Маленьке зусилля задля великої справи
Існує така гіпотеза, що якби усі люди на планеті домовились і одночасно зробили кілька кроків у певному напрямку — планета змінила б свою швидкість. Чи кут нахилу. Чи ще щось неймовірне мало би статись. І то лиш завдяки кільком крокам кожного з нас у певному напрямку.
Фантастичний наслідок нереальної події послугував би ще одним підтвердженням постулату про те, що спільні зусилля здатні призвести до неймовірного результату. Якби лиш люди вміли домовлятись.
…Це сталося у післявоєнному Парижі, де безліч людей опинились на вулиці без житла, без роботи, без надії. Абат П’єр придбав за власний кошт старий будинок у передмісті. І покликав туди безхатченків. Його сили могли незабаром вичерпатися, але знайшовся один помічник — чоловік, який хотів покінчити життя самогубством, але почув від абата П’єра: тобі твоє життя не потрібне, а мені потрібне, допоможи мені… Поступово усі мешканці будинку зрозуміли, що перш за все людина має допомогти собі сама, одночасно подавши руку підтримки тим, кому цієї хвилини гірше, ніж тобі…
Так у світі виник потужний нині рух взаємної допомоги колишніх безпритульних «Емаус». Я згадала про це тому, що у Львові відкрили майстерню добрих справ «Оселя-Емаус». Спільнота під такою ж самою назвою живе у Винниках, сповідуючи принцип поєднання малих справ, які поступово змінюють світ навколо. Оселівці крок за кроком облаштовують власне життя і допомагають таким, як вони були колись, — безпритульним та безробітним. А ті, хто має домівку та роботу, допомагають оселівцям. Утворилося коло взаємної допомоги, у якому іноді важко визначити, хто дає, а хто отримує, та й не суттєво це, бо ролі весь час змінюються.
На відкритті майстерні гості передали господарям нові й старі книжки. Одна з них — «Планета людей» та «Маленький принц» Екзюпері. У чудовому перекладі А. Перепаді та
А. Жаловського. Нещодавно Міністерство освіти намагалося вилучити цю книжку зі шкільної програми. Але завдяки зусиллям однієї людини — вчительки з Києва — чиновникам не вдалося цього зробити. Наштовхнувшись на рішучість фахівця, готового захищати свої переконання вони побачили, яку помітну підтримку збурила впертість вчительки, і змушені були відмовитись від своєї ініціативи.
Чим «Маленький принц» не вгодив функціонерам-бюрократам? Текст невеликий, дітям зрозумілий, більше зрозумілий та близький, аніж багатьом дорослим дядькам та тіткам. Ця казка — про потребу людини у свободі. Про вільний дух. Про відповідальність за свій вибір і за тих, хто поруч. Про те, що головного очима не побачиш.
Пам’ятаєте?.. Маленький принц зустрічає на своєму шляху різні типажі — короля, шанолюба, бізнесмена, жмикрута, п’яницю. Усі вони — духовні раби, жалюгідні створіння, які не усвідомлюють своєї ницості… Але у хлопчика є однодумець — льотчик, разом з яким вони таки знайдуть у пустелі колодязь з водою. Тому що зусилля двох — це не один плюс один, а набагато більше. У таких справах закони математики не діють.
Підзабули «Маленького принца»? — Почитайте цю казку, здивуйтесь, якою вона є сучасною, ніби про наше сьогодення написана. І, до речі, яка оптимістична оповідь! Хоча й написана автором в окупованій фашистами Франції…
