Майстерня Розвадовського і місце атентату Лемика

Будівля, в якій у той час міс­тилося радянське консульство, має назву Вілла Розвадовського і розташована на вул. Котлярев­ського, 27 (тоді — вул. Набеляка, 22). Вілла у стилі сецесії спору­джена у 1905−1906 рр. за проєк­том будівничого Едмунда Жихо­вича, повідомляє Центр міської історії. Вирізняється динаміч­ною композицією архітектурної маси, модельованої виступами невеликих ризалітів, силуетами фронтонів та вежечки, вікнами різної форми, а також оригіналь­ною трикутною конфігурацією плану. Пам’ятка архітектури міс­цевого значення.

Вілла належала відомому польському художнику Зиґмун­ту Розвадовському. Це живопи­сець-баталіст, який викладав у Державній промисловій шко­лі (нині Львівський державний коледж декоративного і ужит­кового мистецтва імені Івана Труша), інформує Haidamac.org.ua. Передусім відомий як співавтор «Рацлавицької пано­рами», яка довгий час експо­нувалася у Стрийському пар­ку, а після Другої світової війни була вивезена до Вроцлава. Ін­шим його відомим полотном є панорама «Битва під Грюн­вальдом» у співавторстві з Та­деушем Попелем, присвячена 500-літтю цієї історичної події. У 1906−1912 роках тут ще міс­тилася майстерня українського художника-графіка Антона Пи­ліховського.

Консульство срср там було від 1927 року й до початку Дру­гої світової війни (1939 р.). Спо­чатку установа сприяла розши­ренню економічних, наукових та культурних зв’язків між роз­діленими кордоном частина­ми України. Через консульство частково фінансувалися Науко­ве товариство імені Шевченка у Львові, українські школи, ор­ганізовувалися поїздки укра­їнських істориків, літераторів і музикантів до Харкова та Киє­ва. Але ці програми дуже швид­ко згорнулися, і консульство почало відігравати роль пропа­гандистської машини та засобу прикриття агентів радянських спецслужб. Уже у 1929 році львівське студентство провело під консульством демонстра­цію проти репресій у радянській Україні, у вікна установи жбур­ляли каміння.

У 1932−33 роках у радян­ській Україні саме був розпал Голодомору, організованого більшовицькою владою. Орга­нізація українських націоналіс­тів ухвалила рішення здійсни­ти атентат (умисне вбивство з політичних мотивів проти від­повідальних за антиукраїнські дії чиновників). Запланували вбивство радянського консу­ла Голубова з метою привер­нути увагу світу до Голодомо­ру. Вчинити атентат зголосився 18-річний студент першого курсу природничого факульте­ту Університету Яна Казимира Микола Лемик. Він мав прибу­ти до консульства під виглядом громадянина, який хоче виїха­ти в радянську Україну на на­вчання за запрошенням се­стри, вбити консула, а потім добровільно здатися польській поліції з тим, щоби гучним су­довим процесом привернути увагу світу до злодіянь радян­ської влади проти українсько­го народу.

Однак Лемик помилково за­стрелив не Голубова, а началь­ника канцелярії Олексія Май­лова, який вийшов до нього з консульства. Юнак не знав, як виглядає консул, і про те, проти кого здійснив атентат, він дізна­вся лише на суді. Але Майлов був не просто начальником кан­целярії, а агентом спецслужб, який прибув до Львова за осо­бистим розпорядженням ста­ліна для контролю за реакцією українських політичних орга­нізацій на Голодомор у радян­ській Україні.

Після 1939 року в цьому бу­динку містилися різні установи. Донедавна там було відділення УЗД та стоматологічний кабі­нет. У жовтні 1993 року, до 60-ї річниці здійснення атентату, на фасаді вілли було урочисто від­крито меморіальну таблицю.

Та ось уже декілька років цей будинок виставлено на продаж. Оголошення про це можна зна­йти на різних сайтах агенцій не­рухомості. Так, у 2020 році се­микімнатний будинок площею 300 кв. метрів з земельною ді­лянкою у 300 соток продавали за один мільйон 300 тисяч до­ларів. Рієлтори приваблюва­ли покупців тим, що тут можна зробити круте тематичне кафе чи ресторан…