Не квартира, а лабіринт із мотлоху

Власта Колодинська
- 14.12.2025, 15:30
- 667

Кожне покоління має свої власні колекціонерські захоплення — від марок і коміксів до наклейок від жувальних ґумок і дисків з сучасними відеоіграми. Проте зі звичайного хобі колекціонування може перерости у залежність, а в окремих випадках — набути форм патології. Як пише портал Holistic News, на позначення хворобливого накопичення предметів, що негативно впливає на повсякденне життя та стосунки з оточенням, існує спеціальний медичний термін — «силогоманія», або «хоардинг»

Страх бідності – одна з причин, чому люди роками зберігають речі, які ніколи їм не знадобляться у повсякденному житті. Фото Gigazine

Не вміючи сортувати речі й переживаючи труднощі з тим, щоб позбутися зайвого, люди, які потерпають від «синдрому плюшкіна», перетворюють свій дім на смугу перешкод. Цей розлад часто супроводжується іншими психічними та емоційними проблемами.

Як відрізнити здорове колекціонування від нав’язливого накопичування

Колекціонери зосереджуються на окремих предметах, підтримуючи загальний порядок у домі та дбаючи, щоб їхні улюблені речі залишалися в доброму стані. Вони охоче обмінюються предметами зі своєї колекції й легко позбуваються зайвих елементів. На противагу цьому люди з силогоманією живуть серед хаотично накопичених речей та бояться розлучитися з будь-яким зі своїх «скарбів».

Причини

Дослідження вказують на різні фактори, які можуть лежати в основі «синдрому плюшкіна», — генетичні, психологічні й вплив середовища, в якому живе людина. Аномалії префронтальної кори, обсесивно-компульсивний розлад, страх бідності та соціальна ізоляція — лише деякі з них.

«Це можуть бути психологічні травми, які ми отримуємо в дорослому віці (розлучення, зрада, важка хвороба або смерть близької людини), травми, яких ми зазнали в дитинстві (голод, насильство з боку дорослих), захворювання нервової системи, наслідок залежності (алкоголізму, наркоманії) або особливості характеру конкретної людини (схильність до накопичення, жадібність)», — перелічує психологиня Інна Крук на своїй сторінці в Instagram.

Колекціонування може бути джерелом радості, але коли воно перетворюється на одержимість, то стає клопотом, який потребує уваги оточення й підтримки хворої людини.

«Накопичення речей може призвести до створення небезпечних умов для життя, обмеження життєвого простору та навіть соціальної ізоляції», — каже Інна Крук.

Лікування

Першим кроком до одужання є усвідомлення проблеми та її наслідків. Фахівці рекомендують поетапний підхід — людина повинна поступово вибирати, якого предмета зі своєї «колекції» вона готова позбутися сьогодні. Підтримка близьких й професійна допомога, така як когнітивно-поведінкова терапія, можуть бути вирішальними у лікуванні цього поведінкового розладу.

«Лікування силогоманії зазвичай включає терапію з психологом або психотерапевтом, а також медикаментозне лікування для зниження тривожності», — зазначає психологиня Інна Крук.