І знову — година, що дестабілізує роботу організму

Відомо, що перехід на інший час і навесні, й восени позначається на нашому самопочутті. Допоможіть організму пережити переведення стрілок годинника з найменшими негараздами.

Переведення стрілок на годину вперед чи назад є пору­шенням балансу між внутрішнім біологічним часом люди­ни та реальним часом. Медики інформують про особливу функцію біологічних годин: завдяки їм організм підлаштовує ви­роблення гормонів, стабілізує температуру тіла, а також відпо­відає за час сну і неспання. Через перехід на зимовий/літній час ми частіше відчуваємо безпричинну втому, активізуються не­дуги — організм не встигає перебудуватися на зміну життєвого укладу.

Насамперед порушується сон, що призводить до втрати працез­датності, загострення хронічних за­хворювань, дратівливості, стрибків тиску, млявості, слабкості і навіть до загострення проблем психологічно­го характеру. Щонайменше тиждень після переведення стрілок годинни­ка більшість українців скаржаться на нездужання, головні болі, підвище­ну втомлюваність, стрес та депре­сивні настрої. Дискомфорту можна уникнути, чи принаймні його мінімі­зувати, якщо лягати спати і вставати на годину або дві раніше. «За кілька днів до переведення годинника по­чніть зрушувати звичайний графік на 15−20 хвилин вранці та ввечері. Скажімо, вже в суботу „подумки“ можна переводити годинникові стрілки, тобто не чекати ранку неді­лі, а попередньо підлаштувати свій режим дня під „зимовий“ час, — го­ворить терапевт Олександр Дро­па. — Як варіант, можна лягати спати „по-старому“, а вставати на годину раніше. Якщо є потреба — дозвольте собі денний сон на 30 хвилин. Перед сном приймайте розслаблювальні ванни, вранці - контрастний душ». Таким чином буде більше часу в за­пасі зранку до виходу на роботу. А здоров’ю це не зашкодить: можна спокійніше зібратися, зробити біль­ше справ й не забути про зарядку.

«Особливо болісно на переведен­ня годинників реагують люди похило­го віку, ті, хто чутливий до метеозмін або мають хронічні захворювання. Також слід ретельно дотримуватися режиму дня дітей. Найкраща адапта­ція — повноцінний сон, до якого варто додати частіші й триваліші прогулян­ки», — підкреслив лікар. Прогулянки на свіжому повітрі погідного осін­нього дня благотворно діють на наш організм загалом, заспокоюють та тонізують водночас. Сонячне світло та осіння прохолода стимулюють мо­зок, допомагають йому адаптуватися і навіть виробити серотонін.

В Україні годинники почали пе­реводити з 1981 року. Тоді основна мета полягала у тому, щоб люди могли довше працювати за при­родного освітлення та менше ви­користовували штучне. Влітку 2018 року жителі Євросоюзу підтримали скасування сезонного переведення стрілок годинника, при цьому біль­шість з опитаних проголосували за відмову від зимового часу. Після го­лосування Єврокомісія запропону­вала країнам ЄС у 2019 році відмо­витися від сезонного переведення стрілок годинника та індивідуально вибрати зимовий або літній час як постійний. У 2021 році українські депутати виступили за скасування сезонного переведення годинників через низку причин. Основні з них: відійти від «московського часу»; пе­рехід на новий час має негативний вплив на організм людини; питання енергетики — переведення годинни­ків не суттєво впливає на загальну економію енергоресурсів.

Однак це рішення так і не було ухвалене. Тому перехід на зимовий та літній час в Україні залишається актуальним.