«Герої моїх книг не жертви, а переможці!»
Львів’янка Людмила Калабуха перемогла в літературному конкурсі на Кращу Книгу 2023 року
Як львівській письменниці вдалося три рази поспіль написати бестселери, здобути десятки перемог на найпрестижніших літературних конкурсах та визнання читачів як в Україні, так і за кордоном? Про це і не тільки говоримо з Людмилою Калабухою.
— Людмило, дивлячись на ваш невичерпний позитив та постійну присутність в інфополі, здається, що зірки самі складаються так, щоб всі ваші проєкти ставили успішним. Є ж такі люди, яким по життю щастить. Ви саме така?
— За кожною успішною жінкою стоїть історія, яка не залишила їй вибору. Все моє свідоме життя складається саме з таких історій та ситуацій. І з цим мені справді пощастило (сміється, — авт.)
Пригадую, як у лихі 90-ті ходила по вулицях Львова і продавала саморобну біжутерію. Мене виводила охорона та ганяли вахтери. Та я знову й знову стукала в різні двері, щоб заробити на ліки для хворої мами.
Дивіться також:
Як стала блогером після 40 років, не уявляючи з якого боку заходити в ці соцмережі. Два роки зливала гроші та нерви на горе-фахівців, поки сама не розібралася та не вхопила запит людей на бізнес-контент.
Як на 12 день після
Озираючись назад на свій далекий та близький шлях, розумію, що мені дійсно пощастило стати тою, ким я є зараз.
Саме завдяки людям, які мене підводили, «не взяли», несправедливо критикували або знецінювали, я знаходила потрібні рішення і підтримку, справжніх друзів і партнерів після тисяч відмов.
— Де ви знайшли мотивацію й натхнення написати книгу в перші місяці війни?
— Мене вражали люди, з якими я працювала. Мій онлайн-проєкт — Клуб для підприємців «Продажі в кайф» відновив свою діяльність через 12 день після повномасштабного вторгнення. Тільки після
І наприкінці квітні 2022 майже одночасно я отримую два повідомлення. Перше — від верстальниці моєї другої книги, що живе у Бучі:
«З хати вкрали все, що можна було винести. А що не вкрали — розстріляли. Але ми живі і щасливі, бо нам було куди повернутися! Людмило, ви хотіли книгу видавати, давайте це зробимо. Мені вкрай потрібні гроші, щоб купити на зиму новий котел».
Друге — з друкарні «Коло» (Дрогобич), що видає всі мої книги:
«З 24.02 ми не прийняли жодного великого замовлення. А нам треба зберегти робочі місця. Ви ж хотіли писати третю книгу, ми її чекаємо».
Я приймаю рішення — писати.
Адже нова книга — це робота для багатьох людей (від редакторської групи, працівників друкарні до продавців та менеджерів книгарень, які з кожної продажі отримають відсоток). Це сплачені податки й донати на перемогу. Це мотивація для читачів на основі десятків інтерв’ю, які я взяла, та історій моїх друзів, свідком яких стала.
Писати, поки жива і живі ті, хто може мені допомогти її видати. Тому мені щодня пишуть читачі про мої попередні книги:
- «Сміюсь, плачу, і в кожній вашій історії головна героїня — я. Це з мого серця книжка написана, мене засуджували, що я так живу, а ви — так мотивуєте!»
- «Коли тікала з міста, взяла лиш одну книгу — вашу! Знала, що книги будуть рятувати від депресії та допоможуть заробляти»
- «Це перша книга українською, яку я прочитала».
За місяць я написала книгу, яка ще до виходу з друку стала бестселером, що довелося терміново додруковувати кілька тисяч примірників.
— Читачі ваших книг та критики зазначають, що у книзі зовсім неочікувано подана тема війни — без розпачу і безнадії. Як вам це вдалося?
— Мої герої — не жертви, а переможці, які доводять всім, що є речі, які ми не можемо втратити, навіть коли втратили все. І моя місія — максимально зберігати ці факти та популяризувати їх. Ми — покоління людей, яке виборює перемогу. Покоління, яке встояло, зберегло свою справу, себе, людей, які нам довірилися. І про це треба розповідати.
— Як прийшла ідея перекласти книгу англійською та просувати на ринок ЄС та AMAZON?
— Надихнули на це мої підписники у соцмережах. Тисячі примірників поїхали з ними по світу, щодня летіли замовлення з-за кордону, як й запитання, чи є англійський переклад.
Мої читачі з гордістю переповідали своїм англомовним друзям історії з моєї книги про виклики, які долали наші підприємці в мирні часи. Як пережили, змогли встояти, втримати, релакувати й розвинути свою справу під час війни. Цитували конкретні поради щодо ведення бізнесу та продажів, які актуальні на будь-якому ринку.
От тоді вирішила знову ризикнути — всі книги видаю власним коштом. Вперше з моєю книгою «Зробіть НАВПАКИ» мені «пощастило» в квітні 2022, коли я прийняла рішення вкласти в її друк 180 тис. грн. Але рішення виявилося вірним. І так само я вклала майже 100 тис. грн в англомовну версію — оплату послуг команди перекладачів, адвоката, літературних агентів та компанії, яка візьметься за просування книги на ринок ЄС та США.
Тоді навіть мріяти не могла, що моя книга пройде суворий відбір Українського Інституту книги та поїде представляти Україну на міжнародний книжковий ярмарок у Франкфурті на Майні Frankfurter Buchmesse 2023.
Але рішення виявилося правильним.
— Що порадите тим, хто давно хоче написати, дописати та видати свою книгу?
— Писати та видавати. Не чекати ідеального часу. Його не було й раніше. У нас є просто сьогодні: його треба прожити, як десять життів.
Хто буде писати книги, як не ми? Хто буде фіксувати і передавати далі досвід, яким ми переживаємо? Все на часі.
Якщо це потрібно вам, значить потрібно і людям. Не чекайте від когось дозволу чи схвалення. Почніть викладати свої думки в соцмережах. Формуйте аудиторію. Мотивуйте, підтримуйте, надихайте людей.
Обов’язково знайдуться ті, хто вам в цьому допоможе. Як мені допомогла директорка Львівської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Р. Іваничука Тетяна Пилипець.
Ми познайомилися під час презентації моєї першої книги «Почніть говорити «НІ». Я була вражена тим, як за своєї першої каденції директорки Тетяна перетворила «порохозбірню» на Кращу Бібліотеку України за версією Української бібліотечної асоціації.
А коли почалася війна, створила на базі бібліотеки потужний волонтерський цент, що допоміг тисячам цивільним та військовим. Пишаюся, що активно долучаюся до її зборів.
Особисто я вже допомогла написати, дописати, видати свої перші книги шістьом експертам, які сукупно продали своїх книг на 3 млн грн без традиційних автограф-сесій, презентацій чи зустрічей із читачами. Лише через безкоштовні можливості соцмереж!
— Ваша книга «Зробіть НАВПАКИ» отримала вже вісім номінацій на престижні літературні конкурси. Деякі з них передбачають грошові премії. Як ви плануєте їх витратити?
— Всі грошові премії, якщо мені пощастить здобути перемогу ще в якомусь конкурсі, я передам на ЗСУ. Пишаюся, що підтримую найсильніших — тим, ким захоплюється увесь світ. Тим, завдяки яким я жива, я вільна, можу писати книги.
Читайте також: Людмила Калабуха: «Якщо вам є чим пишатися, розповідайте про це людям!» (відео)
Довідка «ВЗ»
За підсумками VII Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича, організованого громадською діячкою та літераторкою Галиною Фесюк, львів’янка Людмила Калабуха отримала диплом переможниці за свою третю книгу «Зробіть Навпаки: життя та продажі ДО І ПІД ЧАС ВІЙНИ».
Написана навесні, видана влітку 2022 року, книга в жанрі документалістики вже протягом 2023 року отримала 8 номінацій на престижні літературні нагороди, в тому числі й від іноземних партнерів, стала Лідером літа у номінації «Бізнес/економіка/успіх» за версією Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2023», увійшла в англомовний каталог, затверджений Українським Інститутом Книги для презентації на українському стенді у міжнародному книжковому ярмарку у Франкфурті на Майні Frankfurter Buchmesse 2023.
А також стала першою, і наразі єдиною, книгою українського письменника про війну, яка в англійському перекладі продається на AMAZON.
Нагадаємо, перша книга Людмили Калабухи «Почніть говорити „НІ“: як упевнено відмовляти та викликати повагу» увійшла до ТОП-10 кращих книг України 2017 за версією Всеукраїнського рейтингу «Краща книжка року» та витримала вже 10 видань.
А друга книга «Коли говорити „ТАК“: як повірити в себе та реагувати на негатив» стала кращою книгою України 2020 «Вибір читачів» за версією KBU Avards 2020.
Розмовляла Олена СТРИЖ
