«Ще на першій зустрічі зрозумів: ми колись одружимося»

До Дня святого Валентина відомий телеведучий Максим Сікора поділився своєю історією кохання

Фото пресслужби каналу Україна
Фото пресслужби каналу Україна

До Дня всіх закоханих, 14 лютого, популярний ведучий новин «Сьогодні» на каналі «Україна» Максим Сікора розповів журналістці «ВЗ», як відбулося його знайомство з дружиною Наталією та як їм вдається зберігати романтику у подружньому житті ось уже протягом 17 років.

«Я з нею одружуся»

— Максиме, в одному з інтерв’ю ви розповідали, що закохалися в дружину з першого погляду. Чим вона полонила ваше серце?

— Це було кохання з першого погляду і це справжня фантастика. Знаєте, я про це багато читав — і в художній літературі і навіть в мемуаристиці. От, наприклад, нещодавно нарешті приїхала до мене книга, чесно придбана за цю «антиковідну тисячу». Так, як і багато інших українців, я витратив гроші за вакцинацію на книжки. У цих мемуарах, що відзначені Пулітцерівською премією, Кетрін Грем (легендарна очільниця «Вашингтон пост») буквально в першому розділі на першій сторінці пише про те, як познайомилися її тато з мамою. Це — був приклад кохання з першого погляду! Чоловік просто випадково опинився в мистецькій галереї на якійсь виставці японських картин. Там він побачив дівчину і сказав своєму другові: «Я з нею одружуся». І це сталося рівно через два роки.

Це й було кохання з першого погляду, і це початок величної історії, яка власне й принесла її авторці, Кетрін Грем, Пулітцерівську премію з літератури. Мабуть, колись я теж згадаю наш з Наташею власний приклад кохання з першого погляду у мемуарах. Хоча ми познайомилися не в картинній галереї. Мені було трошки за 20, Наташі — 18. Я їхав на велосипеді вулицею, повертався з рибалки. Вигляд у мене був також відповідний: весь в якихось плямах тіста, обличчя — червоне від сонця. Коротше, задоволений собою, з торбою карасів. А на зустріч йшла Вона, така красива дівчина в красивій сукні. Я зауважив її одразу. Ну, і не втримався — просто, їдучи на велосипеді, зробив їй комплімент і навіть запропонував зустрітися! Вона звісно пройшла повз і я вже не тішив себе надією, але раптом ця дівчина повернулася і, витримавши паузу, сказала: «Добре, о котрій?». Тоді, я зрозумів, що колись ми одружимося. Ця зустріч була доленосною. Відтоді минуло вже 19 років, 17 з яких — ми одружені! У нас двоє прекрасних дітей. І я не шкодую про жодну мить, проведену разом зі своєю коханою. Якби я повернувся на 20 років назад, я вчинив би так само. Я б точно не проїхав повз на тому велосипеді.

Романтика дуже часто — це імпульс

— Які романтичні вчинки ви робили заради коханої, щоб завоювати її прихильність?

— Мабуть, у кожної людини уявлення про романтичний вчинок відрізняється. От, наприклад, що таке романтика у мистецькому значенні? Як вона виглядає у кіно, на сторінках журналів, в театрі, YouTube-роликах? Хлопець дарує квіти дівчині, або дівчина — отримує коробку цукерок від таємного шанувальника, або когось ненароком облили водою і це так дуже смішно об’єднує людей і в них народжуються почуття одне до одного. Все це — романтика. Стосовно мене, то, мабуть, я заслужив таке визначення від моєї Наташі, бо маю схильність до імпульсивних рішень. Коли в нас ще не було маленької донечки Касії, ми могли спокійно сісти в автомобіль і вже за три-чотири години вечеряти в Дубенському замку. Романтика дуже часто — це імпульс. Можна просто залишити якесь повідомлення, що обов’язково потрапить на очі Наташі. Я думаю, в кожного на холодильнику є магніти. Тож папірець з приємними словами можна залишити під цим магнітом. І це буде прояв романтики. Але знаєте, насправді всі дівчата найбільше люблять одне і Це для них — надзвичайно романтично — діаманти! Це — звісно, жарт. Хоча моя вам порада — найбільша прикрість — зарекомендувати себе як скнару в очах коханої людини. Грандіознішого провалу годі уявити! Підсумовуючи — бути романтиком це насамперед бути максимально щирим у своїх намірах і не соромтеся дарувати цю щирість коханим людям.

— У який момент ви усвідомили, що хочете бути разом?

— Ви ж знаєте про таке явище як «метелики у животі». Якщо так, то ви — абсолютно щаслива людина. Коли ці «метелики» у вас у животі з’являються, саме в цей момент ви відчуваєте, що хочеться бути із людиною разом і назавжди. Бо це — кохання, найпрекрасніше почуття у світі. І ці «метелики в животі» означають, що ви не повинні в цей момент облажатися. Тому що це — шанс, який може не повторитися. Це навіть не шанс — це Божий дар — кохати і відчувати кохання. Звісно, в нашій історії не обійшлося без емоційних перепон, але ми відчували зрештою одне й те саме — присутність людини поряд, яка здатна зробити тебе щасливою. Рівно за два роки після нашого знайомства ми відгуляли весілля, як батьки Кетрін Грем.

— Як часто можете приємно здивувати кохану, а вона вас? І як саме?

— Зараз дуже цікавий момент в історії нашої родини — він такий, я б сказав максимально дитиноцентричний. Ростик закінчує 11 клас, залишається кілька місяців до ЗНО і вступної кампанії. Ви розумієте, яка це напруга для дитини та батьків. А ще є випускний, до якого треба підготувати смокінг. Тобто, якось попрощатися зі школою. А нашій Кассії ось-ось виповниться 3 рочки, зараз вона як заведена іграшка, яка постійно крутиться. І коли ви запитуєте, як часто ви здатні здивувати свою кохану дружину, відповідь: кожен день! Бо найбільша дивина — це розвантажити одне одного. Тобто чітко дотримуватися графіку, плану і виконувати обіцянки. Сказав «зроблю» — і зробив. Так, все це трошки буденно, але яке це щастя, коли у цьому всьому побуті в тебе є трохи часу на себе і цей час тобі дарує твоя кохана людина. Хочеш — читай книжку, сходи на стрейчинг, з’їж морозиво. Тобто зараз я говорю про зворотний бік медалі. Про щоденний комфорт. А квіти, увага, атмосфера якби це сказати… «в спальні» — це те, чим потрібно дивувати щодня. Я взагалі вважаю, що увага, здатність чути, розуміти момент — це оці «слони і черепахи», на яких тримається крихке королівство під назвою «почуття між людьми».

«Нехай мене пробачить ваша дружина, але я вас люблю!»

— Наталія ревнує вас до телевізійних шанувальниць? Чи вона на всі сто впевнена у вашій вірності?

— Популярність — це ознака того, що у своїй професії ви робите все правильно. Популярність означає, що у вас є позиція, образ, думка, яку розділяють багато інших людей: глядачів, фоловерів, фанатів, шанувальників… І це все в професійній медійній термінології має назву — релевантність. Тобто — відгук на ваші дії у медіапросторі. Якщо ви працюєте «в телевізорі», вас мають чути. Це так працює, і вам мають дякувати або критикувати. І подяка, і критика — це ознаки популярності. Краще, звісно, коли дякують, і не має значення — це шанувальниця чи шанувальниці — я вдячний усім! Наташу, до речі, дуже веселять моменти, коли до мене раптом підходять в супермаркеті сфотографуватися або заправщик цікавиться, що там в країні робиться, бо «ви ж з новин». Ці моменти дуже потішні і, звісно, жодних ревнощів не викликають. Пригадую, якось до мене просто на вулиці звернулася літня перехожа. Вона мене упізнала. А далі — вона сказала: «Нехай мене пробачить ваша дружина, але я вас люблю!». Я таке зізнання в любові вважаю для себе найкращою оцінкою моєї роботи в кадрі.

— Який важливий урок за 17 років подружнього життя ви для себе винесли? Яких помилок порадите уникати іншим молодим парам, які мріють побудувати щасливу сім’ю?

— Найважливіший урок: послухай дружину і зробив так, як вона просить, це запорука власного емоційного спокою. Повірте, неважливо як ви думаєте, не важливо те, що у вас може бути інший погляд на якусь дуже серйозну річ. Якщо ви будете наполягати на своєму — посваритеся. Це може бути навіть прикольно, якщо маєте рік спільного подружнього життя, бо, як каже народна мудрість, — навіть гарні стосунки інколи потрібно з’ясувати. Але якщо ви хочете жити довго і щасливо разом, сваритися — це тупиковий шлях. Тому, доводячи свою принциповість в ухваленні спільних рішень для родини, пам’ятайте, що ваша половинка не хоче для вас нічого поганого. Натомість, будьте чемпіоном в інших справах — у кар’єрі, наприклад, а не у сварках на кухні. Вміння поступатися і чути — це і є рецепт щасливого подружнього життя. До речі, це зараз була не моя особиста оригінальна думка. Зі мною солідарний і сам Бен Аффлек. Уявіть, він сказав те саме, але на сторінках іншого видання. Іще одна хороша новина — навчіться поступатися дружині і вас порівнюватимуть з Беном Аффлеком, із новим Бетменом!

— Чи святкуєте з дружиною День святого Валентина? Якщо так, можливо у вас є якась цікава традиція пов’язана з цим днем?

— День Святого Валентина — прекрасне свято. Я чую таку думку від старших людей, що, мовляв, все це нав’язано західною традицією і не дуже притаманно для нас. Але ж це дурниця. Тому що календар сам дарує вам привід бути романтиком! І День закоханих — це день закоханих, а не якась пропаганда. Не вірите у 14 лютого — зробіть День закоханих в якесь інше число місяця. Ми з Наташею віримо в День закоханих, віримо в кохання, і звісно святкуємо 14 лютого. З приводу традицій. До речі, як пише Кетрін Грем: «Одного разу ми створюємо для себе певну подію, нам подобається і ми перетворюємо це на традицію». Якось на День закоханих Наташа приготувала неймовірного сібаса в духовій шафі (з гілочкою розмарину, з лимонами). Це було — «маніфік». Їсти сібаса на День святого Валентина — тепер традиція. Причому, якось я його запікав. Тобто не важливо, хто готуватиме. Головне, що у цей день буде афродизіак! Сібас це ж афродізіак?

— Улюблене місце відпочинку вашої пари?

— Так, є одне місце особливе. За півтори тисячі кілометрів від Києва. Це один маленький, але надзвичайний ресторанчик на старій рибацькій набережній у болгарському Созополі. Ну, дуже атмосферне місце, дуже автентичне і дуже тихе. Я взагалі дивуюся як ми знайшли його свого часу. Там — ані вказівників, ані рекомендацій від місцевих гідів, нічого. Просто ось так побували одного разу і все — закохалися на все життя. Ми були в Созополі вже багато разів і завжди відвідували це місце. Воно стало для нас особливим. Як їхатимете до Созополя, можете написати мені в «лічку» — здам явки і паролі (Сміється. — Г. Я.).

Читайте також: «Хочу жити й працювати в Україні. І зробити її яскравішою, карнавальною, святковою!»