Цистит не можна переносити на ногах

Запідозрити цистит без допомоги лікаря нескладно, його симптоми навряд чи з чимось сплутаєш. Нестерпне ба­жання справити нужду, екстрений пошук найближчого туалету — і мі­хур видає кілька крапель сечі, що супроводжується нестерпними ріжучими болями, печінням, від­чуттям тиску внизу живота, дис­комфортом в ділянці таза.

— Проблема запалення сечо­вого міхура дуже актуальна, адже у всьому світі з нею стикається кожна четверта жінка протягом свого життя, — стверджує урологиня ви­щої категорії Наталія Ба­ранівська. — Близь­ко 20−25% жі­нок хворіють на цистит у тій чи іншій формі, а 10% страждають від хронічного циститу, і цифри ці з кожним ро­ком неухильно зростають. Причин виникнення циститу безліч, але найбільш поширені такі: переохо­лодження, інфекції бактеріальної, вірусної, грибкової природи. Рід­ше цистит може бути аутоімунним процесом в організмі.

Часті позиви в туалет, пере­важно хибні, болісне сечовипус­кання. тупий біль у попереку, іноді - підвищення температури, — все це може бути симптомами запа­лення сечового міхура. Не варто радитися з подругами і займати­ся самолікуванням — чим раніше ви опинитеся на прийомі у лікаря, тим більше шансів вилікуватися. Оскільки цистит — інфекційно-за­пальне захворювання, лікують його антибіотиками. Якими саме, — визначить лікар, попередньо провівши низку обстежень та ана­лізів. Іноді причиною тривалого запалення в сечовому міхурі стає сечокам’яна хвороба. Її грамотне своєчасне лікування допомагає запобігати загостренню цисти­ту. І у випадку гострого циститу, і загостренні хронічного пити треба багато. Якщо немає проти­показань, рідини потрібно до 2,5 і більше літрів у день. Таке «проми­вання» сечового міхура потрібно для того, щоб інфекція не засто­ювалася і не встигала «приклеїти­ся» до стінок. Рясне пиття знижує ризик подальшого її поширення в нирки.

Перше, що необхідно знати жінкам, які зіткнулися з симпто­мами цього захворювання, це те, що цистит схильний до рецидивів. Тож якщо у вас є схожі симптоми, не зволікайте з візитом до уроло­га. Адже внаслідок самолікування чи задавнення хвороби цистит переходить у хронічну форму, за­гострюючись кілька разів на рік. Дати поштовх до рецидиву може напружений трудовий день, коли відкладали відвідини туалету, за­стілля з копченими і маринова­ними делікатесами та алкоголем. Але найчастіше — зміна погоди з тепла на холод і навпаки, сезонне зниження імунітету, а ще — звич­ка одягати коротенькі курточки, штани з низькою посадкою, які відкривають живіт і поперек, тонкі колготи і мініспідниці. Часто бу­ває, що жінка звернулася до ліка­ря і навіть виконала всі його при­значення, їй стало легше, і вона вже не так ретельно виконує всі рекомендації. Наприклад, забуде, що потрібно обов’язково пити не менш ніж два літри води на день, не допускати закрепів, ніяк не пе­реконає чоловіка вилікуватися від простатиту, через що під час ін­тимних стосунків вона інфікується знову й знову. Лікування під нагля­дом фахівця значно знижує ризик рецидиву. Категорично не можна вдаватися до самолікування ва­гітним жінкам! Лікарі володіють хорошими методиками, що до­помагають позбутися неприєм­них симптомів, а також спокійно виносити і народити здорового малюка. Без правильного ліку­вання захворювання може набу­ти хронічної форми і «дістатися» до нирок, викликавши серйозне ускладнення, — пієлонефрит.

В основі ефективної боротьби з гострим циститом, як, втім, і з більшістю інших інфекційно-за­пальних захворювань сечостате­вої системи, лежить застосування антибактеріальних лікарських за­собів. Однак призначати відповід­ну протимікробну терапію, зрозу­міло, повинен тільки ваш лікуючий лікар. Самолікування, в тому числі за допомогою «перевірених» на­родних засобів, неприпустиме і вкрай небезпечне!

Ви можете запобігти розвитку циститу або його загостренню, дотримуючись простих, відомих ще з дитинства рекомендацій: не допускайте переохолодження ор­ганізму, носіть вільний багатоша­ровий одяг і білизну з натураль­них тканин; стежте за раціоном харчування — обмежте вживання гострого, пряного, кислого, со­лоного, смаженого, алкоголю; вживайте достатню кількість рі­дини (питної та мінеральної води, неконцентрованих соків, журав­линного або брусничного морсу); позбудьтеся хронічних запальних захворювань (тонзиліту, фарингі­ту, карієсу) та інфекцій, що пере­даються статевим шляхом (хламі­діоз, уреаплазмоз, трихомоніаз); за сидячого способу життя або характеру роботи уникайте «за­стою» крові в органах малого таза — щогодини вставайте і ходіть протягом 10−15 хвилин; позивів до сечовипускання не терпіть і не відкладайте відвідування туале­ту — не допускайте переповнення сечового міхура; ретельно дотримуйтесь інтимної гігієни, приймайте душ замість ванни, регулярно відвідуйте лікаря-гіне­колога та уролога.