18-річний побожний єврейський юнак, 19-річна лесбійка, 4-річна глуха дитина...

24 особистості Біллі Міллігана – найвідомішої в історії людини із діагнозом «множинна особистість».

Голлівудський актор Леонардо Ді Капріо (“Титанік”, “Вовк із Волл-Стріт”, “Легенда Х’ю Гласса”) нині знімається у психологічній драмі “Переповнена кімната”, де йому доведеться втілити на екрані один із найскладніших варіантів множинного розладу особистості. Ді Капріо виконає роль Біллі Міллігана — людини, яка жила 24-ма життями одночасно. Серед його “его” були як жінки, так і чоловіки, абсолютно не схожі один на одного і сформовані як самостійні особистості.

Восьмирічного Біллі зґвалтував вітчим

Вільям Стенлі Мілліган, відомий як Біллі Мілліган, народився 14 лютого 1955 року у Маямі-Біч (США). Мати Міллігана Дороті народила Біллі від єврейського актора-коміка Джонні Моррісона. Біллі був другим сином цієї пари, пізніше у нього і його старшого брата з’явилася ще й сестра. З середини 1950-х років батько Біллі почав багато пити, запустив справи і страждав від депресії, яка у 1959 році привела його до самогубства. Дороті забрала дітей і повернулася у свій рідний штат Огайо, де знову вийшла заміж. Але шлюб цей тривав недовго. Наступним обранцем Дороті став Чалмер Мілліган, за якого вийшла у 1963 році. Вітчима Біллі, який усиновив усіх дітей Дороті і дав їм своє прізвище, пізніше звинуватили у домаганнях до юного Біллі, а також у зґвалтуванні хлопчика, якому на той час було лише вісім років. Біллі з раннього дитинства страждав від роздвоєння особистості. У нього проявлялися три особи — сам Біллі, а також дівчинка Крістен і хлопчик Шон.

Поліцейські вперше зіткнулися з Біллі Мілліганом у 1975 році, коли той був заарештований за озброєний грабіж і зґвалтування. Втім, він був у в’язниці зовсім недовго і вийшов у 1977-му. У тому ж році зґвалтував трьох жінок у кампусі університету Огайо. Його впізнала одна з жертв, переглядаючи поліцейські знімки. Біллі знову заарештували. У його будинку знайшли зброю. Біллі звинуватили у грабежі, зберіганні зброї і трьох зґвалтуваннях. На цей раз термін йому загрожував неабиякий. Адвокат Біллі вирішив будувати захист на психічній неосудності підзахисного, і його скерували на експертизу.

Історія хвороби

Міллігана визнали неосудним (чим створили судовий прецедент) і відправили до клініки на примусове лікування. Під час терапії із об’єднання особистості відкрилися дивовижні подробиці попереднього життя Біллі. Насильство з боку вітчима спровокувало розщеплення особистості. Біллі згадав, як у найстрашніші моменти перед покаранням він раптом зникав кудись і приходив до тями вже після, відчуваючи побої на тілі, але не пам’ятаючи про них. Саме тоді у його мозку з’явився хлопчик Девід, який брав на себе біль. За Девідом пішли інші. 

У свідомості Міллігана “мешкали” двадцять чотири особи. Тринадцять із них були “небажаними”. Після будь-яких проступків їм заборонялося “виходити”. До прикладу, хуліган із Брукліна був учасником крадіжки, за яку Біллі отримав свій перший термін (тоді про його хворобу ніхто не здогадався). Також у списку “небажаних” фігурував Волтер, який весь час намагався втекти у ліс на полювання. “Небажаними” були і глухий чотирирічний малюк, дівчина, яка була одержима бажанням убити віт­чима Біллі, ортодоксальний єврей...

Портрети особистостей Біллі Міллігана

Домінували серед особистостей Біллі Артур і Рейджен. Артур був головним у буденних ситуаціях, а Рейджен — під час небезпеки. Британець Артур більшу частину часу присвячував самоосвіті у бібліотеках. Вивчав медицину, мистецтво, історію, мови. Добре водив машину, проте постійно плутався через правосторонній рух. 

Рейджен володів надзвичайною швидкістю реакції, умів застосовувати техніки східних єдиноборств і “концентрувати силу”, тобто викликати приплив адреналіну, який допомагав йому здійснювати вражаючі речі. Одного разу, коли хтось із тюремної охорони посміявся над малюнком, який лежав на столі, Рейджен вирвав з коренем унітаз і метнув його у стіну так, що той розбився на дрібні шматочки. 

Персонаж на ім’я Томмі був найуспішнішим щодо заробляння грошей. В юності разом з Артуром багато часу проводив у бібліотеках, читав технічні довідники. А ще Томмі був  талановитим художником-пейзажистом. До речі, кілька особистостей Біллі любили малювати: Аллен малював портрети, Денні — натюрморти. 

Величезним сюрпризом стала особистість — дівчина на ім’я Адалана. З’ясувалося, що вона активна лесбіянка, і це саме вона зґвалтувала жінок. 

Найдивнішим відкриттям виявилася остання, двадцять четверта особистість Біллі. Це Учитель, який ніколи ні в що не втручався, але завжди спостерігав за тим, що відбувається. На відміну від інших, спогади яких обмежувалися тільки їхньою власною активністю, Учитель пам’ятав усе. Саме цей персонаж розповів у клініці історію життя Біллі письменнику Деніелу Кізу. Той, своєю чергою, написав документальну біографію “Множинні уми Біллі Міллігана”. Книжка стала бестселером у США.

Після семирічного лікування Біллі Мілліган міг контролювати свою свідомість. Відсотки з книги Кіза допомогли покрити витрати на лікування, і навіть залишилася дещиця, щоб виїхати до Каліфорнії і організувати там свою невелику кіностудію. Журналісти продовжували переслідувати Міллігана, його це дратувало, було кілька позовів про захист особистого життя. У якийсь момент у Голлівуді поповзли чутки про те, що Джеймс Кемерон написав за книгою Кіза сценарій під назвою “Велелюдна кімната”, Леонардо Ді Капріо повинен був грати головну роль, але потім проект заморозили. У той же час студія Міллігана швидко прогоріла, і він розчинився серед інших каліфорнійців, аж поки 12 грудня 2014 року не помер від раку. Смерть Біллі воскресила інтерес кінематографістів до нього.

Особистості Біллі Міллігана

1. Біллі Мілліган — особистість-ядро, той, хто існував до розщеплення. Більшу частину часу “спав”.

2. Артур — британець-інтелектуал, йому близько 22 років. Першим здогадався про існування інших особистостей. 

3. Рейджен Вадасковінич — 30-річний югославський комуніст. Знав сербську. Спеціаліст зі зброї та східних єдиноборств.

4. Аллен — 18-річний художник і музикант-нонконформіст. Єдиний, хто курив.

5. Томмі — 16-річний механік. Спеціаліст із побутової техніки та електроніки. 

6. Денні — 14-річний нервовий хлопчина, який дуже боявся чоловіків. Найчастіше вітчим морально знущався саме з нього.

7. Девід — 8-річний “хранитель болю”. З’являвся кожного разу, коли життя Біллі було пов’язане із фізичним болем.

8. Крістін — 3-річна британська дівчинка. Виникала, коли Біллі не хотів ні про що думати і нічого розуміти.

9. Крістофер — 13-річний хлопчина, який любив грати на губній гармошці. Брат Крістін.

10. Адалана — 19-річна лесбіянка. З’являлася для сексу з жінками.

11. Учитель — об’єднувальна особистість без віку, яка все бачила, чула і розуміла, але ніколи не втручалася.

12. Філ — 20-річний хуліган із Брукліна. 

13. Кевін — 20-річний спільник Філа. Володів аналітичним складом розуму.

14. Уолтер — 22-річний австралієць, який обожнював туризм і полювання. 

15. Ейпріл — 19-річне стерво з Бостона. Мріяла вбити вітчима Біллі.

16. Семюель — 18-річний побожний єврейський юнак. 

17. Марк — 16-річний аутист. 

18. Стів — 21-річний патологічний брехун. 

19. Лі — 20-річний юнак, який обожнював жорстокі розіграші.

20. Джейсон — 13-річний істеричний хлопчик, який голосно кричав, коли відчував несправедливість. 

21. Роберт — 17-річний мрійник. Обожнював читати пригодницьку літературу. 

22. Шон — 4-річна глуха дитина.

23. Мартін — 19-річний нью-йоркський хвалькуватий сноб, який любив розкіш. 

24. Тіммі — 15-річний підліток, до якого приставав гомосексуаліст.

Коментар для «ВЗ»

Богдан КУЛИК — доцент кафедри психіатрії, психології і сексології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

«Множинні особистості» — психогенні розлади, які трапляються дуже рідко. Найчастіше у випадку такого конверсійного чи дисоціативного розладу кожна із особистостей не знає про існування іншої. Один із перших випадків опису «множинної особистості» згадується під час Французької революції у ХVIII столітті. Одна німкеня так перейнялася долею французьких аристократів, які втікали від гільйотини, що періодично ставала то француженкою-аристократкою (вільно розмовляла французькою), то німецькою дівчиною. Одна про одну нічого не знали.

Якщо особистості знають одна про одну, то це частковий дисоціативний розлад. Не чув випадків про більш ніж двадцять чотири особистості (як із Біллі Мілліганом. — Авт.). «Множинні особистості» можуть виникати, коли є якийсь сильний зовнішній поштовх глобальних подій (мігрування, війна, бомбардування, інші сильні особисті переживання), або під час якоїсь серйозної внутрішньої ситуації у сім’ї (мати покидає дитину, насилля з боку членів родини тощо). 

Для лікування таких розладів необхідно виявити причини, що їх викликають. Під час терапії людина має усвідомити ці причини та нейтралізувати сильні емоції, які пов’язані з ними. Якщо не буде якихось нових провокативних, травмуючих факторів, людина може повернутися до нормального стану.