Передплатити Підтримати

«У людини може не бути оперного вокалу, але якщо вона зачепить серце, то це — артист»

Ексклюзивне інтерв’ю з народною артисткою України Марією Бурмакою

Фото пресслужби каналу «Україна»

Марія Бурмака — завжди бажаний гість чи то на престижних сценах за океаном, великій сцені у поважному Будинку культури, чи у маленькому сільському клубі, чи серед бійців. Її справедливо називають «дівчиною з гітарою», адже з цим музичним інструментом вона ніколи не розлучається. Марія — автор десятків глибоких за змістом і легких за подачею бард-рокових хітів. А зараз співачка бере активну участь у підготовці нового вокального шоу каналу «Україна» «Співають всі!». Для співачки участь у такому шоу — дебют, тож добрим чи суворим суддею вона буде, а також про відпочинок і життя на карантині Марія Бурмака розповіла в ексклюзивному інтерв'ю журналістові «ВЗ».

— Довго роздумували над тим, щоби брати участь у шоу?

— Швидко погодилася, і це при тому, що була за кордоном. Мене трохи налякало, що зйомки з дев’ятої до дев’ятої, але…

— Як себе позиціонуєте — як добрий суддя чи суворий?

— Не можу сказати. Для мене це — дебют. Ніколи раніше не була в суддівстві таких ток-шоу, тому я взагалі не знаю, яку матиму реакцію. Можливо, я взагалі розплачусь в перший момент, тому що дуже співпереживаю учасникам. Згадую себе, свою дочку, яка теж брала участь у талант-шоу й те, наскільки вона хвилювалася. Я дуже хвилююся за учасників, і це може розбити моє серце. Потім я думаю, що мене зачепить, якщо хтось заспіває «ту саму», особливу пісню. Якщо хтось заспіває саме таку пісню, тоді всі критерії відметуться, і я зможу просто згадати юність і розплакатись. Звертатиму увагу на харизму. Тому що я вважаю, що це насправді найголовніше. При умові, якщо людина чисто потрапляє в ноти й у неї є слух. Тобто в неї може не бути оперного вокалу, але якщо вона зачепить серце, то це — артист.

— Карантин багатьом перекреслив плани. Чи зіпсував він плани вам, і чи навчилися ви чогось нового у цей період?

— Я тридцять п’ять разів вийшла з онлайном до дітей. Моя аудиторія: Аргентина, Німеччина, Америка. Я написала чотири дитячі пісні, і одна з них — руханка: «Коли вдома ти один, ти один і карантин, що робити не питай, в руханку вставай». Це, звісно, були приємні моменти. Водночас було скасовано дуже багато поїздок, серед яких Канада, у Римі у мене мав бути сольний концерт, у Франції, у Португалію я також не поїхала. Зате торік влітку я нарешті добре відпочила. Їздила п’ять разів в Одесу. А цього року, якби був графік такий, як завжди, у мене може б і не вийшло цілий тиждень брати участь у дванадцятигодинному шоу. А так у мене виходить. Для мене це новий досвід, і я дуже ціную його.

— Якщо ми почали говорити про Одесу й про те, що вам не вдалося поїхати за кордон, то зараз більше схиляєтеся до українського відпочинку чи до закордонних поїздок?

— Кілька днів тому повернулася з Туреччини, але там водночас був і відпочинок, і концерт. Усе-таки завжди якось намагаєшся це поєднати, і якщо тебе запрошують на виступ, звичайно ж, хочеться мати якісь дні, щоб відпочити. Весною два тижні була в єгипетському Марсаламі, і там також були концерти. Але почався локдаун, і я продовжила відпочинок на тиждень, а потім ще на тиждень. Ніколи ще два тижні поспіль не відпочивала з підліткового віку. Я люблю закордон: мені подобається Червоне море, люблю Туреччину. Я ніколи не була в Португалії, і думаю, чи не полетіти мені на Мадейру якось. Але тим часом я шалено люблю Одесу. Мені здається, це щось фантастичне, і не тільки влітку.

— Ви сказали, що довелось скасувати запланований тур. Зараз плануєте вирушати в якийсь тур?

— Усе, що заплановано, відкладається до кращих часів. Тур у Західній Канаді й дитячий фестиваль мали бути минулої осені, зараз поки що не планую. Концерт 25 квітня минулого року мав бути в Римі. Зараз ми думаємо про його організацію, але конкретних дат не плануємо. Особливо щодо закордону. Тому мало що взагалі тепер планується. Пандемія вдарила по світу й усім змінила плани.

— А як щодо вакцинації? Як ставитеся до цього питання?

— Це рішення кожен має прийняти сам. Тобто є багато людей, які розуміють, що треба вакцинуватися. Не все так однозначно, тому що кілька днів тому я прочитала, що строк дії вакцинування — це лише пів року. І ніхто не знає, як діє вакцина: чи вона швидко втрачає свої властивості, чи діє до кінця. Тобто це не грип і не кір, вакцину для яких довго випробовували. Тому я не буду нічого казати, бо тут рішення має прийняти кожен особисто.

— Маєте секрети з догляду за собою?

— Усе відносно і по-різному. Якщо я летіла з Туреччини, і літак затримався на чотири години, а я практично не спала у ніч на суботу. У суботу все навалилося, у неділю я вже була на репетиції святкового шоу. Тому, якби я ще виспалась… Висипатись, звичайно, дуже важливо. Я не палю, наприклад. У малій кількості можу дозволити собі алкоголь, але це має бути якесь гарне сухе вино. Стараюся не нервуватися через дрібниці, це в мене теж виходить не завжди. Але для артиста дуже важливим також є адреналін. Коли очі блищать — це головне.

— Одягу яких дизайнерів надаєте перевагу — українських чи закордонних?

— До прикладу, цю сукню (на фото) мені пошила Тетяна Коломієць. Це українська дизайнерка, але це не просто дизайнерка. У неї першокласне ательє з фантастичною якістю виконання. Це людина, яка може не просто придумати й втілити ідею, у неї фантастична якість у деталях, і мені це дуже подобається. Ця сукня була пошита для кліпу. Але, звичайно, я ходжу на Ukrainian Fashion Week, коли він відбувається, і взагалі намагаюся підтримувати українського виробника. Я людина вже не дуже юна, але мені хочеться молодо виглядати, і я стараюсь так виглядати. Але в якийсь момент ти просто хочеш мати елегантний стриманий вигляд. Я вирішила, що це мають бути коштовні прикраси, стриманий образ. Те, що пасує у вісімнадцять, у п’ятдесят один вже не актуальне. Тож краще просто бути гарною жінкою.

— З чого зазвичай починається ваш ранок?

— Насправді я завжди його проводжу в поспіху. Почуваюся дуже затребуваною людиною, тому що постійно вирушаю в якісь поїздки, даю інтерв’ю, якийсь час викладала в університеті журналістику. Тому рано прокидаюсь, п’ю каву й виходжу з дому. Зазвичай починаю його з кави на балконі, у мене є п’ять-сім хвилин просто мовчки посидіти й випити її, а тоді можна вже бігти далі.

Розмовляла Вікторія Мельник

Читайте також: «Не можна собі дозволяти думати: „Це мій фініш“. Бо тоді почнеться падіння»