Передплатити Підтримати

«Не можна собі дозволяти думати: „Це мій фініш“. Бо тоді почнеться падіння»

Ексклюзивне інтерв’ю з заслуженою артисткою України Ярославою Руденко

Фото пресслужби каналу «Україна»

«Високий Замок» уже розповідав про неймовірну жінку з Тернопільської області Віру Омельчук. Всевишній не дав їй рук, зате наділив великим серцем і щирою душею. Ноги стали її руками. Вишивала хрестиком, сиділа у соцмережах, а потім навчилася робити макіяж — закінчила курси візажу. Спочатку тренувалася на собі і сусідських дівчатах, згодом робила ще більшими красунями дівчат, які йшли під вінець. І робила це настільки спритно і швидко, що «слава» про майстриню макіяжу зі села Залісців Тернопільської області дійшла до представників Національної книги рекордів, які запросили Віру на один із каналів телебачення, щоб зафіксувати новий рекорд. «Думала, на одній із телепередач у столиці знову будуть про мене розповідати. А про рекорд мені сказали вже безпосередньо перед виходом у студію. Не сподівалася і страшенно хвилювалася. Посадили переді мною заслужену артистку України Ярославу Руденко. Я зробила їй мейк-ап за 12 хвилин і 45 секунд. Рекорд України зареєстрували». Про це я писала у березні цього року. Тобто до жінки зі щирим серцем посадили моделлю таку ж світлу і добру людину — Ярославу!

А вже у липні я довідалася, що заслужена артистка України Ярослава Руденко увійшла до складу суддівської сотні шоу «Співають всі!» на каналі «Україна». Чи готова співачка стати для когось з учасників продюсером, як проводила час на карантині, про секрети краси Ярослава Руденко розповіла в ексклюзивному інтерв’ю журналістці «ВЗ».

— Мені б було приємно, якби хтось з учасників працював у такому ж стилі, що і я, — сказала Ярослава. — Тобто співав українські народні пісні чи авторські, але народного спрямування. Окрім того, виконавець може підкорити мене своєю харизмою і унікальністю. І я із задоволенням взялася йому допомагати.

— А як ви будете судити учасників шоу на каналі «Україна»?

— О, я — суворий суддя, оскільки страшенно вимоглива до себе, отже, так само буду ставитися і до всіх виконавців, які візьмуть участь у проєкті.

— Під час карантину багато артистів залишилися без роботи. Самоізоляція якось змінила ваші плани?

— Насправді, вона дуже вплинула на плани і внесла свої корективи, тому що різко впали прибутки. У мене не було концертів, але оскільки я людина позитивна, вважаю, що все це лише на краще. Ті зміни, що відбулися у моєму житті і в усьому світі приведуть нас обов’язково до чогось доброго.

— А чим займалися на карантині?

— Садівництвом! Але оскільки я ще й викладаю в університеті імені Драгоманова, то дистанційно займалася зі студентами вокалом. А так в основному домашньою роботою. Згадала, що я — жінка і дружина (Сміється. — Г. Я.).

— Може, чогось нового навчилися?

— О, тепер я вмію ліпити полтавські вареники, бо я родом з Полтавщини, а ще й спекти дуже смачний торт «Наполеон». Раніше мені чомусь це не вдавалося. У мене з’явилося більше вільного часу. Зрештою, коли настає такий непростий час, намагаюся чимось себе завантажити, щоб не гаяти часу. Тому я готувала, пересаджувала квіти і займалася домом.

— Дехто з артистів мені скаржився, що через карантин і запроваджені локдауни у них з’явилася апатія і навіть депресія. Чи ви щось подібне відчули на собі?

— У мене ніколи не було депресії. Думаю, що природа дала мені легкість сприйняття життя. Але в основному мені завжди допомагає пісня.

— Поділіться секретом краси. Завдяки чому ви так гарно виглядаєте?

— Насправді я дуже прискіпливо ставлюся до себе і бачу безліч недоліків. Я собі не подобаюся. Але водночас насолоджуюся життям, люблю позитивних, добрих і щирих людей. І це мене надихає. Якщо у мене дуже щільний графік і часто трапляються стресові ситуації, то для мене тоді важливим є правильне харчування і сон. Я не їм м’яса і вживаю лише натуральні продукти без ГМО. Все, що вирощене на моїй ділянці, не шкодить здоров’ю. До речі, у мене є власна пасіка на Полтавщині.

— Які процедури проводите по догляду за собою?

— Вибираю для шкіри натуральну косметику, у складі якої нема хімічних домішків. А тепер вже навчилася і роблю косметику сама. До прикладу, найелементарніше — скраб для тіла. Треба змішати мед зі звичайною кристалізованою сіллю. Така суміш корисна для шкіри і добре її очищує. Кращого скраба годі й шукати! А якщо ще й піти у лазню і розпарити тіло (Сміється. — Г.Я.)., а потім зволожити шкіру, зробити маску, про ніщо краще навіть мріяти не можна. Для маски можна змішати алое з білком і додати різні олійки. Жодні салони краси не зрівняються з такими процедурами.

— Спостерігаючи за вами, складається враження, що ви — світла людина. Завдяки чому залишаєтеся такою життєрадісною і відкритою?

— Страшенно не люблю, коли люди корчать зі себе недосяжних і крутих персон. Для мене — всі рівні. Мені подобається природна простота в усьому. А все штучне, навпаки, не вічне і не цікаве. Будучи експертом програми «Говорить Україна», часто чую трагічні історії, що пов’язані з дорослими чи з дітьми. Якщо я при цьому виглядатиму суворою і похнюпленою, навряд чи зможу допомогти людям, яким і без того погано. Тому намагаюся підтримати всіх і кожного. Звісно, я можу вичерпати на якісь історії всю свою енергію. І не завжди вистачає сил, тому треба перезавантажитися, але моє кредо «Не ображати людей і не знищувати світ». Важливо вносити зі свого боку якусь частку позитиву. І якщо я хочу жити у доброму світі, то починаю зі себе. При цьому сподіваюся, що моє оточення дублюватиме таку поведінку, бачення, і тоді нам усім стане легше жити.

— Кажете. Що дуже вимогливі до себе. Які правила допомагають вам залишатися успішною і бути затребуваною у своїй професії?

— Ця вимогливість перейшла від бабусі до мами, а від неї — до мене. Ми всі відзначалися працездатністю. Я народилася у селі і добре знаю, що таке фізична робота. До того ж професія артистки вимагає не лише фізичної праці, а й величезних психологічних затрат. Ми, як спортсмени, маємо щодня співати, працювати над своїм голосом, вдосконалювати вокальні дані. І якщо я зупинюся і скажу собі: «Ні, сьогодні о 6-й я не встану і не піду на зйомки. Краще ще посплю», тоді все — і моя кар'єра, і мій професійний ріст підуть на спад. Треба постійно бути на плаву. Якщо мене запрошують на зйомки чи концерти, ніколи не відмовляюся. І не важливо — це платний проєкт, чи благодійний. Якщо можу, завжди прийду, бо це сенс мого життя. Якщо буду в роботі, то залишуся в русі, буду щаслива і завжди усміхнена. І тоді я зможу ділитися своїм настроєм з усіма, хто мене оточує. Однак, щоб досягти успіху, природних даних замало. Потрібна праця, праця і ще раз праця. І, звісно, не треба зазнаватися. Яких би ми не досягли вершин, не можна високо мірно дивитися на оточуючих. Не можна зупинятися і дозволяти собі думати: «Це мій фініш». Бо тільки відчуємо свою межу, тоді все — відбудеться падіння. Тобто важливо розвиватися, не бути скупим, що також дуже важливо, і йти до своєї мрії. А мріяти треба завжди!

— Щоб здійснювалися бажання, що вам у цьому допомагає?

— Все, про що я мріяла, здійснилося. Тепер мрію про щось інше і впевнена, що мої бажання також здійсняться. А щоб це відбулося, треба про них думати по-доброму. Замість: «Чому мені це не вдається?!», краще себе підтримати: «Нічого страшного. Сьогодні не вийшло, завтра вийде. Значить, так треба». До прикладу, я вірю, що Всесвіт подає нам знаки. Якщо ми не готові до мрії зараз, Всесвіт нам ніколи її не подарує.

— Кажете рано прокидаєтеся. Завжди встаєте о 6-й?

— Люблю вдосвіта прокидатися. У мене є чотири державні роботи. До того ж 10 соток землі біля двоповерхового будинку, який повністю лежить на мені. У ньому разом з моєю родиною живуть троє котів, яких я підібрала на вулиці й вилікувала. А недавно я принесла поранену сороку, яку мені також вдалося вилікувати. Вона скоро почне говорити, як папуга (Сміється. - Г. Я.).

— О, то вам справді роботи вдома вистачає…

— Що можу сказати? Дівчина зі села, і цього не викоренити (Сміється. — Г. Я.).

 — Як перезавантажуєтеся?

— За гороскопом я — Водолій і не можу без води. Беру шланг, поливаю дерева і квіти. І в ці моменти думаю, відпочиваю, аналізую. Зізнаюся: три години поливу за відчуттям такі, ніби я відпочивала три тижні на Мальдівах. Тому, якщо нема можливості туди полетіти, тоді поливаємо газони! Але треба готуватися до осені.

— А що буде восени?

— Осінь у мене буде непростою. Попереду — захист докторської дисертації. Працюю у науковій сфері. Окрім того, постійно їжджу в зону АТО. Ну, і матиму багато концертів. Це не великомасштабні заходи, але планую і великий сольник. Хочу почати концерт з фольклорних пісень, які мені передала моя прабабуся. Вона прожила 102 роки й увесь цей час співала на Полтавщині. Потім продовжу свій виступ більш відомими народними піснями у сучасній обробці. І завершу патріотичними піснями про Україну і сучасними про кохання. Фішка мого концерту у тому, що співатиму фольклорні пісні з земляками з Полтавщини. Це бабусі, яким по 80−90 років і навіть більше.

— Вони вирішили вас підтримати?

— Це свого роду оберіг — почати сольний концерт з пісні, яка з’явилася у мене на батьківщині. Я переконана, що з цієї пісні далі все піде добре.