Чернівецька Маланка дасть фори бразильським карнавалам

Чернівецька область

15 січня у Чернівцях гриміло, гуло і калатало: центральною частиною міста котився різнокольоровим цунамі парад Маланок “Маланка-фест”. У ньому взяли участь близько тисячі маланкарів, що робить парад Маланок наймасштабнішим етнодійством. Багато підприємств і установ дали чернівчанам вихідний у цей день.

На “МАЛАНКА-ФЕСТІ” платформ було чимало: тісними вулицями повільно сунув фрегат з Клеопатрою на борту, рогатий бусик-будиночок черепашок-ніндзя, довжелезний “кадилак” з бразильськими красунями у самісіньких стрінгах... На жаль, вплив телебачення на ідеї для свята занадто сильний: відразу три Маланки привезли пересувні “пекельні кухні”, в меню яких були “свіжоздерта шкура по-податківськи” та “гей у шоколаді з помадкою”. Кавалькада з кількох десятків “перебраних” автівок ревом моторів та музикою з динаміків перешкоджала автентичним Маланкам, які виступали на фестивальній сцені.

“Пригламурені” перебрані у карнавальних костюмах — це смішно, звичайно, але головна цінність — все-таки справжні Маланки. На святі були представлені всі куточки області: українська Маланка у вельонах та з калаталами зі села Бабина на Кельменеччині, бессарабські веселі “коні” з Вітрянки Сокирянського району, гуцульська з Вашківців на Вижниччині, молдовська з Маршинців Новоселицького району і, нарешті, справжній хіт фестивалю — румунська Маланка з Красноїльська.

Її десант був найчисленнішим: з прикордонного селища у Чернівці прибуло 250 перебраних “циганів” та солом’яних ведмедів. Кожен кут Красноїльська робить ведмедів крилатими, але форма у них різна: серцеподібні — з Суса, схожі на копиці — з Путни, з розмахом крил до 5 метрів — з Дялу та Тражан. Є тут і вершники (“калуци”), але їх набагато менше, ніж у подністровських районах області. Там же, навпаки, видом маланкарської фауни, що зникає, є “ведмідь”: один на всю Маланку. Зате які цікаві коні, прикрашені стрічками та дзеркальцями! Їх шалений танець — головна частина Маланок у Горбовій і Тарашанах з Глибоцького району.

Горбова посіла цьогоріч третє місце: і коні-“калуци” яскраві, і ідея хороша: селяни самотужки змайстрували з дерева не лише віз з колесами, а й пару волів. У дерев’яних бичків рухалися ноги і голови, а з носів валила пара. Чудово!

20 тисяч гривень — винагорода горбівчанам за креативність. 30 тисяч і друге місце дісталися Красноїльську, а перший приз (50 тис. гривень) журі упереджено присудило переберії з Вашківців, побудованій на алюзіях з російських телеканалів. Навіть головна платформа цього селища називалась чомусь “Сказочная Русь” — і на ній гарцювали бояри та Путін. Дивно, що саме цю Маланку вважають флагманом українського маланкарства, адже від української культури там нічого не залишилося.