Як Білка і Стрілка космічними зірками стали

55 років тому чотирилапі уперше успішно повернулися з космосу.


19 серпня 1960 року із космодрому “Байконур” здійснили запуск космічного корабля “Супутник-5”, на борту якого перебували собаки-космонавти Білка і Стрілка. Це був перший вдалий запуск у космос живих істот. Основною метою цього експерименту було вивчення впливу факторів космічного польоту на організм тварин, безпеку польоту і благополучне повернення на Землю. 

Їли з автомата і какали крізь трубки...

Білка і Стрілка були дублерами собак Чайки і Лисички, які загинули у катастрофі при невдалому старті корабля 28 липня 1960 року. На 19-й секунді польоту у ракети-носія зруйнувався бічний блок. Ракета впала і вибухнула... У Білки і Стрілки були інші імена. Тварин звали Альбіна і Маркіза, але головком РВСП (ракетних військ стратегічного призначення. — Авт.) Митрофан Недєлін зажадав змінити імена собак з іноземних на російські. Чотирилапі проходили тренування у макеті кабіни корабля. Їх привчали носити датчики і гермошоломи. Для реєстрації тиску кожній тварині ввели під шкіру електроди. Харчувалися тварини зі спеціальних годівниць: автомати-конвеєри двічі на день видавали їм нову порцію тістоподібної їжі з необхідною кількістю рідини. А позаду до космічного комбінезона прикріпили трубку, крізь яку всі відходи потрапляли у мішок зі спеціальною травою.

Білці та Стрілці довелося пройти жорсткий відбір: у політ брали собак вагою не більше 6 кілограмів, висотою до 35 сантиметрів і віком від 2 до 6 років. Відбирали тільки самок. Для них було простіше розробити систему асенізації. Тварини повинні були бути світлого забарвлення, — щоб їх було краще видно на моніторах. А ще чотирилапі мали виглядати привабливо на випадок, якщо їх представлятимуть ЗМІ.

“Цілі Чайки і Лисички та Білки і Стрілки були різними, — розповів “ВЗ” історик, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн ЛНУ імені Івана Франка Андрій Козицький. — Щодо першої пари, то науковці досліджували, чи витримає жива істота старт космічної ракети. А на Білці і Стрілці тестували те обладнення, яке мало б продемонструвати можливість повернення живого організму з орбіти. Такі досліди проводили не лише в СРСР. У США запускали мавп, організм яких вважали найбільш наближеним до людського. 

Успішний політ Білки і Стрілки — одна із сходинок дослідження космічного простору. У Радянському Союзі із цього зробили шоу. Все-таки політ людини 12 квітня 1961 року був важливішим. Також відмітив би перший політ супутника 4 жовтня 1957 року і висадку людини на місяць 21 липня 1969 року”. 

ЗМІ кілька днів поспіль доповідали про самопочуття вже мертвої собаки...

Із липня 1951 року до вересня 1960 року із космодрому “Байконур” здійснили 29 собачих польотів у стратосферу на висоту 100—150 кілометрів. 15 псів літали по декілька разів. 18 “космонавток” не повернулися на Землю. Тварини гинули від розгерметизації кабіни, відмови парашутної системи, неполадок у системі життєзабезпечення.

У 1957 році на орбіту запустили перший штучний супутник Землі. Аби утерти носа американцям, які також активно займалися космічними розробками (відправляли у космос мавп, але польоти закінчувалися невдало), Микита Хрущов зажадав від Корольова ефектного старту. Конструктор вирішив відправити на другому супутнику собаку. Повертати корабель із космічного польоту тоді не вміли. Космонавтка мала загинути. Із десятка натренованих тварин у фінал вийшли троє “камікадзе” — Альбіна, Лайка та Муха. Альбіна літала двічі. Крім того, у неї були цуценята. Її вирішили пожаліти. Вибрали дворічну Лайку. Муху залишили дублером.

На орбіту Лайку відправили 3 листопада 1957 року. Вона жила у невагомості кілька годин. За офіційними даними, її приспали. Та насправді тварина перегрілася у польоті й загинула від спеки і задухи. А ЗМІ кілька днів поспіль доповідали про самопочуття вже мертвої собаки... Радянський супутник з Лайкою кружляв навколо Землі кілька місяців. У квітні 1958 року увійшов у щільні шари атмосфери і згорів.

Після Лайки вчені три роки розробляли корабель, який повертається, — оснащений системами життєзабезпечення. Коли все було готово, Корольов вирішив відправити свою улюбленицю — руду собаку Лисичку. Тварина успішно пройшла всі випробування. І її разом із  Чайкою вирішили відправити на орбіту. Перед польотом конструктор прошепотів Лисичці на вушко: “Я так хочу, аби ти повернулася”. Та 28 липня 1960 року на 19 секунді польоту у ракети “Восток” із тваринами на борту відвалився боковий блок. Корабель упав на землю та вибухнув. Собаки загинули... У пресі звістка про загибель псів не з’явилася. Корольов почав працювати над системою порятунку спускового апарата. У майбутньому вона врятує життя першим радянським космонавтам. 

Чотирилапі зірки у яскравих костюмах

Для польоту Білці і Стрілці пошили спеціальні костюми, а в кабіні встановили шприци зі смертельною ін’єкцією, аби в разі аварії тварини довго не мучилися. 19 серпня 1960 року Білка й Стрілка стартували. У космосі тварини пробули 25 годин. На 18 витку довкола Землі їх стали спускати. Політ засекретили, — щоб нічого не потрапило у пресу у випадку повторної катастрофи. На початку польоту тиск у собак був за 200, дихання прискорене. Але тільки-но корабель вийшов на орбіту, їхній стан нормалізувався. Після повернення тварин на Землю у будинку ТАРС влаштували грандіозну прес-конференцію.

Чотирилапі були одягнені у яскраві костюмчики. Їх було добре видно у машині. Коли автівка зупинялася на світлофорах, люди заглядали у відкриті вікна й плескали у долоні. Радянські телеглядачі вперше побачили кадри польоту “космонавток”. Було добре видно, як собаки крутилися і переверталися в невагомості. Собак-зірок стали возити у дитячі садки, школи, дитбудинки.

Зіркове цуценя для Жаклін Кеннеді

Стрілка двічі народжувала здорових цуценят. Кожне щеня було на обліку, і за нього вчені несли персональну відповідальність. Про Білку та Стрілку писали книги, знімали безліч документальних і анімаційних фільмів. Випускали пам’ятні поштові марки з їх зображеннями. Життя чотирилапих “космонавток” після польоту пройшло у вольєрі Інституту авіаційної та космічної медицини. Через кілька місяців після польоту Стрілка народила шістьох цуценят, одного з яких — дівчинку на ім’я Пушинка, Микита Хрущов подарував дружині президент США Жаклін Кеннеді. Білка і Стрілка дожили до старості й померли своєю смертю. Їхні опудала можна побачити у Музеї космонавтики у Москві.

«Хто я — перша людина у космосі чи останній собака?»

Услід за Білкою та Стрілкою 1 грудня 1960 року у космос полетіли собаки Бджілка і Мушка. Політ був успішним, однак через неполадки у системі керування корабель почав спускатися нерозрахованою траєкторією в акваторію Японського моря. У газетах писали, що корабель згорів при вході у щільні шари атмосфери. За іншою версією — його підірвали, аби не потрапив на чужу територію... 22 грудня того ж року “Восток” знову вийшов на орбіту з чотирилапими Перлиною та Жулькою на борту. Цього разу трапилася аварія третього щабля ракети-носія. Спусковий апарат здійснив посадку у Красноярському краї. Собаки вижили.

Сергій Корольов вирішив: два вдалі старти і летить людина. 9 березня 1961 року у космос відправили “космонавтку” Чорнушку з манекеном космонавта, якого назвали Іваном Івановичем. Вони облетіли навколо Землі й повернулися. 25 березня з тим самим манекеном успішно стартувала Зірочка.  Собаки приземлилися у спусковому апараті, а манекена катапультували. 12 квітня у космос полетів Юрій Гагарін. Після успішного повернення космонавт пожартував: “Не розумію, хто я — перша людина у космосі чи останній собака?”.

«Не підтримую жодних експериментів на живих істотах»

“Це випробування на тваринах, — розповіла “ВЗ” зоозахисниця Наталія Вишневська. — Більшість піддослідних загинули. Науковці прогнозували такі результати. Це було свідомо. Моя позиція — не підтримую жодних експериментів на живих істотах. Сучасний світ демонструє, що ми абсолютно у змозі обійтися без таких випробувань”.