«Не усім виявилися „по зубах“ ці посади»

Львівська обласна рада з минулого року впроваджує нове положення про призначення керівників комунальних закладів. Оголошують конкурси, керівників обирає конкурсна комісія, потім кандидатуру виносять на сесію, де щодо неї визначаються депутати облради. Досі тихо-мирно пройшли конкурси у галузі культури. Але коли «руки дійшли» до призначення керівників закладів охорони здоров’я, вибухнув вулкан пристрастей.

На останній сесії Львівської облради затвердили дев’ятьох із десяти кандидатів на посади генеральних директорів і директорів закладів охорони здоров’я Львівщини. За дивним збігом обставин, усі вони очолювали ці заклади раніше. Призначення десятого — чинного керівника Львівської обласної клінічної лікарні Михайла Гички — не розглядали, бо він раптом пішов на лікарняний. Хоча комісія й визнала його переможцем конкурсу. Але під час засідання конкурсної комісії з нищівною критикою пана Гички виступила його колишня заступниця Наталія Ван Доеверен. Нагадаємо, Наталію Ван Доеверен у 2016 році (коли вона була заступницею М. Гички)

підозрювали у вимаганні 6 тисяч гривень у пацієнтки. Як пані Ван Доеверен потім заявила, це була спланована провокація проти неї. Що буцімто головлікар Михайло Гичка знав про те, що її «візьмуть на хабарі» і тому саме цього дня несподівано пішов у відпустку. Судовий процес з приводу підозри у хабарництві триває вже другий рік.

Не менш скандальним було й те, що комісія обрала новим керівником обласної психіатричної лікарні одіозного колишнього директора департаменту охорони здоров’я ЛОДА Богдана Чечотку, який має, м’яко кажучи, неоднозначну репутацію. Свого часу його «з тріском» звільнив з цієї посади голова ЛОДА Олег Синютка. Про ситуацію із конкурсом журналіст «ВЗ» поспілкувалася з керівником конкурсної комісії, заступником голови Львівської обл ради Володимиром Гірняком.

— Пане Володимире, багато хто вважає, що нинішній конкурс себе дискредитував…

— Я так не вважаю. Навпаки! Було дуже важко запустити цей конкурс, і я тішуся, що він запустився. Коли наша каденція розпочалась, ми одразу запропонували конкурсну процедуру зайняття посад в органах державної влади і місцевого самоврядування, зокрема керівників комунальних закладів. Комунальних закладів на території Львівської області більш ніж 140. Як раніше призначали керівників комунальних закладів? Кандидатури проходили через профільну депутатську комісію, потім щодо них голосували на сесії. І після того цей керівник обіймав посаду безстроково. Тобто якщо він «правильно дружив», то змінювалися президенти, депутати ВР, облради, а цей керівник залишався на своїй посаді. Зараз контракт укладається на п’ять років. Згідно із цим контрактом, керівника можна звільнити набагато простіше — якщо він порушує чинне законодавство або не виконує своїх обов’язків. З липня торік ми почали братися за лікарів. У нас є лікарі, які очолювали заклади більш ніж 20 років…

— Чому на більшість посад фактично не було конкурсу, подавалися ті самі?

— Ми постійно говорили, що у нас будуть конкурси, і закликали подаватися на них. Очевидно, не усім виявилися «по зубах» ці посади. Бо, наприклад, очолити такий потужний заклад, як онкодиспансер, не так просто. Чи обласну «чорнобильську» лікарню. Ніхто не виставив там своєї кандидатури проти Андрія Синюти. Підіть подивіться в обласну інфекційну лікарню —

Сергій Федоренко на своєму місці, надає якісні послуги. Обласна інфекційна лікарня — одна з кращих в Україні. Там теж ніхто не висував альтернативної кандидатури. А головлікар онкодиспансеру Ігор Ковальчук. Йому 5 травня буде 69 років. Але таким лікарем можна гордитися. Звичайно, хотілося б, щоб на ці лікарні була конкуренція. Бо до мене приходили молоді претенденти на ці посади і гарно спілкувалися, але коли виходили на публіку, коли громадськість задавала незручні запитання, губилися.

На обласну клінічну лікарню було два претенденти. На госпіталь ветеранів війни - п’ять. На Перинатальний центр — три. На психіатричну лікарню — на першому конкурсі було три претенденти, зараз — двоє.

Кожен мав свої плюси і мінуси. Але ніхто не набрав п’яти голосів комісії. Тому ми оголосили новий конкурс. Не обговорюю, кращих чи гірших обрала конкурсна комісія. Знаю одне: те, що відбулися ці конкурси, — добре для галузі. Ми розворушили зашкарублу стару систему, яка працювала десятки років. До речі, такого складного завдання, як головування у цій конкурсній комісії, у мене не було за всі мої сорок років!

Ви згадали пана Гичку і пана Чечотку. Вони обидва пройшли конкурсну комісію. За пана Гичку я особисто не голосував. Бо вважаю, що є конфлікт інтересів: він очолює і обласну клінічну лікарню, і медичну комісію обласної ради. Тому йому треба пройти ще горнило сесії. Так само, як і пану Чечотці. Якщо претендент на сесії не набере необхідної кількості голосів, тобто 43, оголосимо новий конкурс. Недоторканних у нас нема. Як я голосував щодо пана Гички на комісії, так само голосуватиму й на сесії облради 15 травня.

— Охорона здоров’я — особлива галузь. Там шалені гроші крутяться…

— Головне, чого вимагаємо від головних лікарів, — вивести гроші з тіні. Приходив до мене претендент на керівника одного серйозного медичного закладу і каже: «Чого ви мене так валите? Що від мене треба?». Кажу: «10 мільйонів доларів…». При цій розмові були інші люди. Вони остовпіли. Але, кажу, ці 10 мільйонів доларів маєте за п’ять років вкласти у лікарню. Кошти, які ходять «у тіні», треба поставити на спецфонд лікарні. Вкладіть їх у ремонти, обладнання, зробіть це для людей. Конституція передбачає безплатну медицину, але знаємо, що «в тіні» надають платні послуги.

Ми повинні в межах чинного законодавства зробити так, щоб люди, які не мають грошей, отримали медичне забезпечення. А ті, які мають гроші і готові заплатити, отримали можливість зробити це легально. А не пхати гроші по кишенях лікарів.

— І все-таки дивно, що на посадах залишилися ті самі головні лікарі. Для чого ж тоді конкурс?

— Не зовсім ті самі. Госпіталь ветеранів війни — буде новий претендент. У Перинатальному центрі точно буде новий. По обласній клінічній лікарні — ще не затвердили керівника. Звичайно, простіше нічого не робити…

— У системі конкурсів плюсів більше, але, як кажуть, диявол ховається у дрібницях. От, наприклад, щодо Чечотки. Ви за нього як голосували?

— Я голосував за Олександра Губара (досі — в. о. керівника обласної психіатричної лікарні. — Авт.).

— Але пройшов Чечотка. У нього не надто бездоганна репутація.

— Я голосував за Губара, бо він фа-хівець саме у галузі психіатрії. Богдан Чечотка працював директором департаменту і вважає, що зможе залучити серйозні кошти в лікарню, маючи відповідний досвід. Чечотка озвучив, що бачить Губара у своїй команді. Кінцеве рішення все одно будуть приймати депутати ЛОР.