньо приділити ближньому кілька хвилин свого “дорогоцінного часу”, щоб з’ясувати, чого він потребує — фінансової підтримки, мудрої поради чи можливості самостійно прийняти важливе рішення (коли ніхто не буде “капати” на мізки);

— співчувати. Людина, яка не вміє співпереживати, не може бути доброю. Доброта — це допомога, яку надаємо усім потребуючим (як матеріальна, так і моральна). Щоб зрозуміти, у який момент її треба надати, необхідно поставити себе на місце тих, хто переживає не кращі часи;

— зберігати спокій. Людина умиротворена, врівноважена справляє враження доброї.

— поводитися тактовно. Нетактовна поведінка ображає людей. Якщо людина систематично вказує на помилки інших, не перебираючи при цьому словами, ризикує зажити слави злої. Якщо і є потреба висловити негативне судження на адресу іншого, робити це треба делікатно. А проявивши нетактовність, вибачитися;

— не бути байдужим. Кому хочеться звалювати на себе чужі проблеми? Добро (як і будь-яка ініціатива) — карається. Зробиш послугу людині, а вона навіть не подякує. Але доб-ро повертається.

ОПИТУВАННЯ «ВЗ»

Марина ЛЕОНЧУК, телеведуча

Можу ковбаси для безпритульних собак купити, коли бачу їхні голодні очі під магазином. Можу піти з подругою на відповідальну для неї співбесіду або навіть посеред ночі приїхати, якщо їй необхідна підтримка. Люблю робити неочікувані, без причини подарунки для близьких та друзів. Це ж так приємно отримати презентики, які ні до чого не зобов’язують!

Андрій КОКОТЮХА, письменник

Спонтанність — не моя чеснота. Все роблю осмислено. А оскільки я людина, налаштована на добро, то й намагаюся, якщо робити не абсолютне добро людям, то принаймні уникати ненавмисного зла. Минулого літа був випадок, коли, піддавшись якомусь пориву, відбив у тролейбусі молодого хлопця від контролерів. Не люблю, коли троє на одного, навіть якщо хлопець і не правий.

Популярне за добу

Популярне за тиждень