Передплата 2024 «Добра кухня»

Зиґмунт Бауман: «Нагромадження інформації у Світовій мережі веде до інтелектуальної імпотенції людства»

Однією з найголовніших подій року у Львові став приїзд в рамках Форуму видавців видатного філософа Зиґмунта Баумана.

До авторства 88­річного професора університету Лідса (Велика Британія) належать знакові для сучасної соціології та філософії роботи «Актуальність Голокосту», «Текуча сучасність», «Індивідуалізоване суспільство»... Перед тим, як дати лекцію в університеті ім. Івана Франка, пан Бауман зустрівся із журналістами. Філософ презентував присутнім своє україномовне видання «Плинні часи». У книзі він радить, як долати проблеми, що ставить перед нами суспільство. За його словами, сучасна людина почувається значно менш захищеною, аніж два століття тому. У безпідставному почутті страху, на думку автора, винен швидкий потік інформації...

­ Радію з нагоди потрапити у Львів на фестиваль книги, тож приїхав не з порожніми руками, ­ каже Зиґмунт Бауман. ­ Привіз з собою лише одну тонесеньку книжечку. Але ця маленька збірка найбільше може розповісти про мене і, що парадоксально, про кожного з нас. У “Плинних часах” підсумував усі свої напрацювання та філософські роздуми на тему плинної сучасності, дійсності, що постійно змінюється.

У книзі вживаєте терміни “плинність часу” та “доба непевності”. Що маєте на увазі?

У наш час в багатьох країнах, зокрема я мав нагоду спостерігати за Україною, Польщею та Англією, події відбуваються у настільки змінних обставинах, що людині важко їх зафіксувати. Те, що відбувається в одному кінці світу, десь у Бразилії чи Бангладеш, впливає на нас тут, а наші дії впливають на те, що діється на інших континентах. Ми розуміємо, що сумарно вони відіб’ються на долі наших дітей, але маємо конфронтацію між величезними завданнями, які стоять перед нами, та досить малими інструментами, якими важко розв’язувати ці проблеми.

Але ж сучасне суспільство має безліч напрацювань, аби регулювати ці події...

Так, однак тут ховається ще одна суперечність. Здавалось би, нагромадивши суму знань, можна розв’язати усі світові проблеми. Наприклад, коли я був молодим, в суспільстві відчувалась нестача інформації. Ми думали, що роблячи більше досліджень і відкриттів, розширимо свої можливості для вирішення проблем. Проте зараз маємо ситуацію, коли сума знань надзвичайно велика ­ з номера газети The New York Times можна отримати більше інформації, ніж її назбирало людство за всю епоху Просвітництва. Тобто нарешті маємо нагоду нагромаджувати знання в тій кількості, якої не мало людство від самого початку свого існування. Але є й інший бік медалі: тепер інформація дуже швидко застаріває, а ми не встигаємо її “перетравити”, бо маємо порівняно обмежені можливості із засвоєнням. У зв’язку з цим виникають проблеми з духовним розумінням і становленням себе.

Тобто великий потік інформації шкодить сучасній людині?

Породжує хронічне почуття невпевненості. Ця невпевненість має два наслідки. Першим є ігнорація знання: який сенс у величезному накопиченні інформації на серверах, як мій власний об’єм знань непомірно менший? Другим моментом є інтелектуальна імпотенція ­ відчуття неможливості спожити усю ту суму знань, яка міститься у Світовій мережі. Обидва наслідки ведуть до народження почуття безпорадності, покори і страху. Підсвідомо розуміємо, що нам треба вистояти перед викликами світу, але боїмося, що не вдасться зробити щось вартісне, сенсовне.

Чим загрожує людству цей страх?

Цей страх істотно відмінний від того, що відчували наші предки. Адже вони боялись конкретних речей — чуми, голоду, нападу звіра чи ворога. Наш же страх — невизначений, розсіяний.

Чи існують, на вашу думку, шляхи вирішення проблеми хронічної невпевненості та розсіяного страху?

Люди в сучасному світі повинні бути дуже уважними до свого щоденного життя. Визначити, що саме найважливіше для них у конкретний момент. Думаю, усі, що зацікавились проблемою “плинності часу”, зможуть знайти для себе способи вирішення у моїй книзі.