Малята ростуть уві сні
Найактивніше діти ростуть упродовж першого року життя. Наступний стрибок росту, так зване перше фізіологічне витягування, закінчується в першому класі, а наступні стрибки росту є вже у підлітковому віці. В середньому за такий стрибок діти за рік стають вищими на 9−10 см. Проте одні переростають норматив удвічі, а інші безнадійно відстають від нього. Чи так це страшно, і від чого залежить ріст дитини? Чи можна на нього вплинути?
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/507515/dity.jpg)
Кожна дитина унікальна, але є певні загальноприйняті норми росту й розвитку, на які варто орієнтуватися. На ріст дитини накладає великий відбиток безліч зовнішніх чинників, починаючи з внутрішньоутробного життя. Після народження — прогулянки на свіжому повітрі й утворення необхідного в організмі вітаміну D. Не потрібно забувати, що для доброго росту необхідний достатній сон дитини. Адже ви пам’ятаєте ще від бабусь, що «діти ростуть уві сні». І це правда, оскільки гормон росту (соматотропін) виділяється активно саме в нічний час. І важливий не просто сон, а правильний час засинання (не пізніше 22.00−22.30) і достатня його тривалість (не менш ніж 9−10 годин). Найактивніше цей гормон-регулятор включається у роботу над ростом вашого малюка, починаючи від трьох років. Перший великий стрибок у зрості хлопчиків відбувається у п’ять років. Далі, до тринадцяти років, триває так званий період помірного зростання. У дівчаток стрибок відбувається в шість років, потім — у вісім-дев'ять, а поступове зростання починається у дванадцять років.
У період інтенсивного росту дитині рекомендований раціон з високим вмістом вітамінів і мікроелементів, кальцій, фосфор, кисломолочні продукти для росту кісток, білкова їжа. Вибираючи спортивну секцію для дітей молодшого шкільного віку, слід зважати на те, що силові види спорту можуть негативно позначитися на зростанні дитини. Натомість корисними будуть ті види спорту, де немає навантаження на хребет: плавання, легка атлетика, командні ігри. В останній фазі росту активно розвиваються дрібні м’язи організму, зникає підліткова незграбність, координація і гармонійність рухів досягають рівня дорослої людини. Спортивні змагання, які сприятимуть розвитку координації рухів, — теніс, різні напрями танців, ритміка або аеробіка — допоможуть дитині легше і швидше пережити період формування м’язів.
У підлітків швидко ростуть і розвиваються всі частини тіла, тканини і органи, але темпи їх витягнення не однакові. Найбільш помітно збільшення довжини рук і ніг. Тулуб (особливо у хлопчиків) зазвичай починає витягуватися після того, як кінцівки і діаметр таза досягають свого максимуму. Диспропорція росту окремих частин тіла викликає тимчасове порушення координації рухів — з’являються незграбність, неповороткість, зростає ризик травм. Після 15−16 років пропорції тіла приходять у норму. У період прискореного росту дуже важливо уважно стежити за поставою дитини, щоб не допустити викривлення хребта.
Не повинно лякати батьків відставання росту сина від ровесниць-дівчаток, найбільший стрибок зросту в яких припадає на 11−13 років. У цей час вони швидко обганяють хлопчиків за багатьма параметрами фізичного розвитку, в тому числі й за зростом. Вік 13−15 років — час стрімкого витягнення й інтенсивного статевого дозрівання. За два роки прибавка в довжині тіла у більшості юнаків становить 10−14 сантиметрів. При цьому розшарування в підлітковому середовищі дуже велике: різниця у зрості в однокласників одного віку може сягати 15 см. А серед дівчаток спостерігається інша тенденція: якщо з 11 до 13 років школярка додала в зрості 11 см, то з 15 до 17 років надбавка становитиме більше 2 см. Це цілком нормально.
Нижня межа дитячого росту така: 129 см — 11 років, 133 см — 12 років, 138 см — 13 років, 145 см — 14 років, 151 см — 15 років, 157 см — 16 років, 160 см — 17 років. Якщо дитина, особливо хлопчик, не дотягує до цих значень, обов’язково покажіть її дитячому ендокринологу. Він оцінить вираженість вторинних статевих ознак (оволосіння лобка і пахв), кісткову зрілість (зони окостеніння на рентгенограмі кисті) і гормональний профіль. Ці дослідження допоможуть виключити так званий гіпофізарний нанізм — низькорослість, спричинену нестачею гормону росту, що виробляється гіпофізом. Досягнення сучасної медицини здатні допомогти дітям вирости майже до нормальних показників.
Юлія Дзюбик, лікар загальної практики сімейної медицини, педіатр.