Олег Скрипка: «Усе, про що пишу в піснях, збувається у реальному житті»

Музиканти назвали збірку символічно — «Чудовий світ». Зовсім скоро нові та вже добре знайомі композиції почує вся Україна, адже 20 жовтня «ВВ» вирушає у грандіозний тур по двадцяти містах країни. Для найпалкіших та найдопитливіших фанів Олег Скрипка підготував сюрприз — акустичний допрем’єрний концерт у Львові! Виступ легендарного гурту відбувся у не менш легендарному місці — на території Львівської пивоварні. Олег жартував, що у нього з львівським пивом багато спільного — це і відданість традиціям, і величезна кількість легенд, мовляв, щоразу на концертах співакові розповідають нові неймовірні факти його біографії. Про муки творчості, поповнення в колективі групи та любов до фанів Олег Скрипка розповів кореспонденту «ВЗ».

- Олеже, під час нашої минулої розмови ви розповіли, що українці люб­лять песимістичну музику. Чому тоді новий альбом має таку сонячну назву — «Чудовий світ»?

— Таке моє світосприйняття — я хронічний позитивіст. Будемо лікувати українців від негативу. Люди втратили активну життєву позицію та об’єктивну оцінку ситуації. Нещодавно спостерігав у Киє­ві ситуацію — у «корку» стоїть шеренга, із дорогих джипів, і всі нарікають на життя, мовляв, дороги погані, погода ще гірша, робота дістала, навколо ідіо­ти... Та сама ситуація в супермаркеті — набираємо повні кошики дорогих наїдків, і в усіх — криза. Якось приїжджаю у село до родичів, а там прогрес: хата розбудовується, садок, город... Усе є, а запитав, як життя, — біда, кажуть.

- Чому за останні п’ять років «ВВ» не випустили жодного альбому?

— Ми були демотивовані тією ситуацією, що фізичний носій музики, CD-диск, вмирає, він неактуальний. Не розуміли, як далі представляти, продавати свою музику. Електронні продажі в Украї­ні теж не працюють, музику звикли скачувати задарма. Почав мислити синглами — випускається пісня, знімається кліп, усе це виставляється на скачку і стає відомим. Думав, сьогодні альбоми ніхто не слухає: працюєш над ним, а відомі одна-дві пісні — і все, тобто робота йде «в стіл». Проте наші прихильники та колеги-музиканти переконали мене, що треба випустити альбом. Бо ми зрілі, досвідчені, у нас є можливості, є розуміння і бажання це зробити. Вирішили наповнити ювілейний альбом шістьма новими піснями і шістьма вже відомими.

- Чи правда, що альбом «Чудовий світ» спричинив зміни у складі та стилі гурту?

— Десятий альбом є початком нової ери «ВВ». Нас стало більше: приєдналась скрипкова група, це дівчата зі Збройних сил України, з якими співпрацюємо з 1996 року. На гітарі допомагатиме Сашко Лозовський з гурту «Лорелея», який два роки тому переміг у конкурсі каверів на «ВВ». Змінився й стиль музики, назвав його «симфо-панк», бо композиції поєднуватимуть елементи класичної музики та мої навіжені тексти. Аранжування пісень дуже візерункове, з викрутасами, його придумував наш гітарист Женя Рогачевський.

- Виходить, фани «ВВ» поповнюють ряди гурту...

— «ВВ» принципово не робить межі: ось ми тут зірки на сцені, а ви там — слухачі. Хтось із прихильників вже став невід’ємною частиною «ВВ» як музикант, яскравий приклад — наш гітарист Євген Рогачевський чи тепер уже Сашко Лозовський. Завжди впізнаю давніх шанувальників гурту на концертах, знаю поіменно. Є й такі відчайдушні фани, які приїжджають з інших країн. На цю львівську презентацію альбому «Чудовий світ» прилетів з Нью-Йорка Стефан — давній прихильник «ВВ». А ще у «ВВ» є фан із Фінляндії. Цей хлопець взагалі неймовірний, бо, не розмовляючи ні українською, ні англійською, їздив за нами по всіх концертах, був і у Львові, і в Петербурзі... Люблю цих людей, саме для таких хлопців ми й граємо нашу музику.

- Куди повезете «Чудовий світ» після завершення українського туру?

— У Мінськ повеземо, в Москву, Петербург, Єкатериноград. Маємо пропозицію провести концерт в Шанхаї (Китай). Музиканти жартують, що це я своїми мант­рами накликав. Бо у новій пісні «Мана» є рядок: «Полечу на Схід, може, на Китай». Тепер треба бути обережним, бо усе, що я пишу у піснях, збувається у нашому реаль­ному житті.

Загалом у піснях з нового альбому є багато таємничого та сакрального. Це й об’єднує шість нових та шість вже відомих композицій. Наприклад, у пісні «Ладо» є багато з індуїстської та слов’янської міфології. Тут зустрічаються такі образи, як «військо лицарів вірних», «ружа-краса», «перси-Говерли цукрові», «вогневишні вуста». У пісні «Мана» є «рясні поля суничні», у «Примарі» — «лиховій», «дехто косматий в ночі промайнув»...

- У гурту був тривалий досвід проживання за кордоном. На вашу думку, як на Україну вплине євроінтеграція?

— Гірше не буде, це точно. Не треба нічого боятися, потрібно просто триматися за своє, українське, і з усього, що відбувається, брати користь для України. Що страшного у вимогах Євросоюзу: врегулювання правової системи, якісні дороги, безвізовий режим? Я б змусив кожного українця на місяць з’їздити за кордон — тоді би ми позбулись багатьох стереотипів та комплексу меншовартості. Повірте, наш песимізм би як рукою зняло.

А щоб подивитися на результат євроінтеграції, українцям обов’язково треба поїхати у Прибалтику. Вільнюс за часів Союзу нічим не відрізнявся від Львова, а зараз нам до них рости і рости. Кажуть, там еміграція велика, але у нас вона не тільки велика, та ще й нелегальна. У Латвії, в Ризі, такі фонтани та трамваї красиві, у Львові таких тільки три, а у Києві нормальних трамваїв взагалі немає.

- А як стосовно витіснення нашого музичного продукту іноземним?

— Тут проблема не в європейських виконавцях, а у тому, що ми не вміємо і не хочемо підтримувати своє. У Києві виступ американців Red Hot Chili Peppers буде мати втричі більшу аудиторію, ніж концерт “ВВ”. Тоді як у Москві концерт Red Hot Chili Peppers не збере більшу аудиторію, аніж виступ російських “ДДТ”. Тому що росіяни люблять своє, і тому вони такі сильні, хоча, як ми вважаємо, дурні. А українці такі розумні, але непатріотичні.

Наразі усе побудовано так, що Україна є територією чужих музичних ринків. А українські гурти можуть ступати тільки туди, де мають певний інформаційний вплив. Європейський музичний ринок поки що для нас закритий. В той самий час для європейської музики Україна відкрита. Для цього й потрібен рух у Євросоюз, аби український музикант міг орієнтуватися не лише на Росію, щоб наші виконавці стежили за якістю та конкурентоспроможністю своєї музики. Може, у нас нарешті нормальні студії з’являться, щоб “мастеринг” можна було у Києві зробити і в Гамбург не кататись.

- Якщо для України все складеться найкращим чином, яким бачите майбутнє “ВВ” років за десять?

— Гурт “Воплі Відоплясова” випускає новий альбом, сподіваюсь, не одинадцятий (сміється. — “ВЗ”).