Сестер змушували народжувати від братів, здоровим близнюкам пересаджували органи…

Не так давно мені довелося побувати у страшному таборі смерті Аушвіц. Ми приїхали в Освенцім (Польща) на світанку, коли вранішній туман ще не розсіявся над коліями, по яких йшли ешелони зі смертниками. У тупику хтось символічно між шпалами увіткнув білу троянду. Бо звідси ступала смерть.

Понад 20 тисяч жертв щодня

Нацистський концтабір смерті Аушвіц (Біркенау) більшість називає Освенцім, адже збудували його саме біля цього польського міста. Він був створений за наказом рейхсфюрера С С Генріха Гіммлера й існував із кінця травня 1940 до січня 1945 року. За цей час катівню пройшло близько півтора мільйона людей. Такі офіційні цифри. Неофіційні ж коливаються від 900 тисяч до… 9 мільйонів!

Сюди залізницею доправляли в’язнів з усієї окупованої Європи. Людей вивантажували і відправляли на огляд до лікарів. Усіх непридатних до важкої фізичної праці відбраковували — стариків, інвалідів, жінок, малих дітей. І за кілька годин відправляли у… газові камери. Людей переконували, що ведуть їх митися у лазню (приміщення справді було дуже схоже на баню), а далі на них чекає поселення й робота. Тож ті спокійно відкладали усі свої цінності, роздягалися та прямували у душогубку.

Тим часом їхні речі вже сортували ті, кому пощастило більше, — полонені з так званої групи «Канада» (ця країна асоціювалася з великим достатком, тож і тих, хто сортував золото смертників, називали так). Роботи мали багато. Адже відомо, що через газове пекло Біркенау проходило понад 20 тисяч в’язнів щодня!

Євреїв вбивали винаходом… єврея

Одночасно в приміщення запускали по дві тисячі людей. Вони не розуміли, чому в лазні немає води. А потім відчували невимовну нестачу свіжого повітря. Газ «Циклон Б», що вже діяв на їхню свідомість, змушував дертися по головах у надії хапнути зверху кисню. Починалася паніка. Але шансів на порятунок не мав ніхто. За 15−20 хвилин муки закінчувались смертю.

А затим була наруга над мертвими тілами. Адже з трупів знімали обручки та сережки, жінкам обрізали волосся (з нього виготовляли тканину), усім, хто мав золоті зуби, їх цинічно вибивали. І далі відправляли у крематорії. Кажуть, там вогонь не згасав — печі працювали цілодобово.

До речі, хімічну зброю масового ураження «Циклон Б» ще на початку минулого століття винайшов німецький єврей, вчений-хімік Фріц Габер (Нобелівський лауреат!). Його дружина Клара була відомим хіміком. Вона допомагала чоловікові розробляти промисловий метод отримання аміаку з азоту і водню, який врятував Європу від голоду. Але винахід Габера використовували як хімічну зброю масового ураження в роки Першої світової війни. За успішне проведення першої з газових атак хіміку було присвоєно звання капітана німецьких військ. Він страшенно тому тішився. А кохана, коли Фріц одягнув свій капітанський мундир, вийшла в сад і застрелилася.

Габер не знав, що його винахід стане смертельною пасткою для його ж родичів, друзів і навіть колег, адже до часу застосування його в Аушвіці не дожив. Зате після новини, що батьковим газом користуються в таборах смерті, покінчив життя самогубством єдиний син Габерів.

Людей живцем різали, кастрували, заморожували

Коли ступаєш стежками Освенціма, в грудях невимовно калатає серце. А в уяві зринають сумні картинки та образи з відомого фільму «Список Шиндлера». Як сильно режисер передав драму євреїв! Але насправді все відбувалося ще страшніше. Підтвердження цьому — свідчення тих в’язнів, які вціліли у цій фабриці смерті. І знахідки, що нині розміщені у музеях Аушвіца. Дивитися на них моторошно, люди зі слабкими нервами непритомніють просто у залах (до карантину сюди приходило близько 70 тисяч відвідувачів щомісяця).

А там — гори дитячих черевичків, ніжки з яких «вислизнули» у камеру смерті, сотні протезів та милиць, тисячі окулярів і тони волосся, яке фашисти так і не встигли віддати на переробку. А ще фото — страхітливі, але справжні. За кожним з них залишилися тисячі важких, нещасних доль…

Лишились тут згадки і про ще одну групу в’язнів, яка не відразу потрапляла у печі. Це карлики, вагітні жінки, близнюки… Над ними проводили шокуючі експерименти. Зокрема, доктор Джозеф Менгеле. Їх живцем різали, спалювали, кастрували, позбавляли зору, заморожували. Близнюкам пересаджували органи один одного — і спостерігали, як вони приживатимуться, сестер змушували вагітніти від братів, новонароджених морили голодом, аби побачити, скільки часу ті протягнуть без їжі… Чим закінчувалися генетичні експерименти цього доктора, страшно уявити. Його ім’я проклинали ті, над ким він знущався. Цікаво, що Менгеле, якого прозвали «янголом смерті», не поніс жодного покарання за свої злочини. Він дожив до старості й помер під час відпочинку в Бразилії — серце зупинилося, коли насолоджувався купанням в океані.

Німців змушували руками викопувати жертв нацистів

Мерли від виснаження та хвороб й в’язні робочого табору. Їх щодня гнали через ворота з написом «Праця робить вільним». Тудою пройшли сотні тисяч — євреї, поляки, українці…

Освенцім визволили на початку 1945 року. 27 січня в місто зайшли війська Першого українського фронту. У концтаборі вони застали 7600 смертельно хворих в’язнів (58 тисяч, які могли йти, німці погнали за собою), підірвані крематорії та газові камери. Пізніше совєти використали Аушвіц під радянський спецтабір. Й чимало з тих, хто визволяв, пізніше став його полоненим.

Американці після війни розпочали процес примусової денацифікації німців. У кінотеатрах постійно крутили фільми про звірства прихильників фюрера. Хто не був на сеансі — позбавляли продуктових карток. Німців возили на екскурсії по концтаборах. А ще — змушували голими руками відкопувати тіла приречених фашизмом на смерть.

Це стало великим уроком для наступних поколінь. І сучасні німці возять в Аушвіц на екскурсії дітей. Аби ті не повторювали страшних помилок своїх прадідів.

Освенцім (Польща)

Фото автора та з відкритих джерел