«Медсестра має приділити увагу хворим і не вигоріти у своїй професії»

Напередодні професійного свята журналіст «ВЗ» поспілкувалася з головною медсестрою з багаторічним стажем Львівського кардіоцентру Іриною Стадницькою

Ірина Стадницька. Фото автора

12 травня — Всесвітній день медичної сестри. Професійний день відзначають з 1971 року з ініціативи міжнародної ради медсестер. Свято приурочили до дня народження англійської сестри милосердя Флоренс Найтінгейл, яка під час Кримської війни організувала у Туреччині догляд за пораненими солдатами. Це професійне свято відзначають в Україні з 1997 року. З яким настроєм підійматимуть келих шампанського українські медсестри, які побажання колегам будуть говорити під час тостів? Журналіст «ВЗ» зустрілася з Іриною Стадницькою — головною медсестрою комунального закладу Львівської облради «Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр».

Львів’янка Ірина Стадницька працює головною медсестрою кардіоцентру 18 років. Загалом має 25-річний стаж роботи в цій галузі. Каже, з дитинства хотіла стати медсестрою і впевнено йшла до своєї мети. Перша спроба вступити в медуніверситет була невдалою. Та це не відштовхнуло Ірину Романівну від покликання, вона спробувала вдруге. Вступила у залізничне медучилище, яке закінчила з відзнакою.

Кар’єрний шлях починала з посади медсестри у хірургічному відділенні міської дитячої клінічної лікарні на вул. Орлика, згодом працювала старшою медсестрою урологічного відділення цієї ж лікарні. Після вдалого старту пані

Ірина вступила у Львівський медуніверситет на спеціальність «Сестринська справа». Вчилася на відмінно, закінчила медуніверситет з відзнакою. Оскільки вчитися ніколи не пізно, цього року Ірина Стадницька стала студенткою Тернопільського мед університету імені Горбачевського (спеціальність «Сестринська справа» — магістратура). І це у 48 років, коли за плечима багаторічний стаж головної медсестри кардіоцентру.

«Навіщо мені це? Люблю постійний розвиток, — каже Ірина Стадницька журналісту «ВЗ». — Медицина постійно рухається вперед, паралельно розвивається і медсестринство. Хочу завжди йти в ногу з часом, для цього потрібно мати освіту, знання, досвід…

Робота медсестри — невід’ємна частина мого життя. Не уявляю себе в жодній іншій царині! Займаюся улюбленою справою, про яку мріяла з дитинства. Наш девіз — допомогти, але не зашкодити".

— Маєте свій секрет успіху?

— (На секунду задумалася. — Авт.). Секрет? Звичайно, це виконувати свою роботу з любов’ю! Велике щастя, коли твоя робота приносить задоволення.

— Що кажуть про ваше покликання друзі, родичі?

— Усі ставляться з любов’ю і розумінням. Бо серце у них одне! Деякі сусіди звертаються за порадами щодо серця. Хтось просить зробити ін’єкції, поставити банки.

— Не задумуєтеся над тим, щоб поїхати на роботу до Польщі?

— Ніколи там не була. Подобається працювати у рідній країні. Я беру участь у роботі Асоціації медсестер України. Незабаром поїду до Києва, Міністерство охорони здоров’я України збирає на обговорення теми розвитку медсестринства у Львівській області.

Пригадую, 2002 року поляки організовували у Львові конференцію. З неї винесла те, що наші фахівці мають достатні знання. Єдина проблема — апаратура в українських лікарнях старша за польську. Якщо порівнювати польську медсестру і українську, то наша має набагато більший обсяг роботи.

Зарплата польської медсестри у рази більша. Наші в середньому заробляють мінімальну. Тому скажу, що професія медсестри — поклик душі. Наприклад, деякі молоді медсестри приходять, пробують працювати. Якщо немає цього внутрішнього переконання — йдуть з посади.

— У лікарнях бракує медсестер?

— Ще п’ять років тому їх було багато. Тепер — бракує. Головна причина цього — низька зарплата. Їдуть працювати за кордон — у Польщу, Італію, Америку, де набагато кращі фінансові умови. Там вони потрібні, бо мають медичний досвід, добре доглядають за хворими.

В Україні на одну медсестру припадає 20−25 хворих, це велике навантаження. На медсестру припадає 80% роботи з пацієнтом: від огляду до роздачі ліків, виконання маніпуляцій… А ще на плечі медсестри лягає дотримання санітарно-епідеміологічного режиму, ведення досьє кожного пацієнта. Кожному пацієнту треба приділити увагу і при цьому не вигоріти у своїй професії.

— Розкажіть про свій робочий день у кардіоцентрі.

— Людина має одне серце, і ми його лікуємо. У кардіоцентрі працює 208 медсестер. Як головна медсестра, кожну знаю по імені та прізвищу. 90% свого медсестринського персоналу можу дати детальну характеристику. Знаю їхній стаж, досвід. Іноді робимо ротацію медсестер по відділеннях, аби вони збагатили свої знання. Нещодавно ми проводили експеримент, яке навантаження може витримати медсестра. Із секундоміром стежили, скільки часу йде на ту чи іншу маніпуляцію. Результат вразив — наші медсестри крутяться як білки в колесі. Якісно виконують роботу удвічі швидше за норму.