• You are here:
  • Високий Замок
  • Інтерв’ю
  • «Наші учні люблять грати на музичних інструментах у… капличці. Кажуть, Пресвята Богородиця їм д опомагає»

«Наші учні люблять грати на музичних інструментах у… капличці. Кажуть, Пресвята Богородиця їм д опомагає»

Директор Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату імені Соломії Крушельницької Лев Закопець — про дитячі міжнародні конкурси та фестивалі, випускників школи, фах музиканта

Лев Закопець

Кілька тижнів тому у місті Лева відбулася унікальна мистецька подія: уперше в історії Галичини музична школа-інтернат імені С. Крушельницької під патронатом Міністерства культури України організувала та провела Міжнародний конкурс виконавців на духових інструментах імені Володимира Антоніва та Мирона Закопця. У ньому взяли участь понад 200 учасників від восьми до 25 років з України, Білорусі, Молдови, Польщі, Литви, Чехії та Японії. Майстерність музикантів оцінювало 20 поважних членів журі з України та Європи. 32 учні школи стали лауреатами конкурсу, дев’ять — дипломантами. Переможців Гран-прі нагородили інструментами провідних фірм Європи: саксофоном, кларнетом, флейтою і трубою.

Започатковано конкурс Левом Закопцем та громадською організацією «Світ музики», аби підтримати музичне мистецтво в Україні, зокрема у Львові, виявити творчо обдаровану молодь, популяризувати духове мистецтво, вшанувати пам’ять видатних сучасних музикантів та педагогів: Володимира Антоніва та Мирона Закопця. Фінансово мистецьке змагання підтримали їхні колишні випускники — відомі у світі музиканти, польсько-український фонд імені Ігнація Яна Падеревського, провідні музичні фірми України та Європи, а також партнери: департамент культури ЛОДА, музичний коледж імені Станіслава Людкевича, Львівська музична школа № 2.

В Україні — чотири музичні школи-інтернати: у Києві, Одесі, Харкові та Львові. Львівська школа — одна з найвідоміших шкіл в Україні та Європі. Адже її випускники представляють Україну на всіх континентах світу: працюють у кращих мистецьких колективах Європи, США, Австралії. Якщо на початку 2000-х п’ять-шість учнів здобували звання лауреатів міжнародних конкурсів, то у 2017-му — 82. Цікаво: діти стали талановитішими чи журі до них лояльнішим? Хто задає школярам «правильну тональність»? Про це директор середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату імені Соломії Крушельницької, заслужений діяч України Лев Закопець розповів журналістові «ВЗ».

— Леве Мироновичу, тиждень тому завершилася ще одна унікальна подія у мистецькому житті Львова: Міжнародний фестиваль камерної музики «¾», яка об’єднала провідних музикантів світового рівня Франції, Польщі та України. Хто започаткував цей фестиваль?

— Випускник нашої школи, музикант-гобоїст Варшавського національного симфонічного оркестру «Ювентус» Михайло Закопець (арт-директор фестивалю) та його друзі: Леся Пронько, Наталя Мендюк, Стефанія Олійник, Христина Стеців та Наталя Пустельняк. Саме вони ініціювали створення фонду для підтримки юних талантів України, і зібрані від продажу квитків кошти стануть основою для його формування. Що може бути краще, коли молодь підтримує майбутнє країни?!

Наша школа — партнер фестивалю. Найкращі музиканти світу для учнів провели безкоштовні майстер-класи, адже за кордоном вони надто дорогі. Обдаровані діти мали змогу отримати чудову нагоду займатися у найкращих професорів-музикантів. На концертах учні, студенти слухали чудові композиції класичної музики, відвідували відкриті репетиції. Відтак вчилися у славетних світових митців. Усе це сприятиме розвитку потенціалу українських молодих музикантів. Організатори планують провести такий фестиваль і на європейському просторі.

Торік, у жовтні, культурна столиця України вітала ще одну непересічну мистецьку подію: ІІІ Міжнародний проект «Європейські музичні зустрічі у Львові». На одній сцені зібралися юні виконавці з України, Канади, Німеччини, Франції, Італії, Польщі та Чехії. Молодь комунікувала між собою і теж вчилася одне в одного. Пригадую, музикант з Франції Лю Сяою (геній ХХ століття!) віртуозно грав рапсодію на теми Паганіні Сергія Рахманінова. Сенсацією була гра 10-річної італійки-валторністки Мануели Б’янкі. Дитина показала надзвичайно високий професійний рівень. Такі проекти зміцнюють відносини між Україною та європейською спільнотою.

Вдячний Львівській обласній філармонії за можливість молодим українським та європейським віртуозам виступити в їхньому прекрасному залі. Фестиваль відкрив галицькій культурній столиці яскраві таланти, зокрема учнів нашої школи, які (свято в це вірю!) сформують нове мистецьке обличчя культури Європи та світу. Зараз працюю над створенням міжнародного проекту між Україною та Польщею.

— Якось ви сказали: «Діти перемагають у міжнародних конкурсах — і це престижно для України». Хто вони — юні обдарування з Божою іскрою?

— Якось від п’ятикласника почув: «Хочу стати найвідомішим музикантом». Дивлюсь, у нього аж оченята загорілися. Для цього діти щодня по три-п'ять годин вправляються на своїх музичних інструментах. Наприклад, мій учень, 12-річний гобоїст Святослав Борисов, за 2,5 року став переможцем у шести міжнародних конкурсах, лише у Польщі здобув дві перші премії, в Рівному — Гран-прі. Хлопчина з Бурштина, зі звичайної сім’ї. 12-річний піаніст Богдан Терлецький став переможцем більш ніж 15-ти міжнародних конкурсів. І у школі на відмінно вчиться. На міжнародних конкурсах Гран-прі отримали бандурист Олег Созанський, Єлизавета Зубенко (в Чехії) та Остап Шпік у конкурсі Євгена Станковича. У школі чимало переселенців з Донецька, Луганська, які і вчаться добре, і перемагають на всеукраїнських та міжнародних конкурсах.

27 учнів школи вибороли перші премії на міжнародних конкурсах у Словаччині, Хорватії, Польщі, Італії. Шість лауреатів — лише міжнародного конкурсу «Молодий Паганіні» у Польщі. Душа співає, коли бачиш блискучі результати праці учнів та їхніх педагогів. У школі — лише 15−20 відсотків дітей з родин музикантів, а 80−85 відсотків — це обдаровані діти з Львівщини та України.

Сучасна молодь більш комунікабельна, аніж колись. У них розвинута швидкість мислення. Для цього в Україні створено чимало фондів, які підтримують талановитих учнів: оплачують їм проїзд, проживання в країні, в якій беруть участь у міжнародних мистецьких конкурсах. Якщо ти талановитий і прагнеш на велику сцену, то їдь, вчися, працюй — і досягнеш успіху!

— Учні школи поєднують загальноосвітній і музичний напрями. Дають собі раду?

— Бачив, як на уроках математики, фізики, хімії, інших предметів наші юні лауреати розв’язують складні завдання. Тішуся, що не лише міжнародні конкурси виграють, а й точні науки добре знають. Загалом у школі 415 учнів з десяти областей України. В інтернаті живе 120 дітей. Держава забезпечує безкоштовним харчуванням та проживанням у гуртожитку.

Розповім випадок. У гуртожитку є капличка Різдва Пресвятої Богородиці. Заходжу якось — а там діти на своїх музичних інструментах грають. Кажуть: «Тут чудова аура, Леве Мироновичу! Пресвята Богородиця нам допомагає».

— Як багато залежить від характеру дитини та його учителя?

— Буває, дитина пустотлива, а на концертах — найвідповідальніша. Працює, як швейцарський годинник. Закомплексована — і на сцені може знітитися. Найголовніше — працьовитість, високий інтелект, стан душі.

Від учителя залежить високий професійний рівень учня, а отже, його майбутнє. У розмові з педагогами завжди акцентую: «Ви — золотий фонд школи. Навчайте і ставтеся до дітей так, щоб вони повірили в себе, довіряли вам і досягали успіхів». Учитель повинен зуміти розкрити талант в учня.

— Часто буваєте за кордоном, стежите за професійним ростом своїх випускників. Вони мають престижну і високооплачувану роботу. Та чи пам’ятають своє українське коріння?

— У буклетах читаю: Україна-Німеччина, Україна-Австрія, а поруч — прізвища наших випускників. Колишній учень, соліст Львівської філармонії Юрій Хвостов (гобоїст) — єдиний український музикант стажувався і працював у Берлінській філармонії — найкращому оркестрі світу. Наша випускниця Зоряна Кушплер — солістка Віденської опери. Був якось в справах у Відні. Вона запросила на свою виставу. Слухав її прекрасний спів — і душа раділа! По цілому білому світу безліч випускників, якими гордимося. Останніми роками випускники школи найчастіше вступають у музичні академії України (Львова, Києва, Одеси, Харкова), а також Польщі, Чехії, Словенії, Німеччини, Австрії, Америки. Музикант — «найвільніша» професія, яка дає талантам можливість працювати в будь-якій країні світу. Це визначає культурний рівень України. Заради цього варто жити і працювати.

— Розкажіть про свою сім’ю.

— Я з династії гобоїстів. Батько — Мирон Закопець — був почесним професором «подвійної тростини» Англії, США, Німеччини, заслуженим діячем мистецтв України. Брат Василь працює в Німеччині: очолює два оркестри та дитячу музичну школу в Мюнхені. Дружина Людмила — відома піаністка-педагог — працює у нашій школі. Виховала понад 50 лауреатів міжнародних музичних конкурсів. Донька Роксоляна — скрипалька. Син Михайло працює у Варшавському національному симфонічному оркестрі «Ювентус».

15 років я працював солістом-гобоїстом оркестру, стільки ж викладав у Національній музичній академії імені Миколи Лисенка (клас гобою). 31 рік викладаю (клас гобою) у нашій школі, з них дев’ять — на посаді директора. Як педагог виховав 84 лауреатів міжнародних музичних конкурсів у семи країнах світу.

— Завдяки вам, як господарнику, школа має гарний сучасний вигляд. Якби навіть не знала, що заходжу в музичну школу, підказав би вигляд вхідних дверей. Вони у формі ліри — давнього музичного інструменту, символу й атрибуту поетів та емблеми військових оркестрів. Школа розвивається за рахунок благодійних коштів чи державних надходжень?

— Завдяки і благодійникам, і державі. Особливо вдячний за фінансову підтримку Міністерству культури України, завдяки якому спеціалізовані музичні школи стали одними з найкращих мистецьких навчальних закладів в Україні. Кілька тижнів тому за виділені міністерством кошти школа купила великий концертний рояль, на якому учні вдосконалюватимуть музичну майстерність і, маю надію, перемагатимуть на престижних конкурсах світу.

Дивлюсь на життя крізь призму музики і педагогіки. Коли керівник — ще й педагог, це дає можливість бути конкурентоспроможним серед колег, закладає правильну тональність і мажорний акорд. Тоді і працюється легко. Тішуся, що випускники потихеньку повертаються з-за кордону в «рідне гніздо». Із задоволенням запрошуватиму їх викладати в рідній школі, аби дали дітям знання, здобуті в Європі та світі.

  • You are here:
  • Високий Замок
  • Інтерв’ю
  • «Наші учні люблять грати на музичних інструментах у… капличці. Кажуть, Пресвята Богородиця їм д опомагає»