Лікар може відвідати пацієнта вдома. За умови, що той – лежачий

Польща, яка прийняла найбільшу кількість біженців з України, ухвалила спеціальний закон, який гарантує українцям, що знайшли тут тимчасовий прихисток, безплатну медичну допомогу – нарівні з громадянами РП. Це створює велике навантаження на місцеву систему охорони здоров’я, яка ще не встигла оговтатися від колосальних видатків на боротьбу з пандемією Covid-19. Попри це, поляки досить непогано справляються з новим викликом, і усі вимушені переселенці, які потребують медичної допомоги, її отримують. Як функціонує служба здоров’я у Польщі та наскільки відрізняється від української?

Про сімейних лікарів

Як і в Україні, в Польщі кожен пацієнт мусить вибрати сво­го сімейного лікаря та уклас­ти з ним декларацію. Дітей до 8 років консультує-лікує-ске­ровує на обстеження педіатр. Сімейний лікар, терапевт і пе­діатр називаються «лікарями першого контакту». Змінюва­ти такого лікаря можна двічі на рік. Якщо змінити втретє, до­ведеться сплатити 80 злотих. Звісно, якщо у людини немає на це поважної причини. На­приклад, вона переїхала в інше місто або її лікар пішов на пен­сію чи ліквідували саму поліклі­ніку. Тоді платити не треба.

У Польщі немає єдиної сис­теми обміну медичною доку­ментацією, але так само, як і в нас, відписуватися від одного лікаря, щоб «прописатися» в ін­шого, не потрібно.

Про медичні заклади

В Україні медичну допомо­гу можна отримати у поліклі­ніці або амбулаторії загальної практики – сімейної медицини. У разі підозри на вивих чи пе­релом, укус кліща тощо люди звертаються у травмпункт. За більш серйозних проблем зі здоров’ям – викликають «швид­ку» або самостійно добираються до найближчої лікарні. У Польщі система охорони здоров’я пра­цює трохи по-іншому.

Між поліклінікою та відділен­нями екстреної допомоги є про­міжна ланка – нічна та святкова охорона здоров’я. Допомогу тут надають з 18.00 до 8.00 щодня і цілодобово у вихідні та святко­ві дні, як на місці, так і з виїздом додому або телефоном: прово­дять медичні консультації, ви­писують електронні рецепти та лікарняні, дають скерування на тестування на Covid-19. По­ляки активно користуються та­кою опцією, якщо погіршення самопочуття припало на неро­бочі години. Бо якщо не стікає­те кров’ю, у відділенні екстреної допомоги на лікаря доведеть­ся прочекати кілька годин, і не факт, що вас не «відфутболять» назад на первинну ланку. Лікар­ня – лише на випадок реальної загрози життю чи значної шкоди здоров’ю, і лише до таких паці­єнтів приїздить «швидка». Якщо у вас рвана рана голови або зламане зап’ястя, до хірурга чи травматолога будете добирати­ся самі. Лікар може прийти до­дому до хворого у виняткових ситуаціях. Наприклад, до пара­лізованого пацієнта.

У Польщі добре розвинута телемедицина. Є кілька номе­рів, за якими людина може за­телефонувати та отримати кон­сультацію, зокрема українською мовою. Іноді ситуація дозволяє відкласти візит до лікаря на ра­нок або навіть на кілька днів.

Якщо вночі раптово розбо­литься зуб, то полікувати його, найімовірніше, доведеться за свої гроші. Наприклад, у Кракові є дві цілодобові стоматологічні поліклініки, і обидві – приватні. Найпростіша пломба коштува­тиме 300 злотих (понад 2000 гривень). Це не враховуючи вартості самого огляду та зне­болення. Щоб отримати послу­гу безплатно, треба їхати у Тше­буню – у село за 30 кілометрів від міста.

Про черги до вузьких спеціалістів

Аби потрапити до психоло­га, потрібне скерування від сі­мейного лікаря. Але треба бути готовим, що чекати доведеть­ся довго. Звісно, коли лікар ба­чить, що людина схильна до суїциду, то знайдеться «вікно», і такого пацієнта приймуть без черги. Але це, мабуть, єдиний випадок, коли у польській ме­дицині діє правило «поза чер­гою»...

У Польщі на планову опера­цію іноді потрібно чекати рік. Польський пацієнт радіє, коли у квітні йому вдається записа­тися до ендокринолога на гру­день. Дати обрати не може. Якщо якийсь пацієнт із загаль­ної черги не може з’явитися у вказаний день та годину, тоді є шанс потрапити до лікаря швид­ше: якщо людина не хоче чека­ти, звертається у приватну клі­ніку.

Про ліки

В Україні діє програма «До­ступні ліки», завдяки якій паці­єнти з хронічними хворобами можуть отримати життєво необ­хідні препарати безплатно або з незначною доплатою. У Польщі також діє програма з реімбур­сації (відшкодування) вартос­ті ліків. Безкоштовно отрима­ти медикаменти (окремі, не всі) мають право лише вагітні жінки та люди, старші за 75 років.

Також поляки нарікають на «прив’язку» до аптек. Якщо ви, приміром, хворієте на хроніч­ну недугу, вже роками прийма­єте один і той же медикамент і лікар виписав вам рецепт, дій­сний 365 днів, то купувати цей препарат протягом року ви мо­жете тільки в тій аптеці, де при­дбали першу упаковку. Навіть якщо ця аптека суттєво підніме ціни на свій асортимент.

До речі, у Польщі медсестри та акушерки мають право ви­писувати рецепти на ліки, якщо пацієнт потребує продовжен­ня медикаментозного лікуван­ня, яке призначив лікар. Але та­кож можуть виписувати рецепти на окремі препарати самостій­но. Наприклад, на антибіотики.

Про допомогу пацієнтам з психічними розладами

У Польщі вже років з 20 не­має окремої «швидкої» для паці­єнтів із психічними розладами. На виклик приїжджає «звичай­на». Людину не можуть госпіта­лізувати проти її волі – за винят­ком ситуацій, коли через свій психологічний стан вона може становити небезпеку для ото­чення. Рішення про госпіталіза­цію приймає лікар, після того, як огляне хворого. За замовчуван­ням не підлягають госпіталіза­ції пацієнти в стані алкогольно­го сп’яніння.

Про «швидкі»

Бригада швидкої медичної допомоги складається пере­важно з парамедиків і медсес­тер. Наприклад, Краків обслу­говує 46 бригад «швидких». Із них тільки у п’ятьох є лікарі. Причина – дефіцит у Польщі лі­карів як таких. На парамеди­ка тут вчаться три роки, а далі – постійні курси-стажування. Якщо порівнювати з іншими країнами Європи, у Польщі па­рамедиків допускають до ви­конання найбільшої кількості медичних маніпуляцій, і це па­рамедик вирішує, підлягає па­цієнт госпіталізації чи ні.

На виклик завжди приїздить та «швидка», яка географічно перебуває найближче до паці­єнта і везе його до найближчої лікарні. За винятком ситуацій, коли хворий потребує спеціа­лізованої допомоги, яку можуть надати лише у конкретній лі­карні. Медики «швидкої» не ви­писують рецептів та скерувань до вузьких спеціалістів і не да­ють таблеток. Усі ліки – у вигля­ді ін’єкцій.