«Телевізійний імідж України шкодить Львову розвивати конференц-туризм»

Якщо «Львів відкритий для світу», то конференц-індустрія розкаже про місто більше, ніж промоційні заходи. Це лакмусовий папірець економічної стабільності міста, бо, як кажуть експерти, майбутнє — за конференц-туризмом.

Делегати конференцій витрачають у місті значно більше коштів, ніж туристи, які приїхали на вікенд. Для порівняння, якщо звичайний турист витрачає на день орієнтовно 50 євро, то делегат ділового заходу — 230 євро. Також так званий конференц-турист мешкає у готелях категорії чотири-п'ять зірок, а звичайний турист переважно в орендованих квартирах, хостелах. Конференц-туризм активно розвивають з 2013 року, коли у Львівській міській раді створили комунальне підприємство «Львівське конференц-бюро» (раніше це було ЛКП «Агенція з підготовки міста до Євро-2012»). З жовтня 2014 року конференц-бюро є членом Міжнародної асоціації конгресів та конференцій ІККА (ICCA — International Congress and Convention Association). Про роботу і проекти конференц-бюро, чи вдалося виконати планку щодо ділових заходів міжнародного рівня, розповіла журналісту «ВЗ» директор установи Ліна Остапчук.

— Львівське конференц-бюро — перше такого типу в Україні. Представляємо Львів на міжнародних виставках, форумах та симпозіу мах, — каже пані Ліна.

— Координуємо співпрацю між місцевими учасниками індустрії ділового туризму. У нашому штаті — вісім працівників, середня зарплата — сім тисяч гривень на місяць. На рік отримуємо з міського бюджету 5,5 мільйона гривень (на статутну діяльність).

— Яка користь від бюджетного дофінансування?

— Гроші, зокрема, витрачають на дві програми — «Львів науковий» (250 тисяч — підтримка провідних вчених, які пишуть статті і рекламують місто у своїх середовищах). 25 тисяч премії (для одного науковця) розподіляють на конкурсній основі. Ще 250 тисяч гривень — на підтримку конференцій, які проводять у місті Лева. У 2014 році був спад конференцій. Через трагічні події в державі чимало заходів скасовували. Якщо у 2015 році у нас було 132 конференції, то у 2017 році — 397. Не кажемо, що це лише наша заслуга, але почали співпрацювати з організаторами конференцій. Торік у Львові було 74 міжнародні конференції. Хочемо, щоб до 2020 року було по сотні щороку. Раніше у Львові було більше локальних та національних ділових заходів.

— Як переконуєте міжнародних партнерів проводити конференції саме у Львові?

— Цьогоріч замовили комплексне дослідження, де опитаємо 800 учасників національних та міжнародних конференцій. Запитуємо про їхні застереження (востаннє такі дослідження робили у 2015 році). Знаємо, що чимало учасників запитують про безпеку у Львові, бо телебачення дає негативну картину про Україну. На жаль, «телевізійний імідж» України шкодить Львову розвивати напрям конференц-туризму. Деякі організатори заходів таємно приїжджають до Львова, щоб розвідати ситуацію. Дехто зустрічається з мером, аби той запевнив, що у місті безпечно проводити масштабну конференцію. Коли все ж приїжджають сюди із заходом, то відзначають хорошу атмосферу. Чимало делегатів кажуть, що Львів — молоде і живе місто. Місто пульсує аж до пізньої ночі.

У сфері проведення різних ділових заходів Львів поступається лише Києву, бо там є мережеві готелі. Левова частка конференцій, які торік провели у Львові, пов’язані з наукою. Для цього співпрацюємо з львівськими університетами, які генерують ідеї, міжнародну співпрацю. 250 тисяч гривень бюджетних коштів розподіляємо на проведення конференцій — оренду залів, промоційну продукцію, гонорар для почесного спікера… Можемо допомагати з поселенням учасників конференцій або допомогти видати книгу (на основі матеріалів конференції).

Організовуємо власні події. Одна з них — відзначення почесних амбасадорів (люди, які своїм авторитетом закликають міжнародних партнерів проводити ділові заходи саме у Львові). Нещодавно у Будинку вчених відбувся ретро-вечір «Бізнес починається із зустрічі», щоб, зокрема, познайомити учасників ділового туризму Львова між собою. Особисто я ретельно підбирала свій образ для вечірки (була одягнена у стилі Коко Шанель. — Авт.). Жінка справ ді дуже змінюється, коли одягає капелюшок, вишукане чорне плаття.

— Повернімося до амбасадорів. Вони не конкурують з вами у сфері залучення конференцій?

— Це ділові посли міста, які теж залучають заходи в наше місто. Їхні імена не потребують реклами ні в Україні, ні в Європі. Коли хтось з них запропонує

за кордоном наступний діловий захід провести у Львові, його, звичайно, запитають, навіщо. Відповідь буде такою: «Бо я — почесний амбасадор Львова». І тоді не буде сумнівів, що захід треба провести саме у Львові. Бо є довіра до персони, яка це запропонувала.

— На вечірці «Бізнес починається із зустрічі» почула зауваження від організаторів подій — Львову бракує конференц-залів на дві-три тисячі учасників.

— Усі проблеми можна вирішити, це лише питання часу і бюджету. Погоджуюся, що таких залів бракує. Але у Львові заплановано зведення багатофункціонального центру для конференцій, виставок, концертів на кілька тисяч учасників. Конгрес-хол постане неподалік стадіону «Арена Львів». Прийнято дві ухвали сесії, зараз ми на етапі прорахунку економіки цього проекту.

— Яка закордонна конференція вам найбільше запам’яталася?

— Міжнародна конференція у Празі на дві тисячі учасників. Вразили логістика, злагоджена робота організаторів. Щоб отримати право провести такий захід, організатори змагалися чотири роки наперед. Львів порівнювали з Прагою. Завдяки неформальним знайомствам, іграм, вдалося налагодити подальші контакти сотень учасників.