У Тараканівському форту досі шукають «генератор часу»...
Велична фортифікаційна споруда на Рівненщині потроху стає туристичною перлиною.
Чи є у вас перелік запланованих подорожей? У мене він є. Значна його частина українські цікавинки. Ми з моєю подругою Бернадеттою уже два роки збиралися відвідати туристичну перлину Рівненщини — Тараканівський форт. І от нарешті вибралися...
Подорожувати вирішили “дикунами”, з рюкзаками і наметом на два-три дні. Переповнена електричка Львів-Здолбунів. Їдемо майже три з половиною години. За словами всезнаючого Google, шлях від Дубна до форту можна подолати не більш ніж за годину. Чи то через рішення йти навпростець повз колії, чи то через важкі рюкзаки, ми діставались до форту близько двох з половиною годин.
Отруйного борщівника на цій дорозі дуже багато, тож для подорожі раджу обирати закритий одяг. Ми довго плутали. «Сусаніне, — докоряла Бернадетта, — куди ти нас завів?». Тараканівський форт, прихований лісовим масивом, не поспішав відкриватися очам... Воно й не дивно, адже на початку ХХ століття тут спеціально висаджували... ліани, для маскування оборонного комплексу.
І от нарешті з-поміж хащів випірнули мури величної споруди. Пройшовши повз потужні зовнішні стіни, входимо у довжелезний тунель, що веде до центральної частини форту. Вражає масштаб — один лише центральний тунель завдовжки близько ста метрів. Особливою є тутешня атмосфера — місцина здається дещо моторошною (ми читали про привидів, які тут “водяться”).
Але потроху до цієї похмурості звикаєш і єдине, що викликає острах, — можливість провалитись у чергову яму. А ще Тараканівський форт — дуже кінематографічне місце, справжнісінький полігон для фото- й відеозйомок. Ми це врахували, захопивши зі собою фотоапарати. Саме тут знімали деякі сцени фільму «Поводир».
Якщо вас не приваблює перспектива досліджувати у форту кожну щілину, закинуті, зруйновані, а подекуди й затоплені приміщення, тоді краще прогулятись тут із компетентним екскурсоводом. Для всіх інших найкращим екскурсоводом стане “Вікіпедія” і ліхтарик, який обов’язково прихопіть із собою. Збираючись сюди, ми детально проштудіювали в Інтернеті легенди, якими обросла ця історична будівля. Це не тільки банальні історії про привидів, яких повно у кожній старій фортеці, а й кімната-пастка, і місце, де німці випробовували секретну зброю… Екстремали можуть спробувати відшукати у підвалах форту захований німцями у часи Першої світової війни генератор часу, за допомогою якого нібито можна підкорити п’ятий вимір. За словами місцевих, генератор досі у робочому стані, через що іноді наелектризовуються стіни і боляче б’ють струмом, особливо під час дощу.
Не можу оминути увагою й нічну пригоду, що трапилась із нами, і на якусь хвилину змусила повірити у те, що у форті повно примар. Десь близько третьої години ночі довкола нашого намету хтось кружляв і бурмотів... Швидше за все, це були звичайні туристи, що, як і ми, вирішили залишитись тут на нічліг. А може, й «генератор часу» переніс двох солдатів з років Першої світової війни у наш час?
Потішило, що форт не потопає у купах сміття, як це буває із деякими старими руїнами. Хоча й досконало чистим його назвати складно — де-не-де невдячні мандрівники залишають пляшки з-під пива, недопалки, навіть одяг, який уже встиг перетворитися на ганчірки і «прикрашає» тепер дерева й важкодоступні виступи. Це ж треба його ще туди закинути! Та найбільше страждають стіни споруди від «талановитих художників» і графоманів, яким обов’язково потрібно написати, що «тут були Міша і Віта».
Окрім хорошого настрою й незабутніх вражень, потішила й невелика собівартість поїздки. За два дні ми витратили трохи більше трьохсот гривень — із урахуванням плівки до старенького «Зеніта» (64 гривні). Дорога в обидва кінці обійшлась у шістдесят гривень на двох, їжа — близько двохсот. Форт відкритий для відвідувань. Послуги екскурсоводів не б’ють по кишені — розраховуйте на 100-150 гривень за групу до п’яти людей. Тож збирайте рюкзак, адже в Україні є на що подивитись!
Фото автора
Довідка «ВЗ»
Тараканівський форт — оборонна споруда, зведена 1890 року для оборони західних рубежів Російської імперії. Назва форту походить від назви розташованого неподалік селища Тараканів. Інша назва споруди — Дубенський форт-застава. 1915 року форт захопили австрійські війська, але 1916-го, під час Брусиловського прориву, він був відвойований російською армією. Того ж року, після обстрілу російською артилерією, почалось поступове руйнування форту.
