Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Сміття може бути не проблемою, а джерелом доходів

Кандидат у депутати до Львівської міської ради від «Громадянської позиції», — про проблеми міста та як їх вирішити і про те, як можна зі сміття організувати екологічне виробництво у Львові

25 жовтня українці обиратимуть мерів, голів сільських і селищних рад, а також депутатів до рад усіх рівнів від громад. Застосувати свій життєвий досвід та знання у політичному житті міста цього року спробує й Ігор Михайлишин, який балотується у депутати до Львівської міськради від партії «Громадянська позиція» (у Личаківському районі).

Він — науковець та підприємець, який роками успішно займається переробкою побутових відходів в екологічне виробництво. Його досвід запозичують за кордоном, але не у рідному місті, де сміттєве питання роками стоїть на порядку денному. В політиці пробує себе вперше. Для чого підприємцю крісло міського депутата? Каже, для початку, щоб мати змогу поширити свій вдалий досвід у питаннях утилізації сміття на користь усій громаді Львівської ОТГ. Адже в перспективі це можуть бути нові екологічні підприємства, сотні робочих місць і, зрештою, чисте місто!

— Пане Ігорю, чому ви вирішили йти на вибори із партією «Громадянська позиція»?

— Це партія, яка стабільно набирає велику кількість голосів. Вона зрозуміла людям, зрозуміла громадам. Навіть у назві партії окреслено, що позиція громадян для нас є надважливою! Коли прочитав статут партії, то зрозумів, що мені їхня політична позиція доволі близька і головне вони представляють європейський вектор розвитку.

Про господарські питання міста

— З чого почнете, коли станете депутатом? Чим ви як депутат можете бути корисним громаді львівської ОТГ?

— Довший час я займався конкретно питаннями екології. Зокрема, що стосується правильної утилізації відходів. Понад 40 років працюю у цьому керунку! Відомо, що це питання у нашому місті неабияк гостро постало в останні роки. Якщо мене оберуть депутатом міської ради, готовий вирішувати саме ці питання докладніше. Адже знаю, як це зробити на практиці.

— Незалежні львівські громадські організації робили опитування серед львів’ян і виявилося, що тільки 5% опитаних зазначили, що питання сміття це справді проблема. Більше невдоволені хаотичною забудовою в місті, роботою громадського транспорту та відсутністю паркомісць.

— Зрозумійте, у нас при владі переважно політики, які за освітою юристи чи економісти, тому їм важко зорієнтуватися у конкретній сфері. Питання сміття давно заполітизоване. От вирішили будувати сміттєпереробний завод у місті на вулиці Пластовій. А я, як хімік, скажу, що це практично неможливо зробити. Чому? Бо сам комплекс очистки вихлопних газів від остаточної переробки сміття коштує в чотири рази дорожче, ніж будівництво самого ж заводу. Будувати такі заводи потрібно вже біля існуючих полігонів, як от у Новояворівську чи Дрогобичі. Парадокс, але в Золочеві є сортувальна лінія, яка працює лише дві години на добу, бо нема сміття.

— Що пропонуєте?

— Я серйозно розглядаю як місце будівництва нового сміттєпереробного заводу Новояворівськ, бо до нього лише 25 км. Колись на цих землях видобували сірку і ґрунти уже серйозно забруднені. Тому це буде найкраще рішення для всіх.

— Як зацікавити місцеву громаду, аби вона підтримала рішення про будівництво заводу?

— Точно не силою вирішувати питання. Переконувати людей, що таке будівництво потрібне, бо це інвестиція в майбутнє: додаткові робочі місця, додатковий сільськогосподарський продукт на землях, де вже нічого не вирощується.

— Якщо докладніше, то що б запропонували робити нині з львівським сміттям?

— На мою думку, на сортувальних лініях потрібно 40% від усього сміття одразу відсортовувати: папір, дерево, полімер, скло, залишки металу, які можна надалі переробляти. Найбільша проблема у тому, що ж робити із 60% іншого сміття. Орієнтовно з цього відсотку — 20% сміття — це будівельні відходи. Ним можна заповнювати пустоти, укріплювати ґрунти. Інший відсоток сміття можна спресувати, спалити і отримувати тепло, наприклад, для теплиць. Так роблять Бельгія, Голландія, Польща. Я там бував і бачив, як це працює.

— В останні 20 років ми чуємо, що переробка сміття — це можливість заробляти великі гроші. З іншого боку, нам кажуть, що це складно організувати комплексно. А з третього боку, чуємо, що хтось постійно це питання гальмує. Що ви про це думаєте?

— Я взагалі не розумію, чому наше сміття подорожує по всій Україні. Є в Золочеві сортувальна лінія, яка працює далеко не на повну потужність. Відвезіть туди львівське сміття і доплатіть за сортування. Не потрібно нічого вигадувати. В останні роки мільйонні суми виділялись на вивезення сміття, і досі жодного конкретного вирішення не має. Я б назвав це безгосподарністю і крадіжкою з кишень кожного львів’янина чималих коштів.

Про плантації енергетичної верби, утилізацію шин, переробку деревини

— Розкажіть, будь ласка, чим ви займались до цього часу?

— Після закінчення університету займався довший період викладацькою та підприємницькою діяльністю. Зокрема, почав детально вивчати та працювати над утилізацією відходів деревини. Зараз робимо брикети піні кей, які експортуємо в Ісландію, Англію. В Туреччину відправляємо так зване «пінікейне» вугілля. У місяць виробляємо близько 100 тонн такого продукту, і це дуже мало, бо замовлень є набагато більше. Також відносно недавно посадив плантації енергетичної верби зі шведської селекції. Кожен рік із гектара землі отримуємо 15−20 тонн деревинної маси, яку використовують як тверде паливо у домівках. Засаджуючи наші землі таким вербами, ми можемо зберегти від вирубки наші ліси.

— Управління господаркою у Львові потребує нових підходів, і це очевидно. У вас чимало цікавих ідей, на які знадобляться чималі суми коштів. Переконати депутатський корпус буде непросто. Маєте докладні напрацювання, щоб уже показати іншим?

— Знаєте, роками Україна чомусь відстає у розвитку. За основу беруть старі технології, машини та інші речі, бо це дешевше. Але треба думати на перспективу! Ну от, до прикладу, питання утилізації автомобільних шин. Знаю точно, що їх легко можна переробити на нафту, мазут, вугілля (технічний вуглець). На своєму підприємстві я це роблю в закритій атмосфері! При переробці виробляється метан і ним же опалюється установка переробки. Ми уклали договір з Литвою, і вони готові це робити у нас. Чому б цю практику не поширювати?

— Які ще проблемні питання у Львові виокремлюєте?

— Я взагалі противник того, щоб забудовувати стару частину міста. Нові об’єкти «підключають» до старої інфраструктури, а це додає серйозне навантаження. Крім того, об’єкти здають без нових облаштованих парковок біля будинків, зелених дахів, сонячних батарей. Забудовника нині треба зобов’язати це робити! Львів потрібно змінювати практично. Без політичних амбіцій треба зробити Львів кращим. І це давно можна було зробити. Але ж у нас у владі переважно юристи та економісти, а практиків мало.

— Перемігши на виборах, часто нові обличчя виходять зі своїх фракцій, а як ви поведетеся?

— Я знайомий із багатьма членами партії «Громадянська позиція», і їхня діяльність у Львові дуже помітна в останні роки. Надалі місцеві ради повинні стати дієвими. І повірте, ми будемо стояти твердо і чинити мудро! Хочемо, щоб ідеї, які реалізуються в Європі нашими підприємцями, працювали й у Львові сповна.

Біографічна довідка

Михайлишин Ігор Олегович народився 19 жовтня 1957 року у Львові, в сім’ї військових медиків (63 роки). Одружений, батько двох дорослих дітей. Освіта - вища технічна. Навчався у Львівській школі № 75, а згодом — в університеті «Львівська політехніка» на кафедрі нафтохімічного синтезу, який закінчив із червоним дипломом. Науковець і практик. Захистив дисертацію, викладав у Львівському лісотехнічному університеті. Автор понад 100 наукових праць і трьох монографій у галузі екології та утилізації твердих побутових відходів. У 1992 році розпочав підприємницьку діяльність у галузі переробки та утилізації побутових і промислових відходів. Займається спортом, є активним захисником тварин.

*Політична реклама

Схожі новини

Популярне за добу

Популярне за тиждень