Захистіться від хвороб молитвою

Чому організм одних людей швидко переборює хвороби, а інші витрачають на це багато часу та енергії? Це, звичайно, залежить від важкості захворювання. Але не тільки. Швидке одужання залежить і від наших думок та помислів.

Якщо людина постійно чимось незадоволена, роздратована, конфліктна, значить, у неї негативної енергетики більше, аніж позитивної. Як уберегтися від негативу? Що допоможе, аби в сім’ї запанував мир і спокій, а вам у всьому щастило? Врятує лише щира молитва. У цьому переконалася на собі тернополянка Марія Тройчак.

— Кілька років тому я необачно впала на цвях, — розповідає пані Марія. — Проколовши ногу, занесла в організм інфекцію стафілокока, стрептокока та герпесу. Нога напухла. Судинки потріскали. Терпіла страшний біль. Що тільки не перепробувала: мазі, таблетки, уколи... Нічого не допомагало. Так тривало півтора року. Хірурги розводили руками і не знали, чим зарадити, адже не могли вивести з організму інфекції. Багряно-синя рана не гоїлася, а навпаки, ятрилася. Розуміла, що можу втратити ногу, і… звернулася до Бога.

За півтора року «ходіння по муках» Марія Іванівна з величезною вірою читала молитви-дев’ятниці, просила допомоги у всіх святих. Об’їздила всі можливі святі місця, хресні дороги, молилася над мощами святих і звідти привозила святі олійки. Ними змащувала роз’ятрену рану і помітила, що вона почала затягуватись.

Один з колег-лікарів познайомив Марію Тройчак з хірургом із Бельгії. Він почистив рану — і за два тижні нога загоїлася

— Духовність має велику силу, — вважає Марія Іванівна. — Якщо змінити свій спосіб життя і звернутись до Бога молитвою, то можна перебороти і хвороби, і біди. Другий випадок, який трапився зі мною, ще повчальніший. Якось мене разом з членами асоціації лікарів-католиків запросили на конференцію до монастиря святого Онуфрія Великого у Львові. Під час вечері, яку для лікарів приготували служителі монастиря, я не мала де сісти (моє місце зайняла інша людина). Побачивши це, ченці запросили мене до себе на трапезу. Ченців було дванадцять (як апостолів), я серед них була тринадцятою. Під час вечері я розповідала ченцям про траволікування, і їх це зацікавило. Увечері в монастирі ми взяли участь у Богослужінні. Було дуже пізно. Зі Львова до Тернополя їхати кілька годин. Я поспішала: хотіла запалити свічечки на могилах родичів (адже було це на початку листопада, у поминальні дні). Перш ніж вирушити в дорогу, помолилася перед іконою «Ісус на Оливній горі», попросила щасливо добратися додому. Тим часом мене покликав священик. Дивлюсь: знімає з шиї вервицю і мовить: «Ісус сказав, щоб я віддав вам цю вервицю».

В авто нас було троє: окрім мене і водія, моя колега-лікар. Стоїть густий туман, моросить дощ.

Тієї миті по зустрічній смузі мчить вантажівка і дальнім світлом засліплює нам дорогу. Наш водій, аби уникнути аварії, звертає обабіч дороги. І раптом бачимо: перед нами, за метр-два, щось стоїть. В останню мить я зрозуміла, що в темряві — вантажівка з вимкненими фарами. Тримаючи в руці вервечку, мимоволі крикнула: «Ісусе, Камаз!». І раптом наш легковик різко «відвертається» від вантажівки. На правому крилі легковика залишилися лише подряпини та розбите дзеркало. Потім нашу машину різко розвернуло на одному місці.

У нас був шок. Зрозуміли, що могли вмить загинути. Я сиділа з боку удару об Камаз. Водій сказав: «Цілу дорогу мені здавалося, що не я, а хтось інший керує моїм автомобілем». Усіх нас врятувала вервечка «від Ісуса», з якою я молилася.

Над дверима оселі та робочого кабінету Марії Тройчак є освячений хрест з розп’яттям Ісуса Христа. Щоранку прикладає руку до цього хреста, молиться і просить благословення у Господа. В посудину вливає п’ять-сім олійок з різних святих місць (Зарваниці, Почаєва, Страдча, Люрду, Фатіми) і нею ставить маленький хрестик: спочатку на обох долонях, на чолі (між бровами), потім трохи нижче від потилиці і на стопах обох ніг. Каже, можна ще поставити хрестик олійкою із святих місць на копчику (або змастити це місце свяченою водою). Після цього на груди та спину зливає трішки свяченої води. Вважає: це великий Божий захист на цілий день.

— Якщо так робити щодня, — мовить, — і часто проходити хресні дороги багатьох святих місць, то захистите себе від захворювань чи негативу. Якщо людина захворіє, це допоможе швидко одужати. З різною енергетикою приходять люди до мене, нерідко — з поганою. Аби очиститися від негативу, щотижня зі стрітенською свічкою, свяченою водою та молитвою на устах «Нехай воскресне Бог…» обходжу приміщення свого кабінету. Якщо людина так буде робити у своєму домі, то негативна енергетика не матиме сили. Час від часу мій робочий кабінет та фітоліки освячує священик. Після цього пацієнти дуже спокійні, це допомагає їм швидко одужати.

Досьє «ВЗ»

Марія Тройчак — член Всесвітньої асоціації лікарів-католиків. Висунута в лауреати почесної нагороди тисячоліття за досягнення у справі гуманізації суспільства. Почесний професор Віденського міжнародного університету.

Автор понад 160 публікацій з народної медицини та поетичних збірок.