Від банку — до закладу громадського харчування

Збудували будинок № 12 у 1911−1913 роках як чиншову (прибуткову) кам’яницю на замовлення банкіра, власника нерухомості Мойсея Рогатина. Відомий польський архітектор Роман Фелінський спроєктував її у стилі пізньої сецесії, поєднаної з елементами, притаманними українській, вірменській та готичній архітектурі.

«Фішкою» скульптурного оздоблення є фігури двох лицарів, що тримають геральдичний щит, розташовані на наріжнику будинку. На щиті раніше можна було побачити ініціали Романа Фелінського. Лицарів, а також барельєфи з фігурами ангелів і демонів на стінах будинку — роботи скульптора Тадеуша Блотницького. Будову вінчає висока башта.

У міжвоєнний період у цьому будинку також був фінансовий заклад — банковий дім Якоба Уляма. У лівому крилі кам’яниці, з боку вулиці Костюшка, на першому поверсі містилася елітна кав’ярня. Вона кілька разів змінювала назву — «Лувр», «Ренесанс», «Рітц». Інтер’єри там були оформлені за ескізами Романа Фелінського, їх прикрашали великі алегоричні полотна польського живописця, графіка Фелікса Вигживальського.

Перед початком Другої світової війни у будинку містилися також пансіонат «Каштелянка», страхове товариство «Пласт», львівська філія італійської страхової компанії.

У радянські часи будинок став звичайним житловим, а «харчовий напрям» першого поверху продовжився. У 1950-их роках тут була дієтична їдальня № 9, у 1960−1970-их роках — популярне серед студентів кафе «Веселка». У 1970−1990-их роках тут функціонував один із найбільш фешенебельних ресторанів Львова — «Фестивальний». Колись тут «фестивалили» по повній програмі… Тут була жива музика, зокрема співав відомий львівський вокаліст Валерій Дусанюк.

Облаштовуючи «Фестивальний», дбайливо зберегли близько 80% оригінального інтер’єру та меблів ресторану «Ренесанс». А у 1992 році знімальна група режисера М. Ільїнського зі студії імені О. Довженка знімала тут художній фільм «Ціна голови». Як пише сайт «Фотографії старого Львова», через це «ресторан отримав додаткову популярність, не зважаючи на те, що фільм не здобув шаленого успіху».

У 2005 році приміщення ресторану купили власники київської мережі. І незабаром тут відкрили перший у Львові ресторан української національної кухні «Пузата хата». «Стильні дерев’яні панелі, що прикрашали інтер’єр майже 90 років, було зірвано, і в модерністичній кам’яниці влаштовано псевдоетнічний інтер’єр зі стилізованими стріхами, підкреслений грубими дерев’яними меблями, а під фігурами середньовічних лицарів на фасаді розташована яскрава кругла емблема підприємства», — пише Центр міської історії.

2005 року колишній начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Андрій Левик через це подавав до суду на київську компанію, але програв справу. «Пузата хата» працює у сецесійній кам’яниці й досі… Також у цьому будинку містяться Шевченківський районний суд, магазини.