Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

«Через політичні чвари страждають прості львів’яни»

Про вихід міста з карантинної кризи, топ-3 провальні рішення ради та амбіції місцевих депутатів — в інтерв’ю із заступницею мера Львова Іриною Маруняк

Чим ближче до завершення каденції, тим спекотніше стає на засіданнях сесії Львівської міської ради. Конфронтація «депутати — міський голова» набирає нових обертів, рішення дедалі більше продиктовані політичними амбіціями, а публічні заяви та ініціативи набувають передвиборчих обрисів.

Останнє засідання сесії можна сміливо назвати одним із найпровальніших за останні кілька років, позаяк із майже двох десятків проєктів ухвал позитивний вердикт отримали лише 3. Міський голова Андрій Садовий із реакцією не забарився, та в оперативному відеозверненні назвав сесію «ганьбою», а народних обранців звинуватив у проштовхуванні власних політичних інтересів.

Про те, які рішення не отримали схвалення депутатів та чому, що це означає для львів’ян та чи буде другий шанс у ради — «Високому Замку» розповіла заступниця міського голови Львова з житлово-комунального господарства Ірина Маруняк.

Трамваї (не) для всіх

Іще 3 роки тому депута­ти підтримали участь Льво­ва в проєкті Європейського ін­вестиційного банку. Тоді, у межах програми «Міський гро­мадський транспорт України», йшлося про 40 мільйонів євро кредиту для Львова. За ці ко­шти мерія мала придбати 100 автобусів та 10 трамваїв, збу­дувати нове автобусне депо, а також оновити тролейбусні мережі та модернізувати місь­кі трамваї Tatra KT4 для потреб маломобільних людей. І якщо перші 2 частини рада акцеп­тувала без зайвих проблем, то щодо інших у депутатів виникло багато запитань.

— Отже, пані Ірино, розка­жіть, у чому тут справа.

— Власне йдеться про 2 ухва­ли в межах програми Європей­ського інвестиційного банку. Перша стосується кредиту на капремонт трамваїв Tatra KT4. Їх мали обладнати для зручності маломобільних пасажирів. Тоб­то це можливість для візочни­ків, матерів із візочками та лю­дей похилого віку, яким важко підійматися сходами, комфорт­но заїхати у трамвай. Планували оновити кондиціонування, вста­новити нові двигуни й сучасну гальмівну систему.

Друге рішення стосувало­ся реконструкції аварійної тро­лейбусної й будівництва нового депо для АТП № 1. За неї місцеві депутати голосували вже двічі, і двічі — провально.

— Чи вже знаєте, скільки може коштувати така рекон­струкція?

— Аби обладнати один трам­вай, потрібно реконструюва­ти його, фактично, на 80%. Це і новий корпус, і низькопідлого­ва вставка, і сучасна електроні­ка. Прослужить такий трамвай іще мінімум 20 років. Коштува­тиме ремонт близько 450 тисяч євро за 1 одиницю. Натомість вартість нового «Електрона» — 1,8 мільйона євро. Тобто за ці кошти (за один новий трамвай. — Ред.) можна відремонтувати 4 старі Tatra.

— Вигода зрозуміла. А як щодо нового депо, пані Іри­но? Для чого воно місту? Адже дотепер АТП № 1 об­слуговувало автобуси на вул. Авіаційній.

— Тут важливо розуміти: коли депутати в 2017 році погоджу­вали участь Львова у програ­мі, йшлося й про закупівлю 100 нових автобусів для міста. По­ставка запланована на початок наступного року. Але проблема в тому, що на території старого депо на вул. Авіаційній для них банально не вистачить місця, а отже, й на маршрути вони також не виїдуть. Окрім того, вул. Вер­надського, де мало б з’явитися нове депо, є більш зручною для водіїв, скажімо, сихівського на­пряму, тож доїзд до неї дозво­лить суттєво зекономити на пальному.

Зарплата для водіїв, ремонтників та інженерів

— Транспорт — не єдина со­ціальна тема, щодо якої ви­никли дискусії… Є дані, що через провальне рішення міських депутатів без зарп­лати можуть залишитись по­над 6000 львівських кому­нальників. Чи це відповідає дійсності?

— Так, це правда. Стратегіч­ні комунальні підприємства не мають коштів для виплат заро­бітної плати працівникам уже за червень.

— А як так сталось, що в бюджеті забракло грошей?

— Коли ми формували бю­джет, то гроші на зарплати пла­нували на півроку — до червня. А після того підприємства мали дофінансовувати. Однак через карантин 233 мільйони залиши­лись недофінансованими. Епідемія також сильно вдарила по підприємствах, утворивши до­даткові збитки — 239 мільйонів. Скажімо, транспорт спочатку міг возити лише 10 пасажирів, а потім і зараз — тільки сидячих, тож окупність різко знизилась. А «Теплоенерго» отримало збитки через рішення уряду про відтер­мінування у сплаті компослуг.

Іще одна причина — це необ­ґрунтовані тарифи, які не по­кривають усіх видатків. Скажі­мо, НКРЕКП заклала в тарифі зарплату 5,5 тис. грн. Відповід­но, решту ми повинні дофінан­сувати самостійно. Зрозуміло, що ніхто з працівників за 5 тис. грн працювати не буде, ми по­винні людям платити хоча б 10 тис. грн.

Тож місту потрібна допомога. І таку підтримку — 700 мільйо­нів гривень — запропонував нам Європейський банк реконструк­ції та розвитку — одному із трьох міст в Україні.

— Але депутати відмови­ли…

— Так. Ви знаєте, у мене були різні ситуації, але такого непо­розуміння не пригадую. Я при­йшла додому після сесії з оса­дом — мені шкода тих людей. У них є родини. Не можна лише політикою займатися — час і про місто думати. Депутати — це об­ранці людей, і вони мають дба­ти про життєдіяльність міста як ніхто. А через політичні чвари страждають прості львів’яни. Грошей у бюджеті немає. Була надія на депутатів. Та я все ж сподіваюсь, що депутати при­ймуть правильне рішення і таки проголосують за цю ухвалу на наступній сесії.

— А якщо ні? Чи маєте за­пасний план?

— Якщо рішення не буде при­йнято, то люди в червні не отри­мають заробітної плати, а це за­грожує зупинкою громадського транспорту, припиненням по­дачі води й ремонтів доріг. Чи потрібні нам такі штучно ство­рені проблеми? Я закликаю до свідомості депутатів, щоб вони прийняли правильне рішення.

Своя електрика для оновлених очисних

— Окрім зарплат для ко­мунальників, ЄБРР був гото­вий профінансувати ще один міський проєкт — модерніза­цію очисних споруд. Подей­кують, вони справді в дуже поганому стані та потребу­ють термінової реанімації. То чому депутати провалили го­лосування? І чим це загрожує місту?

— Тут є 2 важливі складові: екологічна та фінансова.

Перш за все, модернізова­ні очисні допоможуть зменшити забруднення території й покра­щити екологію Кривчиць та Зне­сіння, а також зменшити непри­ємний запах від мулу і Полтви.

— А як щодо фінансової частини? До речі, про яку суму кредиту йдеться?

— Загалом це дещо більше 55 мільйонів євро — однак йдеться не лише про модернізацію очис­них споруд, а й про будівництво біогазової станції, яка дозволить виробляти власну електроенер­гію з мулу від очищення стоків. Це, до речі, ще одна екологічна вигода, адже йдеться про влас­ну зелену енергію з відходів та економію на енергоресурсах. Це, своєю чергою, дозволить зберегти додаткові 180 мільйо­нів гривень, які ми могли витра­тити на придбання електрики та екологічні податки. Та не все так просто: за угоду про біогаз де­путати проголосували ще 3 роки тому, але в ній немає жодного змісту, якщо не оновити очисні.

До речі, із 55 мільйонів 13,5 — це грант, тобто його не потрібно повертати. І ця сума не лише ком­пенсує відсотки за кредитом, а й дає місту додаткові 1,3 мільйона євро, що надзвичайно вигідно.

Тож надія, знову ж таки, на депутатів та на їхнє обдумане рі­шення. Вірю, що здоровий глузд врешті переможе.

Розмовляла Меланія Квятковська

Схожі новини