Передплата 2024 «Добре здоров’я»

«Перед захистом дисертації, два місяці повторював українські слова перед… дзеркалом»

Журналістка «ВЗ» зустрілась із 30-річним китайцем Ше Сяньніном, який здобув у Львові ступінь доктора філософії

Ше Сяньнін читає українською ідеально! Фото автора
Ше Сяньнін читає українською ідеально! Фото автора

«Випускник аспірантури, китаєць Ше Сяньнін, успішно захистив українською мовою дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії», — повідомила пресслужба НУ «Львівська політехніка». Соціальні мережі «вибухнули» коментарями, у яких дописувачі засипали іноземця компліментами! Ше Сяньнін міг захищати дисертацію англійською мовою, але свідомо обрав українську.

Журналістка «ВЗ» зустрілася з новоспеченим доктором філософії.

До Львова Ше Сяньнін приїхав шість років тому, після завершення бакалаврату в університеті провінції Хенань. У львівському університеті спершу навчався на підготовчому відділенні, де почав вивчати українську мову. Згодом вступив до магістратури на спеціальність «прикладна механіка». Після її завершення — до аспірантури. Науковий керівник Ше, завідувач кафедри робототехніки та інтегрованих технологій машинобудування, професор Вадим Ступницький.

— У Китаї я виграв ґрант на навчання за кордоном за програмою обміну студентами, — розповів журналістці «ВЗ» Ше Сяньнін. — Обирав з поміж кількох країн: Україна, Білорусь, Молдова, Азербайджан, Казахстан. Але вирішив, що Україна — найкраща! Я почитав про Україну новини в Інтернеті, і зрозумів, що це гарна країна. Україна полонила моє серце!

Коли приїхав до Львова, університет мені одразу сподобався, але гуртожиток, у якому я жив, був не такий гарний. Там були старі меблі, не було ремонту. Зараз гуртожиток № 8, у якому я досі живу, уже відремонтували.

— Дисертацію я захистив, але диплома ще не отримав, — каже Сяньнін, коли розпитую його про наукову працю. — Тема моєї дисертації: «Підвищення ефективності механічного оброблення деталей з титанових сплавів на основі імітаційного моделювання процесу формоутворення». У Китаї найбільш популярні спеціальності — IT (комп'ютерні технології), економіка та інженерія. У майбутньому планую бути викладачем.

— Ви стали улюбленцем після того, як усі дізналися, що ви за 6 років вивчили українську мову!

— Почав вивчати українську ще на підготовчому відділенні. Так, це складно. Особливо складно вимовляти слова. А найскладніше було вивчити професійні терміни. Спочатку запам’ятовую все китайською, а потім перекладаю на українську. Але у мене й думки не було, щоб покинути навчання. Якщо я живу в Україні, тут вчуся, маю вивчити українську мову. Якщо старатися, щодня вивчати мову, тоді буде результат (Відчувається, що Ше Сяньнін докладає багато зусиль до вивчення української мови. Працює над вимовою. — Авт.). Я щодня читаю статті в Інтернеті. Читати і слухати легше. Говорити — важче. Перед захистом дисертації, я два місяці повторював українські слова перед дзеркалом. Говорив англійською, а потім повторював декілька разів українською.

— Знаю, що ви відвідали у Львові чи не усі музеї, театри та храми. Цікавитеся історією України.

— До війни я був екскурсоводом. У той час багато китайців приїжджало до Львова. Отримати візу було нескладно. Я розповідав китайцям про історію міста, архітектуру. Коли почалась війна, мої рідні — мама, тато, сестра, а також мої друзі, дуже хвилювалися за мене. На початку березня я поїхав до Угорщини, але через два місяці повернувся до Львова. Професори з університету залишалися у Львові, це додало мені сил та упевненості, і я повернувся!

Ше Сяньнін стежить за усіма новинами. Показує мені відео з нещодавньої зустрічі міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з топдипломатом Китаю Ван Ї. Китаєць упевнений, що його країна підтримує Україну. А він, зі свого боку, активно допомагає Українській армії та переселенцям, які через війну опинилися у Львові. Від початку війни в університеті діє Волонтерський штаб.

— Ви також викладаєте китайську мову у Лінгвістично-освітньому центрі університету.

— В університеті багато студентів цікавляться китайською мовою. Я їм допомагаю її вивчати. Є люди, які займаються бізнесом, і вони хотіли б вивчити китайську. На лекціях запитують про різні терміни, бо хочуть торгувати з Китаєм. Мову треба вчити щодня, якщо цього не робити, слова забуваються. За шість місяців людина може навчитися говорити китайською, це не так складно. Писати китайською складніше.

Я прошу, аби Ше Сяньнін показав мені, як він читає українською мовою газету. Він з задоволенням погоджується. Робить це суперово! Я тисну руку своєму співрозмовнику.

— Ви дуже добре читаєте українською мовою!

— Дякую! У Львові дуже гарні дівчата, дружелюбні. Вони допомагають мені у навчанні. Коли я говорю або читаю неправильно, виправляють мене. Кажуть, як правильно вживати наголос. Це допомагає. Але треба далі вчитися.

— Ви знайшли у Львові друзів?

— Так! Коли були студентами, частіше зустрічалися. Потім був вірус… Почалася війна. Багато моїх друзів працює, а тому часу на відпочинок залишається мало. На вихідних деколи гуляємо в центрі, або в парку.

— А кохання у Львові ви не знайшли?

— Хотів би знайти (усміхається. — Авт.). А якщо не знайду, то повернуся додому, і в Китаї пошукаю.

Наостанок запитала у Ше Сяньніна, чи знає він галицькі діалекти: коліжанка, філіжанка, файні мешти???

— Так, знаю такі слова! — відповідає з усмішкою.

Схожі новини