«Офіційну кількість померлих від Covid-19 в Україні треба множити як мінімум на два»

Доктор фізико-математичних наук, заступник директора Інституту проблем математичних машин та систем Національної академії наук України Ігор Бровченко керує робочою групою, яка проводить математичне моделювання подальшого розвитку епідемії Covid-19: оцінює поточну ситуацію і прогнозує, як будуть розвиватися події впродовж наступних кількох тижнів.

— У суботу-неділю, у державні свя­та традиційно виявляють менше за­хворілих, і менше людей помирає. Це можна було пояснити тим, що у неробочі дні лабораторії і патологоанатомічні бюро не працюють на по­вну потужність?

— Статистику, яка оприлюднюється щодня, не можна сприймати буквально. ПЛР-тести — це одна статистична база. Є база з оприлюдненими випадками, тобто людьми, яким уже поставили діагноз, і дані цих двох баз можуть не збігатися. Є ще дві бази даних — з госпі­талізації і смертності. Відомо, коли лю­дина звернулася по медичну допомогу, звідки вона, скільки їй років, чи були у неї якісь супутні захворювання, коли їй зробили тест, коли госпіталізували і коли вона померла… Зрозуміло, це все будуть різні дати.

Потім, коли зберемо дані щодо всіх випадків хвороби й смерті, зможемо ре­троспективно подивитися: а коли ж на­справді у нас був пік захворюваності, коли ж насправді найбільше людей по­мирало. Загалом, у піковий період най­більш швидку й адекватну інформа­цію про ситуацію із захворюваністю на Covid-19 давала статистика позитивних ПЛР-тестів.

— Ви говорите про це у минулому часі. Я правильно зрозуміла: пік ми вже пройшли?

— Якщо подивимося на кількість пози­тивних ПЛР-тестів, то ми пройшли його приблизно 28 жовтня. Пік був високим і чітким — тоді за день (зараз ідеться про часовий діапазон 28−30 жовтня) прово­дилося понад 33 тисячі тестів і виявляло­ся понад 26 тисяч нових випадків. Оскіль­ки обробити такий масив інформації не встигали, то пік кількості нових випадків був пологим і більше нагадував плато.

— Дуже часто посадовці, які розпо­відають про Covid-ситуацію в Україні, послуговуються фразою «ми вийшли на плато». Так узагалі можна говори­ти?

— Плато у нас не було — у нас був пік. На деяких графіках, особливо на графіку щоденних госпіталізацій, він і справді ви­глядав як плато. Але тільки через те, що у нас була перевантажена медична сис­тема і просто не могли госпіталізувати більше. Якби у нас потужності системи були більшими, то й показник добових госпіталізацій був би більшим, і це плато виглядало би по-іншому.

— Аналізуєте ситуацію із Covid-19 в інших країнах?

— Без сумніву. Це корисна для нас ін­формація. За останній місяць ми від­стежували, що відбувається у Румунії, Болгарії і Молдові. Структура їхнього на­селення схожа на нашу, і рівень вакцина­ції також схожий.

Під час попередньої хвилі ми орієнту­валися на Польщу, бо за динамікою вона була схожа на нашу країну. Цього разу не так, тому що у Польщі більше людей вак­цинувалися і зробили це ще влітку, до по­чатку росту захворюваності.

Те, що зараз відбувається у нас, дуже схоже на те, що відбувається у Румунії. Вони також пережили пік захворюванос­ті наприкінці жовтня і вже пройшли пік смертності. Ми такого самого очікуємо в Україні найближчими днями або тиж­нями.

— Але чому є такий розрив: минуло три тижні, а смертність все ще не па­дає?

— Бо люди захворіли три тижні тому, а помирають лише зараз. Скільки і коли насправді помирало, ми зрозу­міємо лише через кілька тижнів, коли будемо мати дані, коли саме наста­ла смерть.

Є ще такий важливий показник, як надлишкова смертність. Статистика смертності з усіх причин подається з іще більшою затримкою — приблизно на місяць. Ми, наприклад, знаємо, що 25 жовтня в Україні померло близько 3 ти­сяч людей з усіх причин, при тому, що нормальний, середній показник смерт­ності у жовтні — 1,6 тисячі осіб. Бачи­мо, що цього дня померло на1,4 тисячі людей більше, ніж зазвичай. Водночас, якщо подивимося на статистику смерт­ності від Covid-19, то цього дня померло 734 особи. Тобто вже відомо, що напри­кінці жовтня від ускладнень коронаві­русної хвороби помирало щонаймен­ше вдвічі більше людей, ніж це подавала офіційна «ковідна» статистика.

Пояснення цього просте: у статистику потрапляють тільки ті люди, які отрима­ли позитивний ПЛР-тест. А якщо людина померла вдома, без тесту, то навіть якщо їй поставлять посмертний діагноз, вона у статистику не потрапить.

— Виходить, офіційна статисти­ка не відображає реальної картини смертності і жертвами хвороби стало не понад 80 тисяч українців, а 160 ти­сяч як мінімум?

— Офіційна статистика з реальною кількістю померлих не збігається майже у всіх країнах. У розвинутих — менше, у менш розвинутих — більше. В Україні (ми так приблизно оцінюємо) офіційну «ко­відну» статистику треба множити на 2. У Росії, кажуть, треба множити на 4−5. У Польщі — на 1,6.

— Так само не виявляють багато людей з легким перебігом ковіду, і вони не потрапляють у статистику но­вих випадків…

— Наприкінці серпня МОЗ провело се­рологічне дослідження щодо кількості людей з антитілами до коронавірусу. На­міряли, що близько 40% населення Укра­їни вже перехворіло на Covid-19. Якщо порівняти з тією кількістю, яка офіційно була виявлена, то виглядає на те, що офі­ційні цифри треба множити на 5−6. Тоб­то якщо у нас є 3 мільйони захворілих, то насправді це приблизно 18 мільйонів. Для колективного імунітету цього ще не досить, але до цього додаються вакци­новані плюс багато хто ще перехворіє до кінця цієї хвилі. У мене, наприклад, вже не залишилося знайомих, які б не були щеплені або не хворіли.

— Новий рік та Різдво зустрінемо з низькою захворюваністю?

— Епідемія має таку природу, що, най­імовірніше, наступні кілька місяців у нас буде спад. Але у лютому-березні по­чнеться нова хвиля. Наскільки тяжкою і тривалою вона буде, дуже залежить від того, які будуть штами, як мине вакци­нальна кампанія і якою буде погода.

— Ви налаштовані оптимістично чи песимістично?

— Якщо у нас у такому ж темпі буде йти вакцинація і не буде нових мутацій, які будуть швидко поширюватися (а поки що такої інформації немає, бо, наприклад, про «Дельту» в Індії ми дізналися ще у квітні), то можна очікувати, що наступна, весняна хвиля, буде не такою небезпеч­ною, як зараз.

Читайте також: «Зволікають зі зверненням по медичну допомогу і не вакцинуються»