Кров Нельсона та інші напої

У 1805 р. британський адмірал Гораціо Нельсон загинув під час Трафальгарської битви біля берегів Іспанії. Простих моряків ховали, скидаючи прямо в море, однак тіло адмірала належало відвезти назад в Англію і поховати офіційно.

Щоб тіло не зіпсувалося, помічник капітана помістив його в бочку з ромом, наказавши припинити видачу рому команді. Однак коли корабель досяг порту, і чиновники відправилися по тіло Нельсона, в діжці рому зовсім не було. Незважаючи на відмінний смак (у всіх сенсах), команда всю дорогу потайки попивала ром. Після цього морський ром стали називати «Кров'ю Нельсона».

Найбільший в історії коктейль приписують англійському верховному адміралу Едварду Расселу. У 1694 році він влаштував гулянку для офіцерів, на якій алкоголь подавали прямо з фонтана в саду.

У чаші фонтана на невеликому дерев’яному каное плавали бармени і наповнювали келихи гостей. Більше того, вони працювали короткими змінами по 15 хвилин, щоб не сп’яніти від парів і не звалитися за борт. Гулянка тривала цілий тиждень, і лише зрідка переривалася під час дощів, коли над фонтаном натягали тент, щоб вода не розбавила пунш. Веселощі тривали доти, поки фонтан повністю не випили.

У 1609 р. англійський мореплавець на голландській службі Генрі Хадсон відправився на Захід, утретє намагаючись знайти легендарний Північний морський шлях. Загроза бунту на кораблі змусила його відхилитися на південь і пристати до суші. Моряків зустріли індіанці племені Делавар.

На знак добрих намірів Хадсон пригостив вождя бренді, після чого той незабаром відключився. Прокинувшись наступного дня, вождь попросив Хадсона ще трохи бренді для інших членів племені. Відтоді індіанці називають цей острів Manahachtanienk («Веселий острів»).