Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Малята ростуть уві сні

Найактивніше діти ростуть упродовж першого року життя. Наступний стрибок росту, так зване перше фізіологічне витягування, закінчується в першому класі, а наступні стрибки росту є вже у підлітковому віці. В середньому за такий стрибок діти за рік стають вищими на 9−10 см. Проте одні переростають норматив удвічі, а інші безнадійно відстають від нього. Чи так це страшно, і від чого залежить ріст дитини? Чи можна на нього вплинути?

Фото з відкритих джерел
Фото з відкритих джерел

Кожна дитина унікальна, але є певні загальноприйняті норми росту й розвитку, на які варто орієнтуватися. На ріст дитини накладає великий відби­ток безліч зовнішніх чинників, по­чинаючи з внутрішньоутробного життя. Після народження — про­гулянки на свіжому повітрі й утво­рення необхідного в організмі ві­таміну D. Не потрібно забувати, що для доброго росту необхід­ний достатній сон дитини. Адже ви пам’ятаєте ще від бабусь, що «діти ростуть уві сні». І це правда, оскільки гормон росту (сомато­тропін) виділяється активно саме в нічний час. І важливий не просто сон, а правильний час засинання (не пізніше 22.00−22.30) і достат­ня його тривалість (не менш ніж 9−10 годин). Найактивніше цей гормон-регулятор включається у роботу над ростом вашого ма­люка, починаючи від трьох років. Перший великий стрибок у зрос­ті хлопчиків відбувається у п’ять років. Далі, до тринадцяти років, триває так званий період помір­ного зростання. У дівчаток стри­бок відбувається в шість років, по­тім — у вісім-дев'ять, а поступове зростання починається у дванад­цять років.

У період інтенсивного росту дитині рекомендований раціон з високим вмістом вітамінів і мі­кроелементів, кальцій, фосфор, кисломолочні продукти для рос­ту кісток, білкова їжа. Вибираючи спортивну секцію для дітей мо­лодшого шкільного віку, слід зва­жати на те, що силові види спорту можуть негативно позначитися на зростанні дитини. Натомість корисними будуть ті види спор­ту, де немає навантаження на хребет: плавання, легка атлети­ка, командні ігри. В останній фазі росту активно розвиваються дріб­ні м’язи організму, зникає підліт­кова незграбність, координація і гармонійність рухів досягають рівня дорослої людини. Спортивні змагання, які сприятимуть розви­тку координації рухів, — теніс, різні напрями танців, ритміка або аеро­біка — допоможуть дитині легше і швидше пережити період форму­вання м’язів.

У підлітків швидко ростуть і розвиваються всі частини тіла, тканини і органи, але темпи їх ви­тягнення не однакові. Найбільш помітно збільшення довжини рук і ніг. Тулуб (особливо у хлопчиків) зазвичай починає витягуватися після того, як кінцівки і діаметр таза досягають свого максиму­му. Диспропорція росту окремих частин тіла викликає тимчасове порушення координації рухів — з’являються незграбність, непо­вороткість, зростає ризик травм. Після 15−16 років пропорції тіла приходять у норму. У період при­скореного росту дуже важливо уважно стежити за поставою ди­тини, щоб не допустити викрив­лення хребта.

Не повинно лякати батьків від­ставання росту сина від ровес­ниць-дівчаток, найбільший стри­бок зросту в яких припадає на 11−13 років. У цей час вони швид­ко обганяють хлопчиків за багать­ма параметрами фізичного роз­витку, в тому числі й за зростом. Вік 13−15 років — час стрімкого витягнення й інтенсивного стате­вого дозрівання. За два роки при­бавка в довжині тіла у більшості юнаків становить 10−14 сантиме­трів. При цьому розшарування в підлітковому середовищі дуже ве­лике: різниця у зрості в одноклас­ників одного віку може сягати 15 см. А серед дівчаток спосте­рігається інша тенденція: якщо з 11 до 13 років школярка додала в зрості 11 см, то з 15 до 17 років надбавка становитиме більше 2 см. Це цілком нормально.

Нижня межа дитячого росту така: 129 см — 11 років, 133 см — 12 років, 138 см — 13 років, 145 см — 14 років, 151 см — 15 років, 157 см — 16 років, 160 см — 17 років. Якщо дитина, особливо хлопчик, не до­тягує до цих значень, обов’язково покажіть її дитячому ендокрино­логу. Він оцінить вираженість вто­ринних статевих ознак (оволосін­ня лобка і пахв), кісткову зрілість (зони окостеніння на рентгеногра­мі кисті) і гормональний профіль. Ці дослідження допоможуть ви­ключити так званий гіпофізарний нанізм — низькорослість, спричи­нену нестачею гормону росту, що виробляється гіпофізом. Досяг­нення сучасної медицини здатні допомогти дітям вирости майже до нормальних показників.

Юлія Дзюбик, лікар загальної практики сімейної медицини, педіатр.