«У 90% випадках досліджуємо символіку тоталітарних режимів»

Під час перетину кордону з Польщі до України митники перевіряли ретроавтомобіль Lincoln 1964 р. випуску. Експерти Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз підтвердили: транспортний засіб має культурну цінність.

«У зв’язку з цим під час митного оформлення держмито не нараховується. Водночас такий автомобіль не може бути поставлений на державну реєстрацію, оскільки належить до культурних цінностей і не підлягає звичайному обліку, як транспортний засіб», — кажуть експерти.

Чи часто з України намагаються вивезти культурні цінності? Які документи потрібно мати, коли перетинаєте кордон, наприклад, з творами мистецтва?

Про це журналістці «ВЗ» розповів судовий експерт лабораторії досліджень та інтелектуальної власності Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Сергій Следзь.

Пан Сергій зазначив, свою кар’єру він розпочав з експертизи нумізматики (наука, що вивчає монети). Розрізняв де оригінал, де фальшивка, які монети рідкісні, цінні (не цінні).

— Монета може бути надзвичайно старою (до н.е.), але дуже поширеною, — каже судовий експерт Сергій Следзь. — Римський імператор, наприклад, довший період часу був при владі і його монет надзвичайно багато на антикварному ринку в Україні та світі. Вони дешеві, культурної цінності не мають. А можуть бути монети, яким 70 років (XX століття), але вони надзвичайно рідкісні, дорогі, за ними полює «пів світу». Тому що їхня кількість є мінімальною.

— Хто до вас звертається для проведення мистецтвознавчої експертизи?

— Переважна більшість спецслужби: поліція, СБУ, ДБР, митниця. Вони вилучають речі, на які потім відкривають кримінальні справи, наприклад, коли з України вивозять культурні цінності через кордон. Їх передають до нас на мистецтвознавчу експертизу.

Коли почалася повномасштабна війна, багато людей вивозили золоті монети. Серед них були дорогі рідкісні одиниці. Серед таких колекцій були монети XIX cтоліття. Вартість однієї монети — від 15 до 20 тисяч євро! Згідно українського законодавства, вивозити рідкісні монети заборонено, або не можна без рішення та сертифікату Міністерства культури та інформаційної політики України — вони є культурною цінністю.

Часто люди вивозять власні монети, які їм дісталися від родичів, не підозрюючи, що вони є цінністю для держави. У таких випадках потрібно звернутися за експертизою, щоб зрозуміти наскільки такі предмети важливі для держави та суспільства. Якщо вони мають культурну цінність, потрібно отримати відповідний сертифікат від Міністерства культури та інформаційної політики. Коли, такі предмети є масово тиражовані, тобто поширені, вони не є рідкісними та не мають культурної цінності. Якщо предмети мають історичне, художнє, наукове чи етнографічне значення — це культурна цінність.

— Окрім монет, які ще культурні цінності вилучають на кордоні?

— Часто — це живопис (іконопис). Був випадок, коли на старовинну картину нідерландських майстрів наклеїли сучасне написане полотно, у такий спосіб її намагалися вивезти за кордон. Зрозуміло, що суд вилучить мистецький твір у користь держави. Тому що його вивозили з порушенням законодавства та з приховуванням як контрабанду.

У приватних колекціях (на руках) є набагато цінніші речі, ніж в музеях. У нас на експертизі були твори мистецтва, вартість яких 350−400 тисяч доларів. Одного разу Закарпатська митниця вилучила дорогу рідкісну марку. Це була двоцентова червона марка, надрукована на бавовняному вафельному папері. Звичайні поширені марки карбовані на гладкому папері.

Часто рішеннями суду вилучається в користь держави, різна вогнепальна зброя, яка має художнє та історичне значення. За кордоном такі речі хочуть продати дорожче. Трапляються випадки, коли на кордоні затримують людей зі скрипкою де є напис «Страдіварі 1713 рік». Але це зазвичай не оригінальна скрипка, а зроблена за зразком скрипки відомого майстра Страдіварі. Загалом музиканти, які їдуть через кордон з музичними інструментами зобов’язані мати висновок мистецтвознавчої експертизи (є інструмент культурною цінністю, чи ні).

— Які ще предмети ви досліджуєте в лабораторії інтелектуальної власності?

— Досліджуємо паперові банкноти, які вийшли з обігу. Різноманітні печатки, штампи, пломби… Є рідкісні пломби, наприклад, періоду Київської Русі, які належали Володимиру Великому чи Ярославу Мудрому. Також проводимо експертизу медалей, стародруків (рукописів). Проводимо експертизу бірофілії, до прикладу (речі пов’язані з пивною атрибутикою тощо).

Мистецтвознавча експертиза буває комплексною, тобто до усіх експертиз залучаються додаткові спеціалісти. Наприклад, де є предмети, виготовлені з металу, часто потрібно дослідити сам метал, його склад, структуру. Тоді залучаємо експерта-металознавця. При дослідженні живопису, потрібно дослідити склад фарби та ґрунту. У такому випадку треба залучити хіміків, щоб довідатися хімічний склад та визначити до якого періоду належить твір живопису. Наприклад, макова олія, яка міститься у фарбі, або льняна використовувалася у різні періоди. Коли робимо аналіз, виявляється, у живописі використано цинкове білило. Зрозуміло, що твір мистецтва виконано після 1841 року. Тому що в цей період вперше почали застосовувати цинкове білило. Є певні види пігментів кольорів за своїм складом винайдені тільки у XIX столітті.

— Скільки коштує робота судового експерта?

— Одна експертна година коштує 424 грн. та 8 коп. Ми не проводимо експертизу по фото. Часто твори живопису досліджуємо за допомогою ультрафіолетових променів, щоб побачити попередні втручання у твір.

Нині 90% наших експертиз — це символіка тоталітарних режимів (комуністичний, націонал-соціалістичний (нацистський)), яку досліджуємо. Зараз створюються методики для дослідження об’єктів, що містять символіку вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну. Людей, які підтримують російські заклики до відродження срср, можуть вербувати у соцмережах та через них робити біду в нашій державі … Експертизами по дослідженню такої символіки займаємося найчастіше.