Передплата 2024 «Добра кухня»

Пуповинна кров — на вагу золота

Для чого потрібна пуповинна кров? Чи варто її зберігати? Ці питання хвилюють молодих батьків ще до того, як їхнє дитя з’явиться на світ. За висновками науковців, стовбурові клітини, якими вона збагачена, — порятунок від багатьох смертельних недуг, тож скористатися шансом варто до того, як нагряне біда. Наскільки це доречно, з’ясовувала кореспондент “ВЗ”.

Щодня доводиться бачити та чути оголошення, в яких благають допомогти зберегти життя важко хворих дітей. Деколи не рятують навіть кошти, оскільки потрібен донор. Нерідко його доводиться чекати роками, а для пацієнта кожен день — на вагу золота... Наукою доведено, що малюк народжується з додатковим імунітетом на випадок хвороби. Він закладений у невеликій кількості крові, яка залишається у судинах плаценти після перерізання пуповини. Ця кров — джерело безцінних стовбурових клітин. Медики з багатьох країн світу радять батькам зберігати її.

За словами лікаря-педіатра Олександра Іванова, стовбурові клітини — перші та найуніверсальніші, вони — основа всього організму, адже здатні перетворюватися на клітини серця, шкіри, печінки тощо. Відкриття цих властивостей вважають революцією в медицині.

Застосовуючи стовбурові клітини, розробляють нові підходи до боротьби з багатьма небезпечними захворюваннями. Трансплантація кісткового мозку, яка існує понад 20 років й визнана “золотим стандартом” у лікуванні різних форм лейкозу, заснована на внутрівенному введенні цих же диво-клітин. Останнім часом пуповинну кров використовують для подолання не лише гострих та хронічних лейкозів. З її допомогою лікують різноманітні анемії, лімфоми, мієлодисплазію, рак молочної залози, яєчок, яйників, нирок, нейробластому, пухлини головного мозку, саркоми, ревматоїдний артрит, вовчанку, інсульт, захворювання нервової системи, травми спинного мозку, розсіяний склероз, хворобу Паркінсона, ДЦП, СНІД, м’язову дистрофію, цукровий діабет, цироз печінки, вроджені імунодефіцити, захворювання серцево-судинної системи...

Кістковий мозок тривалий час вважали найоптимальнішим джерелом стовбурових клітин. Однак його донорський зразок коштує близько 40 тис. євро. Лише 30 років тому вчені зрозуміли, що такі ж кровотворні клітини, причому у більшій кількості та кращої якості, містить пуповинна кров. Матеріал, який допомагає рятувати життя, викидали разом з медичними відходами! Зважаючи на це, відтепер у 22 штатах США закон зобов’язує лікарів інформувати вагітних про можливість його зберігання. Гроші, витрачені на цю послугу, вираховуються з податків. В усіх розвинених країнах світу функціонують банки пуповинної крові, й збереження “страхового матеріалу” стало для батьків звичною справою. За офіційними даними, таким чином вже вдалося врятувати близько 15 тис. людей у світі. Незважаючи на менші фінансові можливості, українські медики намагаються не відставати від зарубіжних колег. Наприклад, наші вчені з Науково-практичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України — перші у світі, хто розробив та застосував унікальну методику використання власної пуповинної крові під час операцій на серці.

Забір пуповинної крові — безболісна та нешкідлива процедура, яка триває близько

10 хвилин. Її проводять як під час природних пологів, так і після кесаревого розтину. З допомогою сучасних технологій стовбурові клітини можна зберігати в умовах низьких температур. При цьому вони не втратять своїх властивостей, і якщо їх власника спіткає хвороба — їх використають для успішного лікування.

У багатьох країнах світу зберігання пуповинної крові фінансує держава. В Україні ця послуга платна. Співробітники сімейного банку пуповинної крові стверджують, що вона доступна для середньостатистичної родини. Оплату за збір та зберігання протягом трьох років порівнюють з ціною 50 пачок памперсів та річною страховкою автомобіля. Зберігання протягом життя, на їхню думку, обійдеться значно дешевше, ніж кістковий мозок або пуповинна кров від донора. До того ж чужі зразки ще доведеться шукати, а на це зазвичай потрібен час. На жаль, не всім вдається дочекатися порятунку.

Лікар-гематолог Романа Поліщук погоджується з тим, що стовбурові клітини — родоначальники кровотворення. Проте слід мати на увазі, що пуповинну кров під час народження можна отримати в невеликій кількості, тож з її допомогою реально врятувати тільки малу дитинку — невеликого зросту. Для дорослої людини матеріалу забракне.

На думку Романи Степанівни, цей метод — експериментальний. Поки що відомо більше випадків, коли донором власного маляти ставала мама. На своїй практиці лікар стикалася з ситуацією, коли таким чином ненька врятувала своє чадо. Але не всім так щастить, адже донорський матеріал не завжди приживається. Батьки іншого хворого малюка зважилися народити другу дитину, сподіваючись, що її стовбурові клітини допоможуть братику. На жаль, кров новонародженого йому не підійшла.

“Щоб зберігати пуповинну кров, потрібні великі гроші. Якщо є можливість — це не зашкодить: можливо, матеріал колись знадобиться, — вважає Романа Степанівна. — Але, з іншого боку, для чого накликати біду, запрограмовуючись на хворобу?”.

Коментар «ВЗ»

Микола БІЛЯК,священик УАПЦ

Церква не забороняє використовувати пуповинну кров, також немає жодних етичних застережень щодо її зберігання. Проблема в тому, що на сьогодні з лікувальною метою застосовують стовбурові клітини, які беруть з людських ембріонів. Церква намагається показати, що є інший альтернативний шлях. Щоб отримати цінний матеріал, не потрібно знищувати ембріони людини. Пуповинна кров — альтернативне джерело, тож краще використовувати і розвивати цей напрям.

Схожі новини