Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Сон — це можливість очистити наш мозок

Удень треба працювати, насолоджуватися, щось шукати, а ніч для того, щоб виспатися, аби очистився наш мозок

На якийсь час можна відмовитися від їжі та води, але не можна відмовитись від сну. Точніше, можна, але це матиме важкі наслідки. Наскільки важливим є сон зараз, коли сирени та ракети піднімають людей уночі? На ці та інші запитання, а також що робити, щоб був якісний сон, розповів Віктор Досенко — український патофізіолог, генетик, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені Богомольця НАН України.

— Чому настільки важливим для людини є сон?

— Сон — це можливість очис­тити наш мозок від різноманітних речовин, що накопичилися там у процесі активної життєдіяльнос­ті мільярдів нервових клітин. Цих клітин дуже багато, і коли вони починають активно працювати, то створюють навколо себе купу сміття, білків, різних пошкодже­них молекул.

Під час сну вони прибираються за рахунок спеціальної дренажної системи. Усі знають, що дренаж­на система нашого організму — це лімфатична система. А в мозку за аналогією її назвали глімфатич­ною. Гліальні клітини прибирають за цими нейронами всі ці «недо­їдки», пошкоджені молекули, ви­водять глютамат, амілоїдні білки та масу іншого.

90% роботи глімфатичної сис­теми з очищення мозку відбува­ється під час сну. Це логічно. Тоб­то глімфатична система — це така собі клінінгова компанія, яка вико­нує свою роботу вночі.

Це таке додаткове наукове по­яснення, чому нам потрібний сон. Цю систему нещодавно описали, вона дає відповідь на багато пи­тань. Чому у людей та тварин че­рез відмову від сну порушується психічне здоров’я, виникає депре­сія. Хоча є люди, які не сплять. Але це феномени, окремі випадки. А от позбавлення людини сну — це жах­ливе катування, яке використову­вали і фашисти, і енкаведисти, та інші кати з різних країн.

— Вікторе Євгеновичу, є ще одне запитання, що починаєть­ся словом «чому». Отже, чому спати потрібно саме вночі?

— Правильний сон у прима­тів завжди вночі. Ми не зможемо цього змінити ніколи, бо всі наші предки сотні мільйонів років спа­ли саме вночі. У нашому головно­му мозку є спеціальні клітини, які знають, день зараз чи ніч. І їх не обдуриш жодним освітленням, ніякою ілюмінацією чи темря­вою. Вони все одно знатимуть, що зараз день і треба щось робити, насолоджуватися, працювати, шукати щось, а ніч для того, щоб тихенько кудись забитися і засну­ти, аби очистився наш мозок.

Нещодавно вчені отримали Нобелівську премію за відкриття біологічного годинника, точніше, відповідних білків, що працюють в кожній клітині нашого організ­му. Тобто ці білки є у кожній клітині - клітині серця, клітинах легень, кишечнику, шкіри. Вони всюди, і кожна клітина знає, що зараз — день чи ніч. Це додатковий фак­тор, який нам диктує потребу спа­ти саме вночі.

Велика кількість наукових даних каже, що люди, які за професій­ними мотивами не можуть спати вночі або мають брак нічного сну, мають більший ризик виникнення певних захворювань. Коли ми не виспалися — це стрес для організ­му. Ми не відновили свої ресурси, і наша нервова система даватиме збої, вона працюватиме гірше.

— Які би ви ще дали рекомен­дації для хорошого сну?

— Ще одна рекомендація щодо сну — для спокійного сну важливо спати вдома. Ми, як і миші та інші тварини, погано спимо на ново­му місці. Першу ніч у новій клітці миша погано спить. Це щось не­знайоме для неї, тут недостатньо її запахів, невідомо, як закінчить­ся ніч. Тому важливо спати вдо­ма. Якщо у вас кілька «наспаних» місць, використовуйте їх більш-менш рівномірно. Тоді у вас буде два місця, де вам добре спиться.

Усе це пов’язано з таким ці­кавим явищем, як швидкі рухи очей. Фаза швидких рухів очей є вирішальною та найкоротшою під час нашого сну. Можна проспа­ти 10 годин, але якщо протягом цього часу не було фази швидких рухів очима, висипання не буде, відчуття, що ви відпочили, не з’явиться. Це важлива фаза сну, і вона порушується якраз у хворих із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). Якщо ж ця фаза відновлюється, то це ознака того, що лікування є ефективним і лю­дина на шляху до одужання.

— А як бути у наших реаліях, коли люди не можуть або не за­вжди можуть спати вночі, іноді їм доводиться досипати вдень?

— Якщо це пов’язано зі стре­сом, все ж таки спробуйте фізичні навантаження до сну. Інтенсивне фізичне навантаження дозволяє більш ефективно використати час, відведений на сон. Потрібно збе­рігати фізичну активність, працю­вати, відпочивати. Важливим є на­вантаження на м’язи ніг, тому слід рухатися, ходити, присідати тощо.

Дещо раніше Центр громад­ського здоров’я дав ще такі пора­ди, як можна покращити сон:

  • відкласти смартфон та не дивитися в екран принаймні за 30 хвилин до сну;
  • не вживати важку їжу та алко­голь перед сном;
  • не вживати каву за 6 годин до сну;
  • прогулянки та медитації по­зитивно впливають на покращен­ня сну;
  • провітрити приміщення та засинати за невисокої температу­ри повітря в темряві та тиші;
  • намагатися не навантажува­ти себе непотрібними думками в ліжку;
  • лягати спати в один і той же час щодня;
  • виробити свої ритуали при­готування до сну.

Схожі новини