«Захворіти можна і у 7 років, і в 17, і у 70»

В Україні на псоріаз хворіє приблизно 0,47% населення. Це близько 208 тисяч осіб. Псоріаз — не тільки проблема дорослих. Відсоток захворюваності серед дітей становить 0,07%. Почути цей діагноз можна почути й в 7, і в 17, і в 70 років. Псоріаз — хронічна хвороба, а тому невиліковна. Утім, її можна успішно контролювати.

Чим небезпечний псоріаз, які ускладнення може давати та як пацієнтам, що живуть з цією недугою, досягти тривалої ремісії, розповіла лікарка-дерматовенеролог Валентина Радюк, одна з учасниць конференції для пацієнтів, організованої Українською національною асоціацією псоріазу.

Пацієнти часто запитують медиків: «Якщо у мене псоріаз, чи означає це, що у моїх дітей він також буде?» Але однозначно не на це запитання не відповість жоден лікар. За статистикою, у 40% пацієнтів з псоріазом є родичі, які страждають на те ж захворювання. Вчені ідентифікували кілька генів, які роблять людей більш схильними до появи псоріазу, проте наразі не існує генетичного тесту, провівши який, можна було б достеменно спрогнозувати, чи розвинеться це захворювання конкретно в цієї людини.

«Існують триґерні фактори, які впливають на появу псоріазу. Один з найбільш розповсюджених — це стрес. Але щоб вам колись поставили цей діагноз, цих пускових механізмів недостатньо. Потрібно, щоб була ще причина, тобто генетична схильність», — пояснює лікарка.

Для діагностики хвороби лікарю достатньо вислухати скарги пацієнта, зібрати анамнез (які захворювання були в людини та її найближчих родичів) та оглянути хворого з допомогою цифрового дерматоскопа — не тільки місце локалізації потенційної псоріатичної бляшки, а й усе тіло. Але в деяких випадках, щоб остаточно підтвердити діагноз, потрібно провести біопсію — взяти шматочок шкіри та вивчити його під мікроскопом.

Зазвичай псоріаз буває на згинах (ліктях, колінах) та волосяній частині голові. Зустрічається також інверсний (дзеркальний) тип, коли зміни локалізуються в паху та пахових ділянках.

Псоріаз — це не тільки висип на шкірі, який викликає свербіж чи завдає психологічного дискомфорту людині, бо шкірну проблему видно візуально. Це — серйозна хвороба, яка вимагає комплексного підходу.

Захворювання, які можуть приєднуватися до псоріазу:

• псоріатичний артрит;
• увеїт (запалення судинної оболонки ока);
• метаболічний синдром (порушення обміну речовин);
• цукровий діабет 2-ого типу;
• запальні захворювання кишківника;
• серцево-судинні захворювання;
• хвороби нирок;
• психоемоційні порушення тощо.

Псоріатичний артрит розвивається у трьох пацієнтів з 10. Частіше у віці від 30 до 50 років (але буває й раніше, навіть у підлітків) та «вистрілює» зазвичай через 7−10 років після появи перших шкірних симптомів.

У парі з псоріазом часто йде також метаболічний синдром, який своєю чергою пов’язують з підвищеним ризиком розвитку цукрового діабету й серцево-судинних захворювань. Його ознаками є підвищений рівень глюкози в крові, надлишкова вага та гіпертонічна хвороба.

Впливає псоріаз і на психоемоційний стан. У людей з цією недугою у 1,5 раза частіше присутні симптоми депресії. У 20−50% хворих спостерігається підвищена тривожність. Виникає замкнуте коло: стрес викликає загострення псоріазу, а загострення захворювання — стає причиною стресу.

«Псоріаз — хронічне захворювання, яке можна успішно тримати під контролем. Ремісія може тривати роками. У вагітних та підлітків її можна досягти завдяки гормональній перебудові організму, але, — наголошує фахівчиня, — буває, що тоді, навпаки, псоріаз прогресує. А от магічної таблетки, випивши яку можна бути певним, що хвороба більше не повернеться, не існує. Ось чому треба завжди повинні перебувати на зв’язку зі своїм лікарем».

Коли потрібно звернутися до лікаря

1. При загостренні стану. «Не потрібно думати, на які ліки вам переходити, які мазі шукати, розпитувати по знайомих, а потрібно звернутися до лікаря, який призначить відповідне лікування», — каже Валентина Радюк.
2. При появі нових симптомів. Коли, наприклад, у вас були прояви на шкірі, а тепер почалося з’являтися щось на нігтях. Або, скажімо, почали турбувати суглоби.
3. Ви проходите терапію, але ваш стан не змінюється, захворювання не регресує або вам, навпаки, стало гірше. У таких випадках необхідно звернутися до лікаря для корекції лікування.
4. При порушеннях психоемоційного стану.

Призначення терапії при цій хворобі вимагає не тільки комплексного, а й персоналізованого підходу, адже в кожної людини — «свій» псоріаз. «Якщо вашому другу допоміг якийсь засіб, не обов’язково, що він допоможе вам. Лікування підбирається залежно від типу псоріазу, стану пацієнта та його потреб. Тож не варто займатися самолікуванням й думати, що вам «допоможе те, що допомагає всім», — наголошує дерматовенерологиня.

Як контролювати хворобу:

• не нехтуйте зволоження шкіри. Застосовуйте емоленти (зволожувальні засоби) щодня. Це забезпечить не тільки косметичний, а й лікувальний ефект;
• пам’ятайте про вчасний візит до лікаря. Навіть якщо ви перебуваєте в ремісії, ви повинні стежити за своїм станом;
• уникайте зайвого емоційного перенапруження. Зрозуміло, що ми не можемо не нервуватися, особливо тепер. Але псоріаз на це реагує різко. Тож беріть свої емоції під контроль;
• уникайте травматизації шкіри. На травмованих ділянках може з’явитися псоріатична бляшка (висип);
• не критикуйте свій стан.