«Ще на першій зустрічі зрозумів: ми колись одружимося»

До Дня всіх закоханих, 14 лютого, популярний ведучий новин «Сьогодні» на каналі «Україна» Максим Сікора розповів журналістці «ВЗ», як відбулося його знайомство з дружиною Наталією та як їм вдається зберігати романтику у подружньому житті ось уже протягом 17 років.

«Я з нею одружуся»

— Максиме, в одному з інтерв’ю ви розповідали, що закохалися в дружину з першого погляду. Чим вона полонила ваше серце?

— Це було кохання з першого погляду і це справжня фантастика. Знаєте, я про це багато читав — і в художній літературі і навіть в мемуаристиці. От, наприклад, нещодавно нарешті приїхала до мене книга, чесно придбана за цю «антиковідну тисячу». Так, як і багато інших українців, я витратив гроші за вакцинацію на книжки. У цих мемуарах, що відзначені Пулітцерівською премією, Кетрін Грем (легендарна очільниця «Вашингтон пост») буквально в першому розділі на першій сторінці пише про те, як познайомилися її тато з мамою. Це — був приклад кохання з першого погляду! Чоловік просто випадково опинився в мистецькій галереї на якійсь виставці японських картин. Там він побачив дівчину і сказав своєму другові: «Я з нею одружуся». І це сталося рівно через два роки.

Це й було кохання з першого погляду, і це початок величної історії, яка власне й принесла її авторці, Кетрін Грем, Пулітцерівську премію з літератури. Мабуть, колись я теж згадаю наш з Наташею власний приклад кохання з першого погляду у мемуарах. Хоча ми познайомилися не в картинній галереї. Мені було трошки за 20, Наташі — 18. Я їхав на велосипеді вулицею, повертався з рибалки. Вигляд у мене був також відповідний: весь в якихось плямах тіста, обличчя — червоне від сонця. Коротше, задоволений собою, з торбою карасів. А на зустріч йшла Вона, така красива дівчина в красивій сукні. Я зауважив її одразу. Ну, і не втримався — просто, їдучи на велосипеді, зробив їй комплімент і навіть запропонував зустрітися! Вона звісно пройшла повз і я вже не тішив себе надією, але раптом ця дівчина повернулася і, витримавши паузу, сказала: «Добре, о котрій?». Тоді, я зрозумів, що колись ми одружимося. Ця зустріч була доленосною. Відтоді минуло вже 19 років, 17 з яких — ми одружені! У нас двоє прекрасних дітей. І я не шкодую про жодну мить, проведену разом зі своєю коханою. Якби я повернувся на 20 років назад, я вчинив би так само. Я б точно не проїхав повз на тому велосипеді.

Романтика дуже часто — це імпульс

— Які романтичні вчинки ви робили заради коханої, щоб завоювати її прихильність?

— Мабуть, у кожної людини уявлення про романтичний вчинок відрізняється. От, наприклад, що таке романтика у мистецькому значенні? Як вона виглядає у кіно, на сторінках журналів, в театрі, YouTube-роликах? Хлопець дарує квіти дівчині, або дівчина — отримує коробку цукерок від таємного шанувальника, або когось ненароком облили водою і це так дуже смішно об’єднує людей і в них народжуються почуття одне до одного. Все це — романтика. Стосовно мене, то, мабуть, я заслужив таке визначення від моєї Наташі, бо маю схильність до імпульсивних рішень. Коли в нас ще не було маленької донечки Касії, ми могли спокійно сісти в автомобіль і вже за три-чотири години вечеряти в Дубенському замку. Романтика дуже часто — це імпульс. Можна просто залишити якесь повідомлення, що обов’язково потрапить на очі Наташі. Я думаю, в кожного на холодильнику є магніти. Тож папірець з приємними словами можна залишити під цим магнітом. І це буде прояв романтики. Але знаєте, насправді всі дівчата найбільше люблять одне і Це для них — надзвичайно романтично — діаманти! Це — звісно, жарт. Хоча моя вам порада — найбільша прикрість — зарекомендувати себе як скнару в очах коханої людини. Грандіознішого провалу годі уявити! Підсумовуючи — бути романтиком це насамперед бути максимально щирим у своїх намірах і не соромтеся дарувати цю щирість коханим людям.

— У який момент ви усвідомили, що хочете бути разом?

— Ви ж знаєте про таке явище як «метелики у животі». Якщо так, то ви — абсолютно щаслива людина. Коли ці «метелики» у вас у животі з’являються, саме в цей момент ви відчуваєте, що хочеться бути із людиною разом і назавжди. Бо це — кохання, найпрекрасніше почуття у світі. І ці «метелики в животі» означають, що ви не повинні в цей момент облажатися. Тому що це — шанс, який може не повторитися. Це навіть не шанс — це Божий дар — кохати і відчувати кохання. Звісно, в нашій історії не обійшлося без емоційних перепон, але ми відчували зрештою одне й те саме — присутність людини поряд, яка здатна зробити тебе щасливою. Рівно за два роки після нашого знайомства ми відгуляли весілля, як батьки Кетрін Грем.

— Як часто можете приємно здивувати кохану, а вона вас? І як саме?

— Зараз дуже цікавий момент в історії нашої родини — він такий, я б сказав максимально дитиноцентричний. Ростик закінчує 11 клас, залишається кілька місяців до ЗНО і вступної кампанії. Ви розумієте, яка це напруга для дитини та батьків. А ще є випускний, до якого треба підготувати смокінг. Тобто, якось попрощатися зі школою. А нашій Кассії ось-ось виповниться 3 рочки, зараз вона як заведена іграшка, яка постійно крутиться. І коли ви запитуєте, як часто ви здатні здивувати свою кохану дружину, відповідь: кожен день! Бо найбільша дивина — це розвантажити одне одного. Тобто чітко дотримуватися графіку, плану і виконувати обіцянки. Сказав «зроблю» — і зробив. Так, все це трошки буденно, але яке це щастя, коли у цьому всьому побуті в тебе є трохи часу на себе і цей час тобі дарує твоя кохана людина. Хочеш — читай книжку, сходи на стрейчинг, з’їж морозиво. Тобто зараз я говорю про зворотний бік медалі. Про щоденний комфорт. А квіти, увага, атмосфера якби це сказати… «в спальні» — це те, чим потрібно дивувати щодня. Я взагалі вважаю, що увага, здатність чути, розуміти момент — це оці «слони і черепахи», на яких тримається крихке королівство під назвою «почуття між людьми».

«Нехай мене пробачить ваша дружина, але я вас люблю!»

— Наталія ревнує вас до телевізійних шанувальниць? Чи вона на всі сто впевнена у вашій вірності?

— Популярність — це ознака того, що у своїй професії ви робите все правильно. Популярність означає, що у вас є позиція, образ, думка, яку розділяють багато інших людей: глядачів, фоловерів, фанатів, шанувальників… І це все в професійній медійній термінології має назву — релевантність. Тобто — відгук на ваші дії у медіапросторі. Якщо ви працюєте «в телевізорі», вас мають чути. Це так працює, і вам мають дякувати або критикувати. І подяка, і критика — це ознаки популярності. Краще, звісно, коли дякують, і не має значення — це шанувальниця чи шанувальниці — я вдячний усім! Наташу, до речі, дуже веселять моменти, коли до мене раптом підходять в супермаркеті сфотографуватися або заправщик цікавиться, що там в країні робиться, бо «ви ж з новин». Ці моменти дуже потішні і, звісно, жодних ревнощів не викликають. Пригадую, якось до мене просто на вулиці звернулася літня перехожа. Вона мене упізнала. А далі — вона сказала: «Нехай мене пробачить ваша дружина, але я вас люблю!». Я таке зізнання в любові вважаю для себе найкращою оцінкою моєї роботи в кадрі.

— Який важливий урок за 17 років подружнього життя ви для себе винесли? Яких помилок порадите уникати іншим молодим парам, які мріють побудувати щасливу сім’ю?

— Найважливіший урок: послухай дружину і зробив так, як вона просить, це запорука власного емоційного спокою. Повірте, неважливо як ви думаєте, не важливо те, що у вас може бути інший погляд на якусь дуже серйозну річ. Якщо ви будете наполягати на своєму — посваритеся. Це може бути навіть прикольно, якщо маєте рік спільного подружнього життя, бо, як каже народна мудрість, — навіть гарні стосунки інколи потрібно з’ясувати. Але якщо ви хочете жити довго і щасливо разом, сваритися — це тупиковий шлях. Тому, доводячи свою принциповість в ухваленні спільних рішень для родини, пам’ятайте, що ваша половинка не хоче для вас нічого поганого. Натомість, будьте чемпіоном в інших справах — у кар’єрі, наприклад, а не у сварках на кухні. Вміння поступатися і чути — це і є рецепт щасливого подружнього життя. До речі, це зараз була не моя особиста оригінальна думка. Зі мною солідарний і сам Бен Аффлек. Уявіть, він сказав те саме, але на сторінках іншого видання. Іще одна хороша новина — навчіться поступатися дружині і вас порівнюватимуть з Беном Аффлеком, із новим Бетменом!

— Чи святкуєте з дружиною День святого Валентина? Якщо так, можливо у вас є якась цікава традиція пов’язана з цим днем?

— День Святого Валентина — прекрасне свято. Я чую таку думку від старших людей, що, мовляв, все це нав’язано західною традицією і не дуже притаманно для нас. Але ж це дурниця. Тому що календар сам дарує вам привід бути романтиком! І День закоханих — це день закоханих, а не якась пропаганда. Не вірите у 14 лютого — зробіть День закоханих в якесь інше число місяця. Ми з Наташею віримо в День закоханих, віримо в кохання, і звісно святкуємо 14 лютого. З приводу традицій. До речі, як пише Кетрін Грем: «Одного разу ми створюємо для себе певну подію, нам подобається і ми перетворюємо це на традицію». Якось на День закоханих Наташа приготувала неймовірного сібаса в духовій шафі (з гілочкою розмарину, з лимонами). Це було — «маніфік». Їсти сібаса на День святого Валентина — тепер традиція. Причому, якось я його запікав. Тобто не важливо, хто готуватиме. Головне, що у цей день буде афродизіак! Сібас це ж афродізіак?

— Улюблене місце відпочинку вашої пари?

— Так, є одне місце особливе. За півтори тисячі кілометрів від Києва. Це один маленький, але надзвичайний ресторанчик на старій рибацькій набережній у болгарському Созополі. Ну, дуже атмосферне місце, дуже автентичне і дуже тихе. Я взагалі дивуюся як ми знайшли його свого часу. Там — ані вказівників, ані рекомендацій від місцевих гідів, нічого. Просто ось так побували одного разу і все — закохалися на все життя. Ми були в Созополі вже багато разів і завжди відвідували це місце. Воно стало для нас особливим. Як їхатимете до Созополя, можете написати мені в «лічку» — здам явки і паролі (Сміється. — Г. Я.).

Читайте також: «Хочу жити й працювати в Україні. І зробити її яскравішою, карнавальною, святковою!»