«Найсолодший період свого медового місяця з українськими виборцями Зеленський витратив на імітацію бурхливої діяльності…»

Володимир Зеленський незабаром відзначатиме першу круглу дату на новій посаді — 100 днів у ранзі президента. У суспільстві оцінки його роботи кардинального різняться: від цілковитої підтримки, захоплення, — до розчарування і цілковитого несприйняття. Своїми враженнями від діяльності шостого президента у розмові з кореспондентом «Високого Замку» поділився автор однойменної книжки, виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда.

— Які кроки, вчинені за пер­ші 100 днів перебування на посаді, чи озвучені ідеї може записати собі в актив прези­дент України Володимир Зе­ленський?

— Головний успіх Зеленського за ці 100 днів у тому, що відбули­ся дочасні парламентські вибо­ри. У тому, що Конституційний Суд, по суті, прогнувся під во­лею шостого президента, санк­ціонувавши ці вибори. І у тому, що на цих виборах партія «Слуга народу», до якої Зеленський не приховує своїх симпатій, здо­була вражаючу перемогу, отри­мала більшість у Верховній Раді дев’ятого скликання. Можна сказати, що за цих 100 днів Зе­ленський забезпечив можли­вість консолідації влади у своїх руках. З одного боку, для нього це успіх. З іншого — серйозний виклик. Бо йому доведеться цю відповідальність на собі нести. А у нього мало політичного до­свіду.

— Ви з іронією говорите про досягнення новоспече­ного президента…

— Жодної іронії! Це справді серйозний успіх: людина отри­мала всю повноту влади! Таких владних можливостей не мав у часи президентської республіки ні Леонід Кучма, ні Віктор Яну­кович, ні жоден інший з попере­дників Зеленського.

— Кілька тижнів тому пре­зидент почав практикувати поїздки у регіони, де на ка­мери, не добираючи слів, сварив чиновників, погро­жував їм, змушував писати заяви про відставку. Вибор­цям біля екранів подобався такий «справедливий, без­компромісний, рішучий» керівник держави. Як ви оцінюєте оці «ходіння у на­род»?

— Як четвертий сезон серіа­лу «Слуга народу». Бо щоб бути безкомпромісним, треба мати чітку політичну позицію. Наразі говорити про її наявність у Зе­ленського не доводиться. Він раніше не вів жодної політичної діяльності, а стати політиком просто так, за власним миттє­вим бажанням, немовби за по­махом чарівної палички, не­можливо. У тих випадках, про які ви казали, Зеленський грає роль, яку йому написали. Мож­на сперечатися щодо того, на­скільки талановито це робить, але багатьом людям це подоба­ється. У такий спосіб бореться з падінням власного рейтингу. Але у шоу-бізнесі не проходять одні і ті ж прийоми. Люди не ходять повторно на одну і ту ж програму. Якщо вони не є затя­тими фанатами «95 кварталу», то не ходять на один і той же його концерт. Точно так само ці прийоми не спрацьовують у по­літиці. Коли Зеленський мати­ме більшість у Верховній Раді, матиме свій уряд і все одно продовжуватиме подібні попу­лістські речі, то я не впевнений, що це знайде схвальний відгук у багатьох наших співвітчизни­ків. Хоча очікувати, що його за­хмарний рейтинг відразу ско­титься до 1−2%, звичайно, не варто.

— Оцініть міжнародну ді­яльність президента Зелен­ського. Він мав уже зустрічі з Меркель, Макроном, Варфо­ломієм, Нетаньягу, розмов­ляв по телефону з Трампом, Путіним…

— У своїй міжнародній діяль­ності Зеленський перебуває на стадії оглядин. Та обстави­на, що він робить візити за кор­дон, а в Україну приїжджають зовсім не ключові політичні фі­гури, свідчить про те, що Зе­ленського світові політичні лі­дери продовжують сканувати. Тому йому достатньо не про­сто. Його помилка у тому, що у цій сфері взяв на озброєн­ня підкреслено миролюбну ри­торику. Україна на сході продо­вжує дотримуватися перемир’я в умовах, коли бойовики його іг­норують. Гинуть наші захисни­ки. У зовнішній політиці Зелен­ський намагається довести, що він — не Порошенко. Наскільки це йому вдасться? У мене скеп­тичні прогнози з огляду на його мінімальний політичний досвід і відсутність ефективної зовніш­ньополітичної команди.

— Чи побачили ви грубі по­милки, які за перші три місяці встигла зробити перша особа країни?

— Я не побачив жодної ініці­ативи, яка б викликала суспіль­не захоплення і була б реально реалізована. Зеленський витра­тив найсолодший період свого медового місяця з українськи­ми виборцями на імітацію бурх­ливої діяльності, що зумовле­но його низькою професійною підготовкою. І тим, що у Зелен­ського немає стратегії, бачення того, як треба рухатися далі. Як на мене, він і не знає, куди треба вести країну. Хоча і має всю де­мократично сформовану повно­ту влади у нашій державі.

— Як сприймаєте стиль по­ведінки президента, його розв’язну манеру спілкуван­ня, не типову для державного діяча, напівнормативну лек­сику?

— Зеленський — не 500-євро­ва купюра, щоб усім подобати­ся. Наскільки я розумію, такий стиль відповідає запиту його виборців. Зеленський — медійно дуже чутливий персонаж, буде намагатися відповідати запито­ві своїх виборців постійно. Але я не впевнений, що це триватиме достатньо довго. Хоча, з іншого боку, у нашому консервативно­му і патерналістському суспіль­стві такі штучні відмінності від інших політиків якийсь час до­зволять триматися на плаву.

— Що вас як аналітика на­сторожує у діяльності те­перішнього глави держави і його команди? Можливо, по­бачили якусь шкідливу сис­темність/безсистемність, тренди? Якщо так, до чого це може призвести?

— Мене насторожило те, що надзвичайна активність глави канцелярії Андрія Богдана ви­ходить за межі його повнова­жень. Заради збереження цього чиновника на його нинішній по­саді змінили навіть назву уста­нови — із Адміністрації на Офіс президента. Рейдерські мане­ри, які застосовуються у сус­пільно-політичному житті, — це не те, на що заслуговує Украї­на після Революції гідності. По­вторюю: у Володимира Зелен­ського немає чіткого бачення того, куди він хоче вести Укра­їну. Думаю, що, незважаючи на штучну моду на «нові облич­чя», він буде змушений брати на себе зобов’язання і виконува­ти їх. Весь час «знімати вершки» йому не вдасться. Не вдасть­ся не через позицію наших гро­мадян, а радше через світову кон’юнктуру.

— Як зміниться життя укра­їнців після того, як тон у за­конодавчій владі задавати­ме домінуюча Зе! фракція зі Зе! спікером? А у виконав­чій владі з’явиться Зе! уряд, на чолі якого стоятиме Зе! прем'єр?

— Не очікую швидких кар­динальних змін на краще — тому що ресурсу для них не­має. Українська економіка не має зараз зайвих грошей, які можна використати для різко­го поліпшення життя громадян. У Зеленського кажуть про пер­спективу продажу землі, яка на­чебто повинна збільшити ріст ВВП. Але тут є один нюанс: цей крок не має бути дискримінацій­ним для всіх майбутніх учасників ринку. А такі умови забезпечи­ти буде вкрай складно. Викли­ків, які в економіці стоятимуть перед командою Зеленського, — і у президентському офісі, і у парламенті, і в уряді, — набагато більше, ніж їх бачить ця коман­да. І це стане серйозною про­блемою.