«Насамперед треба забезпечити політичну незаангажованість правоохоронних органів і судів…»
Чого чекати нам від осінніх місцевих виборів
/wz.lviv.ua/images/interview/_cover/414394/klyuchkovskyj1.jpg)
Літо у політиці вважають канікулярним сезоном. Але нинішньої України це не стосується. Влада і партії активно готуються до місцевих виборів, які відбудуться 25 жовтня. Хоча кампанія стартує на початку вересня, у регіонах уже розгортають виборчі штаби, шукають прохідних кандидатів, фінансові ресурси, проводять погано приховані піар-акції, розміщують у ЗМІ іміджеву інформацію. Водночас парламент з ініціативи Банкової коригує виборче законодавство… Про кампанію-2020 розмовляємо із провідним фахівцем з виборчих питань, народним депутатом кількох скликань Юрієм Ключковським.
— Пане Юрію, прогнозують, що прийдешні місцеві вибори будуть не менш гарячими, емоційними, ніж президентські і парламентські. На кону — влада в регіонах, за умов децентралізації вплив центру на неї буде меншим…
— Я не політолог. Попри це, роблю невтішний висновок: у багатьох регіонах боротьбу за місце при владі ведуть між собою популісти і проросійські партії. Це найстрашніше сьогодні для України.
— Партія «Слуга народу» ставить своїм завданням повторити торішній політичний тріумф…
— А я не знаю, що являє собою партія «Слуга народу». Хоча вона, судячи з повідомлень у пресі, розгортає свої штаби. Потужно розгортає їх і політсила Медведчука. Але, на жаль, не бачу належної політичної активності тих, хто вважає себе демократами. Тому у мене погані очікування від майбутніх виборів.
— Парламент з ініціативи «Слуги народу» проголосував за розширення переліку населених пунктів, де вибори відбуватимуться за партійною, пропорційною системою. Якщо раніше ця норма поширювалася на міста, де проживає 90 тисяч громадян, то тепер планку хочуть опустити до 15 тисяч. Добре це чи погано?
— Скажіть: у нас є багато 15-тисячних міст, де представлені політичні сили? Такі міста обласного значення можна порахувати на пальцях — Моршин, Ладижин. Усі інші — це міста районного значення. А відтак політичні партії не реєструють там своїх організацій. А якщо там нема осередків партій, то хто висуватиме кандидатів? У Трускавець і Моршин їх делегуватимуть із Києва? Надмірна партизація місцевого самоврядування не є корисною. Вона шкодитиме під час виборчого процесу у регіонах.
— Проштовхують положення про те, що фінансувати місцеві вибори має місцева влада…
— Таке неможливо. Якщо це запровадять, вибори не відбудуться. Як сільська рада з її скромним бюджетом організує вибори? Звідки заплатить за друк бюлетенів, де візьме кошти на зарплату членам виборчих комісій? Тим більше після карантину, коли надходжень у її бюджет стало ще менше.
— Змінами до виборчого закону пропонують збільшити штрафи за незаконну агітацію. Прогресивна начебто новація…
— Так, посилюють адміністративну і кримінальну відповідальність за виборчі порушення. Але справа не у санкціях. Чимало суворих покарань було передбачено і раніше. А хто чув про їх застосування на практиці?
Не з того боку підходять до цієї проблеми. Насамперед треба було б забезпечити політичну незаангажованість правоохоронних органів і судів. Цього немає. Зокрема, наша поліція аж ніяк не виглядає політично нейтральною. Те саме стосується прокуратури, Державного бюро розслідувань. Всі гучні справи останніх місяців мають політичне забарвлення. Виникає питання: а кого, з яких партій притягатимуть до відповідальності? Чи не буде вибіркового застосування санкцій? Комусь можна буде незаконно агітувати, а комусь згадають про закон. Ось цього я найбільше боюся під час виборчої кампанії.