«Провокації можливі, але збурень не буде. У суспільстві є розуміння необхідності реформ»

Народні депутати завершують літні вакації і вже потрохи пакують валізи із заморських  курортів до Києва. З початком навчального року у школах новий сезон розпочнеться у політиці — з його інтригами, пристрастями, несподіванками. І нашими надіями на краще. Чого чекати від “вершків суспільства” у вересні? Чи не буде у них, образно кажучи, осінніх загострень? Про це розмова кореспондента “Високого Замку” з політологом Олександром Палієм.      

- Можна не сумніватися: будуть охочі загострити ситуацію як у парламенті, так у країні.  Є серед наших “слуг народу” такі, які намагатимуться торпедувати пенсійну та інші реформи. У представників багатьох партій ми спостерігатимемо політичну гарячку. Але у цьому нічого дивного немає — все, як завжди. Однак для радикальних збурень немає жодних об’єктивних причин. І немає підтримки населення такого радикалізму. Якісь локальні незадоволення можуть бути імітацією “народних протестів” - не більше. У суспільстві є розуміння того, що потрібно міняти країну, що у багатьох сферах жити так, як досі, далі не можна. А відтак - треба йти вперед, реформуватися...

- Чи є шанси на ухвалення медичної, освітньої та інших реформ, щодо яких точиться багато запеклих дискусій?

- До відповідних законопроектів є чимало запитань, але їх можна допрацювати і ухвалити. У міністра охорони здоров’я Супрун непогані шанси реалізувати своє бачення змін у медицині. Щось гірше, ніж є зараз в офіційній державній  медицині, важко уявити. Тож втрачати уже нічого...

Приймемо реформу освітню. Щодо земельної — її прийняття уже не ставить обов’язковою вимогою навіть Міжнародний валютний фонд. А все через засилля популістів у нашому парламенті...     

- На вулицях можна побачити агітаційні намети політичних сил, і це наштовхує рядових громадян на думку про неминучість дострокових парламентських виборів...

- Причин для них не бачу. Єдиний, хто може розпускати Верховну Раду і оголошувати нові вибори, — президент. А у нього не проглядається такого бажання. Та й у самих громадян — теж. На все свій час.  

- Опоненти влади кажуть, коаліція не має голосів для підтримки жодного із законів, а це, мовляв, змусить її домовлятися з “несоюзниками”.  Або спровокує гостру політичну кризу...

- Судячи з парламентських голосувань у липні, коли народні депутати знімали недоторканність зі своїх колег і приймали у першому читанні зміни до пенсійного, медичного законодавства, бачимо, що оптимальна кількість голосів для плідної роботи є. Якщо  ж ключові голосування депутати провалять, це буде погано не стільки для коаліції — для всієї країни. Має взяти гору відповідальність людей, які дали слово працювати на благо держави.

- Серед літа активізувався “Опозиційний блок” - навіть його привітання з Днем Незалежності містило політичні спекуляції, у ньому проглядається бажання взяти реванш...

- Деякі вітчизняні політичні сили носять на собі тавро державних зрадників. Ним був колишній їхній лідер, якого вони обціловували куди тільки можна було. На що після цього можуть розраховувати спадкоємці?

На “Опоблок” я дивлюся як на уламки режиму Януковича, які зафіксувалися в Україні, а не втекли до Росії. Навряд чи можна очікувати від них іншої риторики...

- Наскільки ймовірне загострення ситуації у Верховній Раді, загалом у державі у зв’язку з тим, що у середині вересня Росія проводить на території Білорусі військові навчання?

- У парламенті диверсію навряд чи вдасться вчинити. Але по країні такі атаки цілком можливі. Кремль зрозумів, що не здолає нашу країну військовим шляхом. Звичайно, може нашкодити нам, але подавиться. Москва всіляко дошкулятиме нам іншими підступними методами. Можуть бути диверсії на інфраструктурних, енергетичних об’єктах. Але Україна переживе все це і вистоїть.