«Якщо раніше різниця по тривалості життя між чоловіками і жінками була 10 років, то зараз — 13−14 років…»

Чимало людей в усьому світі шукають секрет довголіття. У Японії, до прикладу, кількість людей віком від 100 років зросла до 100 тисяч! Наразі це абсолютний рекордний показник.

В Україні, на жаль, ситуація невтішна. Середня тривалість життя у чоловіків — 58 років, у жінок — 71−72 роки. Надвисока смертність серед молоді та людей працездатного віку. Українські науковці вивчають ці питання та шукають відповіді. Як підвищити народжуваність? Чому в Україні така низька середня тривалість життя, а також високасмертність?

Я поспілкувалася на цю тему із завідувачкою лабораторії соціальної геронтології Київського інституту геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова, доктором біологічних наук Наталією Прокопенко.

Пані Наталія поділилася думкою про те, коли ж людина починає старіти? «Як тільки вона народилася, вона уже починає старіти…»? — каже науковиця.

— Пані Наталіє, якою є кількість населення в Україні? Чи можемо ми назвати хоча би приблизні цифри?

— Щодо кількості населення в Україні — це складне питання, бо ніхто не може на нього точно відповісти. Немає статистичних даних, і наразі ми не можемо їх сьогодні отримати. Але якщо звернути увагу на кілька фактів: перетин кордону; чисельність переселенців; кількість населення, яке проживало на окупованій території; яке взагалі проживало на території України, враховуючи ці факти, на мою думку, на території України проживає приблизно 31 млн людей! А також близько 4,5 млн людей проживає на тимчасово окупованій території.

Якщо порівнювати кількість населення, яка була на початку нашої незалежності у 1991 році, українців на той час було 52 млн. Слід зауважити, що останній перепис населення проводився у 2001 році. Провести новий перепис населення планували, але так і не зробили цього. На жаль, бачимо суттєве скорочення кількості населення в Україні.

— Якою є середня тривалість життя в Україні? — запитую пані Наталію.

— Щодо середньої тривалості життя в Україні, у мене теж не дуже приємна статистика… Середня тривалість життя і у чоловіків, і у жінок різко зменшилася. У чоловіків середня тривалість життя — 58 років (до початку великої війни була трохи більше 66 років). У жінок — 71−72 роки (до початку великої війни — більше 76 років).

В Україні завжди була різниця між чоловіками і жінками по тривалості життя. На тривалість життя чоловіків, наприклад, впливають шкідливі звички, надвисока смертність у віковому періоді — 20−29 років, а також у працездатному віці. Якщо раніше різниця по тривалості життя між чоловіками і жінками була 10 років, то зараз така різниця — 13−14 років.

— Цей гендерний розрив з роками буде лише збільшуватися?

— Так, і перша причина — це повномасштабна війна. Більшість загиблих на фронті — це чоловіки молодого віку.

— Якою є середня тривалість життя у світі?

— Можна сказати, що у світі середня тривалість життя — 74 роки, але це як середня температура по клініці (усміхається. — Авт.). Найменша тривалість життя — в африканських країнах. У США — це майже 80 років. Вони теж у порівнянні з європейськими та азіатськимикраїнами не дуже довго живуть. Японія була і залишається лідером, де найвища середня тривалість життя при народженні — більше 85 років.

— Але у Японії є чимало людей, які живуть більше 100 років…

— Довгожителі — це окрема категорія населення. Довгожителі, звичайно, впливають на середню тривалість життя у цій країні. У Японії їх дуже багато — майже 100 тисяч. Що цікаво: в Японії жінки живуть довше за усіх жінок в світі — майже 88 років. Чоловіки — 82 роки.

Хочу також відмітити європейську країну — Швейцарію. Це одна з країн, де середня тривалість життя — більше 84 років. Це дуже високий показник. У них чоловіки живуть довше за усіх чоловіків в світі — більше 82 років (Жінки довше живуть у Японії, а чоловіки — в Швейцарії. — Авт.). Також хочу звернути вашу увагу на дуже цікаву країну — Сингапур. Вона теж має середню тривалість життя — більше 84 років. Таких показників Сингапур досяг за вкрай короткий термін часу. У цій країні дуже якісно розвивається превентивна (профілактична) медицина. Вони це зрозуміли і почала її розвивати.

— Якщо повернутись до України, які ще фактори впливають на зменшення кількості населення у часі війни?

— У часі великої війни люди постійно знаходяться у стресі. У них немає позитивних думок. Це один з вагомих факторів. У цьому випадку допомагають фізичні вправи і робота. Треба постійно себе чимось займати! Читати менше поганих новин. Це дуже cкладне питання і кожен вирішує його по-своєму.

Також я звернула увагу на те, що смертність від онкології у нас буде лише збільшуватися. Причини онкології: стресові ситуації, а також забруднене довкілля. У Києві, коли я виходжу на вулицю, відчуваю, що повітря забруднене. На це впливають, зокрема, вибухові речовини. Хоча раніше говорили про те, що основні джерела забруднення повітря — це підприємства та автомобілі.

Але я впевнена, що стан навколишнього середовища буде тільки погіршуватися. Хімічні речовини будуть потрапляти в організм через дихальні шляхи і через кишково-шлунковий тракт. Також ми будемо отримувати їжу, яка теж буде не дуже екологічною та корисною. Тому екологи та гігієністи у майбутньому будуть дуже затребуваними.

— Серед основних причин високої смертності також серцево-судинні захворювання, побутові травми, нещасні випадки, самогубства, ДТП, — продовжує розмову Наталія Прокопенко. — Серед молоді на першому місці — смертність у зв’язку із травмами (20−29 років — надвисока смертність серед молоді. — Авт.). У цьому віці формується психічний та психологічний стан людини. Це складний період становлення особистості.

— Чи існує в Україні демографічна стратегія?

— Така стратегія розроблена в Україні до 2040 року. Нічого особливого у цій стратегії немає. Це — підтримка народжуваності, бо у нас низькій показник — 1,0 (на одну жінку репродуктивного віку припадає одна дитина, до війни був показник — 1,5). У європейських країнах теж показник 1,5, але там більша тривалість життя.

Якщо коефіцієнт народжуваності в Україні буде 2,2 (тобто дві дитини на одну жінку), тодібуде достатнє відтворення населення. Тобто у кожній сім’ї має бути не менше двох дітей!

Ще одне важливе питання — жінки репродуктивного віку, які поїхали з країни під час повномасштабної війни. На жаль, не усі вони повернуться в Україну.

Крім того, я розрахувала ще один показник, який є досить тривожним: кількість років, які людина (померла) не доживає до пенсії у працездатному віці. До великої війни ця цифра складала — 12,6 років (у більшості випадків не доживають до пенсії чоловіки). Причина та сама — шкідливі звички (алкоголь, стрес, а також умови праці, харчування тощо). Середній вік людей, які померли у працездатному віці, — 47,4 років.