«Вдихніть! Затримайте дихання! Можете видихати!»

Кожен із нас за життя встигає зробити чи не кількадесят рентген-знімків легень. Причин, чому лікар може скерувати на таке обстеження, — безліч.

Чи безпечний такий метод діагностики? Наскільки він інформативний? Кому варто пройти таке дослідження? Розповідає лікарка-рентгенолог Лілія Цогла.

Рентген органів грудної кліт­ки — безпечний та швидкий ме­тод діагностики патологічних змін її органів. В основі методики цифрової рентгенографії лежить використання не­великої дози іонізуючого випромінюван­ня й цифрова обробка даних. Рентге­нівське обстеження допомагає лікарям діагностувати та визначити тактику ліку­вання захворювання.

Що показує рентген легень

Рентген грудної клітки може візуалізу­вати легені, дихальні шляхи, серце, кро­воносні судини, стравохід, кістки грудної клітки й хребта. Оглядова рентгеногра­фія органів грудної клітки допомагає ді­агностувати патологічні зміни легеневої тканини та стан плевральної порожнини, оцінити розміри й форму тіні серця і се­редостіння.

Чим відрізняється цифровий рентген легень від класичного плівкового

Цифровий рентген легень — це су­часний, швидкий та інформативний метод променевої діагностики легень. Він дозволяє робити знімки високої якості зі зниженим променевим наван­таженням.

Як пояснює лікарка, основна його відмінність від класичного рентгену по­лягає у цифровій обробці отриманих зображень. Після сканування ці дані можна відразу записати на електронний носій (диск чи флеш-накопичувач) або відправити на електронну пош-ту.

За яких симптомів проводять рентге­нографію органів грудної клітки:

• утруднене дихання;
• сильний або постійний кашель;
• біль у грудях;
• травма грудної клітки;
• лихоманка.

Рентгенодослідження дозволяє діа­гностувати й контролювати перебіг:

• пневмонії;
• емфіземи (патологічного стану ле­геневої тканини, що характеризується підвищеним вмістом повітря у ній);
• раку легень;
• туберкульозу;
• пневмотораксу (патологічного скупчення газів у плевральній порожни­ні) й гідротораксу (накопичення рідини);
• ателектази (спадання легеневої тканини з втратою об'єму легень);
• загрудинного зобу;
• кардіомегалії (збільшення розміру і маси серця), пневмоперикардиту (про­никнення повітря у порожнину перикар­да), опосередковано набутих серцевих вад, хронічної серцевої недостатності;
• атеросклерозу аорти;
• метастазів у легенях;
• професійних захворювань легень тощо.

Також рентгенографію органів груд­ної клітки призначають після проведе­них оперативних втручань, щоб оцінити положення медичних металевих фікса­торів.