Аншлаг був, розчарування – теж

Комедією “Одруження” за п’єсою Миколи Гоголя у перекладі Остапа Вишні Київський національний академічний драматичний театр ім. І. Франка завершив свої гастролі на заньківчанській сцені. Кожну з п’яти привезених вистав франківці показували двічі. Однак далеко не всі охочі змогли їх побачити, бо квитки були розкуплені ще до початку гастролей. Заньківчани, студенти львівських “вишів” та інші шанувальники творчості франківців, яким пощастило пройти в зал, стояли у проходах чи сиділи на приставних кріслах. Шкода лише, що не всі показані киянами вистави за художнім рівнем заслуговували на такі жертви.

Якщо перші дві постановки, які побачили львів’яни, «Кайдашева сім’я» і «Едіт Піаф. Життя в кредит», виправдали сподівання театралів, то «Грек Зорба», «Маленькі подружні злочини» і «Одруження» викликали неоднозначні відгуки від мистецтвознавців, критиків і пересічних глядачів. Хоча, треба віддати належне тактовності й шляхетності львівської публіки — квіти, тривалі аплодисменти, а інколи навіть вигуки «браво!» супроводжували фінали усіх вистав.

П’єса Віталія Малахова та Анатолія Хостікоєва «Грек Зорба» за мотивами всесвітньо відомого роману класика грецької літератури Нікоса Казандзакіса «Я, Грек Зорба» у постановці народного артиста України Віталія Малахова не позбавлена шарму, дотепних висловів і певного морально-етичного навантаження, проте тримається, в основному, на майстерності Анатолія Хостікоєва у ролі Алексіса Зорби. Неймовірно зворушливою у пошуках свого останнього кохання постає Гортензія (народна артистка України Наталя Сумська) як уособлення усіх жінок світу, котрі кохали багатьох чоловіків, але завжди шукали, але так і не знайшли єдиного. Події першого акту розвиваються «хвилями». Друга дія більш динамічна, але її побачили не всі, бо дехто з глядачів не повернувся після першої.

Психологічний детектив «Маленькі подружні злочини» за п’єсою сучасного французького драматурга Еріка Емануїла Шмітта у постановці відомого польського режисера Кшиштофа Зануссі, з яким давно і плідно співпрацював Богдан Ступка, відрізняється глибоким зануренням в одвічний конфлікт закоханих. Герої народних артистів України Олексія Богдановича та Ірини Дорошенко балансують над прірвою, проживаючи історію любові й ненависті, за якою — безодня відчайдушної пристрасті. Це класична камерна вистава, яка добре сприймається на малій сцені, але, перенесена на велику, втрачає силу й енергетику, тому деякі фрази акторів було чути далеко не всім глядачам. І якщо Олексій Богданович був переконливий у своїй грі, то у коханні героїні Ірини Дорошенко до свого чоловіка можна було засумніватись…

Комедія «Одруження» за п’єсою Миколи Гоголя мала б стати апогеєм гастролей киян, адже тут зібраний справді зірковий склад франківців — народні артисти України Богдан Бенюк у ролі Кочкарьова (удостоєний за цю роль Гран-прі на Міжнародному театральному фестивалі ім. А. Чехова в Ялті), Олексій Богданович — Подкольосін, Ірина Дорошенко — Агафія Тихонівна, Василь Мазур — Яїчниця, Володимир Коляда — Жевакін, заслужена артистка України Любов Кубюк — сваха Текля Іванівна… Але іноді складалося враження, що на сцені — не комедійне дійство за твором геніального Гоголя, а читка п’єси. Усі події відбуваються навколо дивана чи на ньому, що стоїть посередині сцени-кімнати, актори входять і виходять через три пари дверей, іноді — через вікно (режисура та сценографія Валентина Козьменка-Делінде). Відверті сцени на дивані, коли Подкольосін, обмацуючи, роздягає потенційну наречену, виглядали дещо вульгарними. А фінал вистави — усі герої виходять через вікно, бо одруження так і не відбулося, — викликає відчуття незавершеності і недоговореності.