Передплата 2024 ВЗ

Від госпісу до пологового

124-літнім будівлям повертають первісне призначення.

У районі Привокзальної, між вулицями Городоцькою і Героїв УПА, величезний квартал займають колишні корпуси флагмана радянської економіки — Львівського заводу телеграфної апаратури. Серед сучасних “коробок”, які вже встигли переобладнати під інші заклади, виділяються кілька гарних історичних будівель. Історією цих приміщень цікавилася журналіст “ВЗ”.

Госпіс

До кінця XIX століття велика ділянка навпроти залізничного двірця була зайнята старим Городоцьким цвинтарем. Після епідемії холери у другій половині ХІХ століття цвинтар ліквідували — згідно з концепцією винесення місць поховання за межі Львова. Територію почали забудовувати житловими і громадськими спорудами. Однак залишки цвинтаря були тут ще до 1930-х років. Меценат Антоній Білінський викупив територію великого кварталу між нинішніми вулицями Смаль-Стоцького, Героїв УПА, Федьковича та Городоцькою. (Згорьований волинський магнат вирішив зайнятися благодійністю, бо перед тим втратив дружину Валерію та доньку Адель, яка померла у шістнадцять років від невиліковної хвороби). 1891 року тут починається будівництво “Закладу для невиліковно хворих та виздоровлюючих християн імені Антонія і Валерії Білінських”.

За будівництво тодішнього госпісу взялися відома фірма українця Івана Левинського та команда знаних архітекторів. З побудовою перших корпусів у 1893 році заклад розпочав роботу. Загалом комплекс із чотирьох лікувальних корпусів, адмінкорпусу, каплички і моргу, які розташовувалися в мальовничому парку, будували до 1897 р. Найбільша кількість хворих була тут у 1937 році — 52 особи. Ансамбль виконано в еклектичному поєднанні романської та готичної архітектури, використано новинку — профільну цеглу. Поєднання у декорі світло-жовтої та темно-охристої цегли створює особливу ритміку фасадів, ґрунтовану на традиціях українського мистецтва.

Завод

Як розповідає мистецтво­знавець Тамара Злобіна, яка вивчала історію Львівського заводу телеграфної апаратури, після «визволення» у 1939 році й перипетій Другої світової війни, за планом “сталінської п’ятирічки” у Львові було передбачено будівництво заводу телеграфної та телефонної апаратури. Готовий завод разом з обладнанням, верстатами і спеціалістами десятками залізничних вагонів перевезли до Львова із Саратова. Завод запрацював у місті Лева 1946 року. Виробничі території розширювалися за рахунок навколишньої забудови. Першою продукцією були трансляційні апарати. У 1950-60-ті роки ЛЗТА став одним із гігантів радянської промисловості з усіма відповідними атрибутами — державними нагородами, перемогами у соцзмаганнях, соціальним пакетом для трудящих.

Разом із побудовою новітніх корпусів заводу будівлі лікарні Білінських вписують у заводський простір. Деякі використовують як цехи, в одному розташовують заводський медпункт. Розширюють сад, де створюють фонтани, висаджують нові дерева, клумби. Усе це щедро прикрашають фресками, мозаїками, малою пластикою та агітматеріалами (стендами, дошками пошани, портретами радянських вождів).

Із розпадом Союзу Львівський завод телеграфної апаратури, як й інші промислові гіганти, почав розвалюватися. У 1994 році його перетворено з державного підприємства на акціо­нерне товариство. У 1996 році — приватизовано. За цей час керівництво ЛЗТА неодноразово змінювалось, однак підприємство не вдалося вивести з кризи. 2002 року АТЗТ «Укрпромтелеком» придбало на аукціоні пакет акцій ВАТ «Львівський завод телеграфної апаратури» (77,82%) — безперспективного, відсталого підприємства з величезними заборгованостями із зарплати.

Приватний пологовий будинок

Останніми роками старі корпуси госпісу Білінських стояли закриті. На деяких почав нищитися декор із цегли. На фасадах з’явилося оголошення “Оренда”. Однак нещодавно ці корпуси викупила одна із приватних медичних клінік. Як розповіла на прес-конференції гендиректор медичного центру Тетяна Міхнова, у колишньому комплексі шпиталю на вулиці Смаль-Стоцького, 15, планують створити стаціонарне відділення. За кілька років тут з’являться приватний стаціонар та пологовий будинок. Старі споруди відреставрують. У новому закладі будуть такі підрозділи: лапароскопічна гінекологія та урологія, акушерство, отоларингологія, ендоскопія, проктологія, мамологія та сучасна CAT-лабораторія. Передбачено власний підрозділ із транспортування хворих.

«Хоча комплекс не є пам’яткою архітектури, він має історичну цінність, — зазначила на прес-конференції архітектор архітектурного бюро «Зелемінь» Наталія Зінчук. — Зараз проходить процес передпроектних досліджень. Хочемо зберегти зовнішній вигляд споруд та відновити паркову зону. В експлуатацію споруду заплановано передати через 2,5 року».

Схожі новини